Зв'язок з Кримом, успіх чатботу та наслідки локдауну для кримчан: інтерв'ю з Антоном Кориневичем

2020 рік став ефективним для Представництва президента України в АР Крим. Незважаючи на пандемію і закриття КПВВ на кілька місяців, кримчани не залишилися без підтримки. Чатботом CrimeaIsUAbot скористалися тисячі кримчан, а сотні абітурієнтів з півострова вступили до українських ЗВО. Більше про те, як Україна підтримує зв'язок з окупованим Кримом, розповів постійний представник президента України в АР Крим Антон Кориневич в інтерв'ю телеканалу "Дом".

— Антон, почнемо з короткого підведення підсумків минулого року. Що вдалося зробити?

— Ви знаєте, я думаю, що 2020 рік був досить результативним і ефективний, коли ми говоримо про роботу нашого органу щодо кримської тематики. Нам вдалося домогтися того, щоб були ухвалені кілька проєктів указів президента, які були нами розроблені. Зокрема, про встановлення 26 лютого офіційною датою Дня опору окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Нам вдалося говорити про Крим на міжнародній арені. Нам вдалося зробити те, що раніше не робилося кілька років, зокрема — візити послів іноземних держав на КПВВ на адмінлініі з Кримом.

Ми посилено допомагали нашим громадянам під час пандемії коронавірусу і під час закриття відповідних КПВВ — з середини березня до середини червня і майже весь серпень.

Ми допомагали молоді, якій надавали консультації під час вступу до вишів на підконтрольній уряду України території.

Ми розробляли перелік сервісних послуг для того хаба, який зараз будується на КПВВ "Чонгар". Ми допомагали кримчанам в організації контактів, організації заходів з іноземними партнерами. Зокрема митрополиту Клименту з великою зустріччю в Михайлівському соборі за участю представників близько 50 посольств.

— Тобто обсяг роботи був проведений дуже великий?

— Великий. Ми дали відповідні повідомлення про найголовніші, як ми вважаємо, результати нашої діяльності за 2020 рік. І, звичайно, зараз дуже важливо цю діяльність продовжувати.

— Я пропоную в процесі нашої розмови на деяких моментах більш детально зупинитися. Але перше питання: що з'явилося нового в підтримці зв'язку з кримчанами?

— Зв'язок з кримчанами ми підтримуємо постійно, в режимі 24/7. У нас для цього є необхідні інструменти.

— Які?

— Зокрема, в 2020 році ми реалізували спільний з нашими партнерами і колегами з правозахисних організацій проєкт — чатбот CrimeaIsUAbot, який допомагає нашим громадянам отримати відповіді на найважливіші питання, найпопулярніші питання щодо перетину адмінлініі, адмінпослуг з боку державних органів України й інше. Тобто чатбот — це така новація, яка, як ми бачимо, користується попитом серед кримчан.

Продовжують роботу всі наші контакти: Skype, "гаряча лінія", електронна пошта. Ми за 2020 рік опрацювали понад 5800 звернень наших громадян. Це дуже велика цифра, і такої цифри Україна не знала.

— Я якраз хотіла запитати, в минулі роки такого не було?

— Ні, там було пару сотень звернень.

— Скажіть, будь ласка, цей чатбот — там можна подивитися кількість людей, які приєдналися до нього? Яке охоплення?

— Там можна подивитися кількість людей. Можна подивитися те, скільки людей заходять в нього, користуються.

— Які це цифри?

— Це тисячі громадян. Ми вважаємо, що це важливий результат. Звичайно, ми з нашими колегами з правозахисних організацій працюватимемо над тим, щоб він і надалі удосконалювався.

— І популяризувати його.

— І популяризувати. І, розумієте, він має постійно оновлюватися для того, щоб міститинайновішу інформацію, і щоб він включав якісь нові розділи або важливі моменти для того, щоб наші громадяни завжди могли мати цю підказку біля себе.

— Чи змінився формат звернень? Може, вплинула пандемія? Чи з'явилися якісь нові нюанси в зв'язку з півостровом? І про що найчастіше просять кримчани?

— Ви знаєте, дуже велика частина з цих 5800 звернень, про які ми з вами говорили, стосувалася перетину адмінлініі під час так званого локдауну, коли були закриті КПВВ "Чонгар", "Каланчак" і "Чаплинка".

— Вони були закриті з нашого боку?

— Вони були закриті з підконтрольної уряду України території. Це було з середини березня до середини червня 2020 року, і потім з 8 до 29 серпня 2020 року. І пропуск здійснювався тільки на підставах гуманітарного характеру. Відповідно, у нас були місяці, — травень-квітень — коли за місяць було 1 100 звернень. І левова частка стосувалася саме наявності підстав гуманітарного характеру для звернень.

Що дуже важливо: ці 5800 звернень — це не просто цифра, і не просто звернення. У кожному конкретному випадку ми намагаємося допомогти конкретній людині та зробити так, щоб вона отримала те, що вона хоче від держави.

Скажімо, під час закриття КПВВ ми були на зв'язку з нашими прикордонниками 24/7. Ми займалися цим і вночі, щоб показати, що у громадянина є підстави гуманітарного характеру для перетину. Мушу зазначити, що з прикордонниками дуже конструктивна була співпраця. Ця цифра більша, зокрема, через локдаун.

Я сподіваюся, що у нас більше не буде закриття КПВВ з української сторони. Тому що ми розуміємо, наскільки важливо зберігати КПВВ відкритими для збереження зв'язку з нашими громадянами та для реінтеграції як територій, так і людей.

І другий момент — безумовно, ініціатива президента України та відповідний закон, який був проголосований, про те, що, по суті, всі випускники з тимчасово окупованих територій можуть вступати до українських вишів без іспитів і на бюджет. Щодо Криму — це цифри, які можуть бути вищі та кращі, але вже ми бачимо, що зараз є десь в два рази більше, ніж минулого року, абітурієнтів з Криму, які стали студентами на підконтрольній уряду України території.

— Це в основному кримські татари? Чи необов'язково?

— Це громадяни України. Для нас усі, хто живуть в Криму, — це громадяни України. Безумовно, ми з великою повагою ставимося до представників корінного кримськотатарського народу. Але, в цілому, коли ми говоримо про вступників, абітурієнтів —це наші громадяни. Ми ж чітко розуміємо, що український прапор повернеться до Криму, зокрема, завдяки молоді. Нам потрібна проукраїнська молодь, яка має світлий розум і розуміння того, що відбувається.

— Це, напевно, перша аудиторія, з якою вам потрібно спілкуватися, щоб вони вас почули. Ви заговорили про ініціативи президента. Минулого року був форум, коли він відбувався?

— Минулого року в нас був великий форум, він називався Age of Crimea ("Час Криму", —ред.) І проходив в НСК "Олімпійський" 26 лютого 2020 року.

— За участю президента.

— І це дуже важливо зазначити, що форум щодо деокупації Криму відбувався за участю глави держави. Ніколи в минулі роки цього не було. Що ще важливіше: на самому форумі глава держави заявив і в цей же день виконав свою обіцянку — про підписання указу президента про встановлення 26 грудня Днем опору окупації.

Ми сьогодні з вами говоримо напередодні цієї важливої ​​дати. Я хотів би звернутися і до вашого каналу, і до інших наших колег, органів держвлади, цивільного сектору — я думаю, що це буде зроблено. Звичайно, нам дуже важливо пам'ятати цю дату. І нам дуже важливо з честю і гідністю пам'ятати про неї в цьому році, враховуючи всі коронавірусні обмеження. Тому що 26 лютого — це історія українського Криму, це український наратив. Це не 16 і не 18 березня, яких для нас просто не має існувати як якихось важливих дат. Для нас історія боротьби за наш український Крим — це 26 лютого.

Тому цей форум був минулого року. Цього року, очевидно, такого великого форуму на День опору окупації не буде через обмеження, пов'язані з пандемією. Але, водночас, ми думаємо, що є багато інших інструментів, якими ми можемо скористатися, щоб гідно цю дату відзначити.

— Я зараз чомусь згадала ці кадри, коли тисячі кримчан вийшли з українськими прапорами в Ялті.

— У Сімферополі, біля Верховної Ради.

— Так, вибачте, в Сімферополі, біля Верховної Ради. І це сильний історичний момент в історії України і в історії українського Криму.