Серцево-легенева реанімація: інструкторка з першої допомоги Fast показала, як можна врятувати людину

Наталія Бойко. Скріншот: kanaldim.tv

Серцево-легенева реанімація — це непрямий масаж серця постраждалої людини та штучна вентиляція легень. Якщо все виконувати правильно, це виграє час до приїзду кваліфікованого медичного персоналу та врятує людині життя, пояснила у "Ранку Вдома" інструкторка з першої допомоги Fast Наталія Бойко.

Ведучі — Ірина Хоменко та Костя Октябрський. 

— Хто може проводити серцево-легеневу реанімацію?

— Будь-яка людина, яка опинилася біля постраждалого. Цю навичку можна відточити на манекені. Для цього необхідно пройти курс домедичної допомоги. 

Серцево-легенева реанімація — це комплекс дій, що поєднує компресії на грудну клітку (непрямий масаж серця) постраждалої людини та штучну вентиляцію легень. 

— Як це працює? 

— Під час непрямого масажу серця орган стискається між хребтом та грудиною — за належного виконання це дає змогу крові циркулювати. Штучна вентиляція при цьому наповнює кров постраждалого киснем.

Це дає змогу виграти час до приїзду кваліфікованого медичного персоналу та для пошуку способу "перезапустити" системи організму. Не менш важливо продовжувати надавати якісну допомогу й після проведення серцево-легеневої реанімації.

— Кому треба проводити серцево-легеневу реанімацію? 

— Серцево-легеневої реанімації потребує будь-яка постраждала людина, яка перестала дихати самостійно та втратила свідомість. Переважно такої реанімації потребує людина у якої стався серцевий напад. Кожна хвилина зволікання збільшує ризики невиправних ушкоджень для мозку та смерті людини. Уже через 4-7 хвилин без кисню в корі головного мозку починаються незворотні процеси.

Найчастіше рятівник не знає, коли саме сталася зупинка серця (дихання), оскільки погіршення стану, втрата свідомості та зупинка серця не стаються одночасно, а наростають поступово. Це значить, що починати реанімацію потрібно максимально швидко, аби скористатися шансом на порятунок життя та здоров’я.

— Нагадаймо глядачам, як оцінити стан постраждалого? Який алгоритм дій при наданні домедичної допомоги правильно застосовувати?

— Для початку впевніться, що ви, постраждалий та всі присутні в безпеці. Підійдіть по постраждалого, станьте на одне коліно та обережно потрясіть постраждалого за плече та голосно зверніться до нього/неї: "З вами все гаразд?".

Якщо людина не реагує, переверніть її на спину. Привідкрийте рот людини й впевніться, що в ротовій порожнині відсутні сторонні предмети. Далі закиньте голову постраждалого назад, поклавши долоню однієї руки на лоб та піднявши підборіддя кінчиками пальців іншої руки. Це дасть змогу випрямити трахею, яка може бути перетисненою, та підняти язик. Якщо язик западає, людина не може дихати.

Протягом не більше ніж 10 секунд визначте наявність дихання за допомогою прийому "чути, бачити, відчувати". Кількість видихів понад 2 протягом 10 секунд свідчить про наявність дихання. Поодинокі повільні та гучні подихи не є нормальними.

Якщо дихання відсутнє або не є нормальним, негайно викликайте екстрену медичну допомогу. Якщо ви наодинці та маєте навички проведення серцево-легеневої реанімації, то залишайтеся біля постраждалого та розпочинайте реанімацію. Увімкніть на телефоні гучномовець задля одночасного проведення реанімації та спілкування з диспетчером "швидкої".

— З чого почати серцево-легеневу реанімацію?

— Щоб почати реанімацію, покладіть основу долоні в центр грудної клітки, над нею покладіть основу другої долоні так, щоб сформувати замок. Руки мають розташовуватися прямо та вертикально. У такому положенні здійснюйте ритмічні натискання глибиною в 5-6 см із темпом 100-120 компресій протягом 1 хвилини. 

— Як визначити середину грудної клітки та знайти ту точку, на яку треба тиснути?

— Серце знаходиться за грудиною,  а не зліва, як нам колись казали. Грудна клітка — це квадрат від ключиць до кінця ребер. Середина грудної клітки — це точка, куди нам треба тиснути. Ця точка знаходиться вища сонячного сплетіння.

Після кожної компресії грудна клітка має звільнятися від тиску. Не спирайтесь на неї! Якщо ви маєте відповідну підготовку та інструментарій, після кожних 30 компресій потрібно здійснювати штучну вентиляцію легень.

Це можна робити способом "рот у рот", але із захисним клапаном, що захищає рятівника від хвороб, що передаються повітряно-крапельним шляхом. Для цього можна використовувати спеціальні маски або мішки АМБУ.

Під час виконання звертайте увагу на характер дихання та рухи грудної клітки потерпілої людини. Важливо забезпечувати прохідність дихальних шляхів під час видихів, оскільки реанімація здійснюється на спині. У такому положенні язик може перекривати дихальні шляхи, коли людина без свідомості.

Дотримуйтесь співвідношення 30 до 2 — 30 натискань на грудну клітку на 2 штучних вдихи, які варто виконати не більше ніж протягом 10 секунд. Ефективний вдих має підіймати грудну клітку.

Якщо ви не маєте можливості провести штучну вентиляцію (наприклад, немає клапана, навички тощо), важливо пам’ятати, що в крові постраждалої людини залишається певна кількість кисню. Тож реанімація навіть без штучної вентиляції буде ефективною деякий час — здебільшого цього вистачає до приїзду швидкої допомоги на місце події.

— Як довго потрібно проводити серцево-легеневу реанімацію?

— Важливо продовжувати реанімацію до приїзду швидкої допомоги. Причиною зупинитися може бути загроза рятівнику, фізична втома, через яку людина не має змоги ефективно "качати". Також варто зупинитись, коли постраждала людина починає подавати ознаки життя. У такому разі її стан переоцінюється й реанімацію не потрібно продовжувати, якщо в людини наявне самостійне дихання, рухи тощо. Відомі випадки, коли людей рятували після досить тривалої реанімації – майже шість годин, з успішним відновленням функцій мозку після одужання.

— Чи можна зламати ребра постраждалому під час серцево-легеневої реанімації?

— Європейська рада з реанімації стверджує, що шанси врятувати людині життя є набагато вищими, ніж завдати шкоди. Втім, якщо під час реанімації ви почули характерний хрускіт, то переоцініть точку, де ви натискаєте. Приберіть руки, знайдіть середину грудної клітки й продовжуйте робити реанімацію. Пам'ятайте, зі зламаним ребром живуть. Тобто серцево-легенева реанімація — це шанс на життя. 

Читайте також: 

Прямий ефір