"Українці стануть багатими": інтерв'ю з Тимофієм Миловановим про деталі відкриття ринку землі

Тимофій Милованов. Фото: liga.net

Ключовий документ для відкриття ринку землі — закон про земельну децентралізацію, який 24 травня підписав президент України Володимир Зеленський, пообіцявши, що документ "забере у кабінетного чиновника функцію оформляти право на землю, яку він навіть ніколи в своєму житті не бачив". Набрати чинності документ повинен 1 липня.

Закон передає державні землі у володіння територіальних громад. Наступний крок — знайти ділянки, незаконно виведені з держвласності, і внести їх до загального кадастру. Площа виведених у тінь наділів, за даними президента України, дорівнює "двом територіям півострова Крим".

Для успішного розвитку ринку землі також важливо розробити й правильну систему інвестицій — зазначили в Європейській комісії. Для підтримки фермерів України з держбюджету буде виділено 50 млн євро. Таку ж суму на гранти обіцяє зі свого боку й Євросоюз.

"Надаватимемо їх протягом двох років, щоб підтримати дрібних фермерів, і вони могли купити землю. І це йде пліч-о-пліч з необхідністю розробити правильну систему іпотеки та фінансування", — акцентувала заступниця генерального директора Директорату з питань сусідства та розширення Європейської комісії Катаріна Матернова.

Фінансування зможуть отримувати фермерські господарства, у яких у володінні до 500 га землі. Гроші видаватимуть з Фонду гарантування кредитів у сільському господарстві — зараз законопроєкт про його створення на стадії розгляду.

"50 млн євро — це фактичний внесок до статутного капіталу Фонду гарантування кредитів у сільському господарстві. Повинен бути прийнятий законопроєкт, Кабінет міністрів України створить відповідний Фонд, і тоді ці кошти зайдуть до статутного капіталу", — повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Паралельно українська влада представила Білу книгу "Стратегія розвитку земельних відносин в Україні". Документ передбачає 7 пріоритетних напрямків, які реалізують протягом найближчих 3 років. Серед них особливу увагу приділяють ефективності громад, до чиєї власності переходять наділи, а також — наголошено на екологічно вразливих районах.

Що ж потрібно для успішного старту реформи, чи готова Україна до змін, — про це у програмі "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом" говоримо з міністром розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (2019-2020 рр.) Тимофієм Миловановим.

Ведучий програми — Микола Сирокваш.

— Які плюси отримають українці після відкриття ринку землі?

— Земля почне потихеньку дорожчати, громади ставатимуть багатшими — через податки в тому числі, а люди зможуть отримувати інвестиції до своєї землі.

Той, хто працює на землі, нарешті буде власником — справжнім, повноправним, і зможе отримувати інвестиції під свої проєкти. Це можливість для нашого розвитку.

— Опозиція опонувала законодавчій ініціативі такими аргументами, як продаж землі іноземцям, зняття заборони на продаж національних заповідників, водойм і лісів, скасування заборони на зняття верхнього родючого шару ґрунту, що призведе до безконтрольного вивезення землі — список цих побоювань можна продовжувати. Що з цього міф, а що — реальність?

— Один з міфів — про те, що вивозитимуть чорнозем. По-перше, це неможливо, законом це заборонено, а по-друге, — це неефективно. Лякають, що Емірати або Саудівська Аравія цю землю вивозитимуть. Мовляв, у них там пустеля. Припустимо, вони вивезли б її, хоча це коштує шалених грошей. І що — від цього у них зміниться клімат?

Такі країни розвивають мікрофармінг, смартфармінг, коли вони вертикально, з системою зрошення, на стінах вирощують культури. Там точне дозування й води, й добрив на конкретну рослину. Тому абсолютно невигідно щось робити з шарами землі.

Тепер щодо водойм. Мене обурювало, коли я був міністром і презентував цей закон Верховній Раді, а виходила Юлія Володимирівна Тимошенко й говорила: "Вони продаватимуть водойми. Люди, що ж це робиться ?!". Які водойми? Ну, треба ж мати совість — немає там нічого ні про водойми, ні про ліси, ні про заповідники.

Це про те, що українець нарешті може стати багатим. Стати власником землі.

Звичайно, ми не знаємо, як воно виходитиме, це для нас незвідане, й ми боїмося цього — як і суспільство. Але повірте, у законодавстві величезна кількість гарантій, що не буде жодних проблем. І через рік-два ми всі переконаємося, що небо не впало на Землю, а землю ніхто не вивозить.

— А як українські фермери, виходячи на електронні аукціони, конкуруватимуть з великими банками та корпораціями?

— Щодо конкуренції за покупку землі на аукціонах — це дуже важливо, щоб реформа відбулася.

Як маленький або середній фермер може конкурувати з великими агрохолдингами, що мають доступ до банківського фінансування? Для цього є, і буде розширена програма кредитування 5-7-9%, це обговорювалося з прем'єр-міністром. Там 49% людей, які за програмою 5-7-9% отримують кредити, — це аграрії. Програму можна розширити й на можливості для покупки землі. Таким чином, можна отримувати під 0%, або 3%, або 5% річних у гривні гроші, необхідні для покупки землі. Це перше.

Друге — в майбутньому (вже зараз є законопроєкт) буде створено спеціальне агентство "Фонд гарантування кредитів для покупки землі" для малих і середніх фермерів. Там буде реєстр — хто має доступ до цього. І якщо ви маєте реальний агробізнес, і ви збираєтеся цю землю не просто спекулятивно утримувати роками, поки вона виросте в ціні, а саме розвивати бізнес, то маєте право скористатися цим агентством. Тоді воно гарантує банку зниження певних ризиків, і ви отримуєте фінансування.

Плюс, будуть програми компенсації кредитних ставок. Питання кредитування буде вирішене, буде створена ця система. До цього готується Кабінет міністрів, і це дозволить фермерам конкурувати на рівних. А тоді вже — нехай виграє найсильніший, той, хто вміє краще управляти землею. Боятися конкуренції не потрібно, тому що середній і малий фермер люблять землю більше, і дуже часто є більш ефективними.

Чого не вистачає — так це фінансування. А реформа дасть можливість фінансування.

— Яка структура буде стежити за ефективним використанням земель, хто контролюватиме сівозміну, а також вживання пестицидів?

— Залежно від питання, ми маємо різні регулюючі органи. Є Державна продовольча служба. Буде Міністерство юстиції в реєстрах дивитися за деякими речами. Є екологічні служби.

Але зараз найголовніше, і це вже практично закінчено — зведення всіх реєстрів до одного, щоб можна було мати всю інформацію для моніторингу. Плюс, є супутниковий моніторинг того, що робиться з землею.

— Голова Всеукраїнського конгресу фермерів Іван Слободяник, який займається фермерською діяльністю в Київській області, говорить про низку ризиків після набуття законом чинності. Зокрема — про можливу корупцію, коли нові договори оренди та продовження старих потрібно буде погоджувати з органами місцевого самоврядування, а не на рівні області. Що ви скажете про таку точці зору?

— Ризики є завжди, за будь-яких змін. Це нормально. Питання в тому, як цими ризиками управляти. Саме для цього я пропонував (і це було підтримано) створити координаційний центр з моніторингу реформи. Туди увійдуть люди й від Мін'юсту, й від Мінекономрозвитку, й від Мінагрополітики, й від обласних та місцевих властей, — щоб усі ці речі дуже швидко розглядати.

Це частина питання прав власності. І в Мін'юсті точно буде антирейдерський відділ або комісія, яка стане стежити за цим. Але я думаю, що потрібно це робити більш широко, з залученням усіх зацікавлених сторін, — щоб проблем не було.

Медіа-партнери
Прямий ефір