"Тревел нашого часу" на Донеччині: евакуація під обстрілами з Торецька та Нью-Йорка

У новому епізоді проєкту "Тревел нашого часу" телеканалу "Дім" ведучий і волонтер Денис Христов вирушив на прифронтову Донеччину, де наразі російські загарбники штурмують місто Торецьк та сусіднє селище Нью-Йорк. Тому з цих населених пунктів надійшла дуже велика кількість заявок на евакуацію.

Покровськ

Денис Христов виїхав з Дніпра, до Нью-Йорку прямує через Покровськ та Костянтинівку.

На Торецькому напрямку фронту зараз настільки гаряче, що волонтер давно не отримував стільки заявок на евакуацію. Увесь попередній день Денис телефонував жителям Нью-Йорка і Торецька та складав списки охочих виїхати. Увечері розробляв маршрути, щоб обійти найнебезпечніші місця прифронтової території.

"Вирушаємо двома автівками, а у Костянтинівці нас буде чекати ще броньоване авто, яким ми будемо вивозити людей. Останній раз ми їздили декількома автівками, коли у нас була масштабна евакуація з Мар'їнки, що на Донеччині, це було влітку минулого року. І до Лисичанська, що на Луганщині, влітку 2022 року ми теж так їздили, бо вивозили багато людей. Коли росіяни заходять у великі населені пункти, тоді вже більш масштабна евакуація, і треба більше ресурсів", — розповів Денис Христов.

Перша зупинка у Покровську. Волонтер показав, що змінилося у місті з останнього його приїзду місяць тому ("Тревел нашого часу": будні прифронтових Покровська та Селидового та трагічна евакуація з Новоолександрівки).

Зміни, на жаль, не на краще. По-перше, російські терористи своїми КАБами знищили половину звичайної міської вулиці.

А по-друге, окупанти влучили у міст, який поєднує Покровськ і Мирноград.

Костянтинівка

Від Покровська до Костянтинівки їхати десь півтори години, але це вже небезпечний маршрут, бо частково дорога обстрілюється ворожою артою.

Місту Костянтинівка 154 роки. Це було одне з найбільш промислово розвинених міст Донбасу. Колись тут працювало до 40 великих заводів та фабрик, тільки склоробних заводів було чотири. Це була столиця скляної промисловості України.

Треба зазначити, що Костянтинівка в Україні не одна. Є ще декілька по різних областях. Але якщо всі інші — це невеличкі села та селища, то Костянтинівка Донецької області — місто і чимале. Тут у період розвитку проживало понад 100 тисяч мешканців.

Сьогодні центр міста виглядає так:

Завод "Автоскло" припинив роботу понад 20 років тому. А в другій половині XX століття це було одне з найпотужніших підприємств із виробництва скла для автомобільної та авіаційної промисловості, дзеркального, високоміцного і вітринного скла.

"Територія заводу становила 56 гектарів, 12 труб диміло. Коли Янукович став губернатором Донецької області, завод двічі зупинявся. Тут розкрадали олово. Місто стало "біржею" пострадянського простору з нелегального продажу кольорових металів, бо на заводах крали олово, зварювали його зі свинцем, який був на цинковому заводі, і виходив олов'яно-свинцевий припій", — розповів мешканець Костянтинівки, дослідник та розробник Анатолій Іванін.

Ось вам і "крєпкий хозяйствєник", що піклувався про рідний Донбас. З такими керівниками, як Янукович, і прильотів не треба, щоб зруйнувати підприємство. Але Росія примудрилася добити вже непрацюючу будівлю заводу. Зовсім нещодавно зробила це трьома прильотами.

За іронією долі, саме тут було вироблено скло для московського мавзолею та зірок над Кремлем.

"Сподіваюся, з ними буде те саме, що і з будівлею цього заводу", — сказав Денис Христов.

Звичайно ж, на заводі зробили багато чого і для більш приємних архітектурних проєктів. Саме з Костянтинівки було скло на фасаді Київського ЦУМу і на куполі Верховної Ради України до реставрації.

Нью-Йорк

Перший головний пункт призначення — селище Нью-Йорк, що примикає до міста Торецьк. Наразі це вже майже лінія фронту, Торецький напрямок.

Цей населений пункт був заснований у першій половині XIX століття, його заселяли німці-меноніти, які розробляли тут родовища. На картах 1860 року селище вже значилося як Нью-Йорк. Було дві легенди, чому саме Нью-Йорк. Перша свідчить про те, що дружина місцевого німця-промисловця була з Америки, й він вирішив назвати поселення на честь американського Нью-Йорка, щоб дружина не так сумувала за батьківщиною. Друга легенда оповідає про те, що місцевий німець-промисловець колись сказав, що це — новий Йорк. Тобто нове місто, тому — Нью-Йорк. Так селище називалося аж до 1951 року, після чого з політичних міркувань його перейменували на Новгородське, проте 2021 року історичну назву повернули.

У сьогоднішньому Нью-Йорку Денис Христов у період між обстрілами збирає мешканців та їхніх домашніх улюбленців на евакуацію. Бажаючих виїхати було значно більше, ніж заявок, які волонтер отримав напередодні. У перший заїзд з Нью-Йорка вивезли шестеро мешканців, три собаки та кішку.

У 40-градусну спеку їхати у броньованому авто на підлозі — задоволення не з приємних, Тому по дорозі до Костянтинівки деяким людям стало зле. Проте всі дісталися пункту призначення — і це головне. У Костянтинівці після невеличкого відпочинку вони пересідають в інший автомобіль, і прямують далі — у шелтер у Дніпрі.

Відразу після того, як перша машина виїхала з Костянтинівки в сторону Дніпра, люди трохи розслабилися та почали ділитися спогадами та тим, що зараз відбувається у їх рідному селищі.

"Найжорсткіший у нас був цей тиждень. Це взагалі щось. Торецьк — це взагалі жорстко. У нас було жорстко, але порівняно з ними терпимо. Але цього тижня і в нас був жах. У нас багато людей загинуло. У кого нерви міцніші — ті сиділи, у кого слабші — раніше виїхали. У кого розбило будинок, квартиру, тому теж робити тут нічого, теж виїжджають. Ми всі сидимо по своїх підвалах, тому часто й не знаємо — хто, де, куди виїхав. І нам теж було страшно будинок кидати. Але зараз такі обстріли йдуть, що іншого не залишається, як тільки їхати", — говорить жінка.

"Моя мама померла у 38 років, мені було 7 років. Мене віддали в дитбудинок у Горлівці, я там рік побула, і мене удочерили, так я у 8 років потрапила до Нью-Йорку. Тут я прожила все життя. 37 років пропрацювала на машинобудівному заводі. З чоловіком прожили 45 років, але його вже п'ятий рік немає. Як у нас почали стріляти після 2014 року, він би, може, ще прожив, але серце не витримало", — ділиться інша мешканка селища.

Торецьк

А тим часом Денис Христов з волонтером Антоном вже збирали людей на евакуацію у Торецьку.

Поїздка видалася досить нервовою, бо заїжджати довелося у найнебезпечніше на той момент місце Торецьку — селище Залізне.

"Місцеві казали, що тут на вулицях вже бігають ворожі ДРГ або вештаються російські розвідники, переодягнені у цивільний одяг, наче вони місцеві. Коротше, Залізне — це практично крайня точка, куди можна дістатися на авто і не бути "забараненими" орками", — зазначив Денис Христов.

Вже під час другого заїзду було зрозуміло — буде ще й третій, бо людей занадто багато.

Неліпівка

Під час третього заїзду заїхали у село Неліпівка, що знаходиться між Торецьком і Нью-Йорком. Охочих евакуюватися було так багато, що в авто довелося сидіти один в одного на колінах.

"Зараз на це дивитись весело, але тоді було не дуже. Бо прокинулися ми о 5:00, проїхали близько 700 кілометрів у неймовірну спеку там по самих гарячих напрямках Донбасу. В результаті остання, третя автівка, тобто я та Антон, повернулася у Дніпро приблизно о 21:00. День сьогодні видався дуже довгий і важкий. Але чи варто жалітися на спеку, втому та навіть небезпеку, коли бачиш справжні емоції людей, які виїхали з самого пекла і повернулися до куди більш спокійного життя. За сьогодні вивезли 17 цивільних, 5 собак та одну кушку. Евакуація була з Нью-Йорку, Торецька, а саме з Залізного, та з Неліпівки. Такий у нас сьогодні був тревел. Які часи — такий і тревел ", — підсумував Денис Христов.

Усіх евакуйованих разом із тваринами розмістили в шелтері в Дніпрі.

Попередні випуски проєкту "Тревел нашого часу":

• "Тревел нашого часу" на Харківщині: евакуація мешканців села Липці та порятунок ферми
• "Тревел нашого часу": евакуація з прифронтового Гуляйполя Запорізької області
• "Тревел нашого часу": будні прифронтових Покровська та Селидового та трагічна евакуація з Новоолександрівки
• "Тревел нашого часу": як сьогодні живе прифронтова Донеччина — Курахове, Велика Новосілка, Времівка та Водяне
• "Тревел нашого часу": як сьогодні живуть прифронтові Нікополь, Марганець та сусідні села