Що треба знати про репресованого радянською владою геніального сина Івана Франка: інтерв'ю з акторами фільму "Інший Франко" Романом Кулішем та Іриною Кудашовою

Восьмого лютого 2024 року у кінопрокат виходить довгоочікуваний байопік "Інший Франко", який розповідає про Петра Франка — сина відомого українського письменника Івана Франка. Він був одним із засновників скаутської організації "Пласт", пілотом, засновником авіації в Галицькій армії, науковцем з 36 науковими патентами на винаходи, депутатом Верховної Ради УРСР. Був репресований радянською владою, вивезений у Сибір, але дорогою загинув за неоднозначних обставин.

Події фільму "Інший Франко" розгортаються у червні 1941 року в маєтку Франків у Львові. За сюжетом, до родини прибуває несподіваний гість — старий друг Петра Андрій Грищук. Вони разом стояли біля джерел "Пласту", боролися за кохання однієї жінки, рятувалися з літака, охопленого полумʼям, тікали з полону, не дали загинути від голоду дітям у радянському Харкові. 

Головного героя у віці 43-51 років зіграв В'ячеслав Довженко, а образ 23-29-річного Петра Франка виконав Роман Куліш. Окрім них у фільмі взяли участь Надія Левченко, Ахтем Сеітаблаєв та Ірина Кудашова. До студії "Ранку Вдома" завітали актори Роман Куліш та Ірина Кудашова, аби розповісти про знімання стрічки "Інший Франко" та пояснити, чому варто сходити на неї в кіно.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрьский.

— Про якого іншого Франка розповідає ваш фільм? 

Куліш: Інший Франко — це син видатного українського письменника Івана Яковича Франка — Петро Франко. На мою думку, це справжній український герой, про якого, на жаль, поки що достатньо мало відомо широкому загалу. Це людина, яка досягала успіху у всьому, чим тільки займалася. 

Кудашова: Петро Франко є дуже багатогранною особистістю, адже окрім усіх цих здобутків, він також був автором двох кіносценаріїв за творами свого батька Івана Франка — "Борислав сміється" і "Захар Беркут". За радянських часів про Івана Франка говорили, бо не можна було ігнорувати класика світової літератури, а ось про Петра Франка дуже мало відомо. Всі його здобутки за совєтів було поховано. Ми маємо надію, що завдяки нашому фільму українці дізнаються про таку важливу особистість, такого героя і ми зможемо відновити історичну справедливість. 

Куліш: Дуже важливо, щоб після перегляду картини люди захотіли відкрити Вікіпедію і самостійно ще почитати. Говорити про нього можна ще дуже довго, тому що він потім став і політиком, і науковцем, і викладачем. Зробив більше 10 патентів в харчовій промисловості по молочним технологіям. Він писав наукові статті, викладав в університетах. Писав статтю про Голодомор. Коли в Харкові почався Голодомор, він намагався привернути увагу влади до цього. Мабуть, через це його потім і було вбито. Його історія трагічна. 

Кудашова: Взагалі історія його смерті досі невідома. Кажуть, що він ніби загинув під час переїздів, але насправді це так. Всі ми розуміємо, що радянська влада зробила з Петром Франком. 

— В якому жанрі знято фільм? 

Кудашова: Це історична драма-байопік. 

Куліш: Але при цьому досить гостросюжетний, як на мене. Є екшн-моменти.

— Як і де відбувалися зйомки?

Кудашова: Зйомки відбувалися на натурних локаціях. Наприклад, у Стрийському парку у Львові. Був побудований спеціальний павільйон, як будинок Франка. Коли ми заходили на знімальний майданчик, справді було відчуття, ніби ви опинилися десь на 100 років раніше. 

Куліш: Ми з Ірою були трішки розділені в епохах життя Петра Франка. Мені довелося грати молодого Петра в основному з Андрієм Федінчиком (грає Андрія Грищука у молоді роки, — ред.), який зараз служить у лавах ЗСУ. У нас були зйомки в Києві і в павільйоні, і на натурних локаціях. Була побудована точна копія літака, на якому літав Петро.

— Кажуть, що там якісь пригоди трапилися у вас?

Куліш: Ми буквально жили в тому літаку протягом декількох днів. Літак був підвішений на ланцюгах у павільйоні на висоті близько п'яти метрів. Якщо ти вже в літак заліз, то більше звідти не виходиш до кінця знімальної зміни. Було досить цікаво, тому що знімався повітряний бій, а потім ми "горіли" в тому літаку. На вулиці стояла спека, а ми в льотних костюмах, які розраховані на -30 градусів. Літак "палав", Андрій Федінчик тягнув мене на спині в усіх цих "обладунках". Було дуже весело! Саме цей літак, у якому ми знімались, був потім виставлений у київському Музеї авіації. Мабуть, досі там стоїть і на нього можна подивитися.

— Коли відбувалися зйомки?

Кудашова: Це був 2019 рік.

Куліш: У нас там були історичні консультанти, діти-пластуни приїжджали на майданчик і вразили мене своєю дисципліною і вогнем в очах. 

— Розкажіть ще про саундтрек, адже його робили відомі музиканти. 

Кудашова: Взагалі пісня "Розпрощався стрілець" вважається народною. Коли я шукала автора, то не знайшла. Формація "Піккардійська Терція" настільки класне зробили аранжування! Вона настільки передає ті часи і ту атмосферу, що на просторах інтернету пишуть, що саундтрек є одним із серйозних здобутків цього фільму. 

Куліш: Більш того, аранжування "Піккардійської Терції" акапельне — вони все це роблять своїми голосами. Це просто фантастично! Коли дізнався про те, що це "Піккардійська Терція", то я був вражений, бо з дитинства любив слухати їх. 

— Вже бачили фільм? Які маєте відгуки?

Куліш: Я ще не бачив.

Кудашова: Я теж ще чекаю прем'єру. Знаю, що фільм отримав на кінофестивалі нагороду. 

Куліш: Так, Слава Довженко отримав нагороду за найкращу акторську роботу в цьому фільмі. У нього головна роль. Слава, вітаємо!

Читайте також: "Сюжет можна переказати трьома реченнями, але цю постать переказати в трьох реченнях неможливо": В'ячеслав Довженко розповів про свою роль у фільмі "Інший Франко"