Про благодійний фонд, Культурний десант та пророчі пісні: Олександр Чемеров в гостях у #Муз_Оборони

Олександр Чемеров — український рок-музикант, композитор, продюсер та автор пісень. Понад 15 років був фронтменом рок-гурту "Димна Суміш". Нині — лідер американського гурту The Gitas, який він створив у Лос-Анджелесі. 

Артист довгий час жив у Штатах, але коли почалася війна, вирішив бути корисним своїй країні. Олександр постійно бере участь у благодійних виступах, разом з Культурним десантом виступає перед військовими та цивільними. Також музикант є засновником благодійного фонду "Культурний опір", який активно допомагає нашим бійцям. Окрім цього Саша Чемеров продовжує писати пісні, які відображають ситуацію в країні. 

У програмі #Муз_Оборона на каналі "Дім" Олександр Чемеров розповів про кар'єру в Сполучених Штатах, повернення на батьківщину, війну, власний благодійний фонд, Культурний десант України та багато іншого. А також виконав дві свої пісні — "Місто" та "Полями".

"Я поїхав у Сполучені Штати у 2012 році. Займався там справою свого життя — музикою. The Gitas з'явився у 2015 році як абсолютно сольний проєкт. За тиждень до пандемії я приїхав у Київ, щоб зняти lyric-відео. Однак за два дні почалася пандемія і я не зміг вилетіти. Сім'я (дружина Оксана Задорожна та донька Заріна, — ред.) залишилася там, а я тут", — розповідає артист.

Згодом Олександр перевіз рідних до України, в Одесу. Тут Оксана народила музикантові сина Симона. Разом із хлопчиком народився сольний проєкт Чемерова. До того артист не виступав під своїм ім'ям. За три дні після появи Симона вийшла перша пісня музиканта Олександра Чемерова — "Кохання до смерті".

На початку березня 2022 року вийшла пісня "Прокинься", яку артист написав ще за два роки до того. Страшенно пророчі рядки звучать у ній: "Прокинься, лютий вкрав весну. Прокинься, не проспи війну".

24 лютого Олександр Чемеров був удома в Києві наодинці з двома дітьми. Дружина була за містом.

"Дружина не відпочивала після народження дитини, тож я її відвіз на два дні за місто в якесь SPA. Прокинувся я від телефонного дзвінка — дружина сказала: "Саша, почалася війна". А я їй: "Лягай спати, а там розберемось. Ще дуже рано". Вона мені ще раз каже, що реально почалася війна", — згадує він.

Олександр зателефонував тещі, аби та прийшла наглянути за дітьми, а сам поїхав за коханою. Певний час родина майже не виходила з підвалів та укриттів, а потім переїхала до брата Олександра в Оболонський район. Вважали, що там буде безпечніше. Однак у березні неподілу від їх нового прихистку сталося влучення в житлову будівлю, і Чемеров зрозумів, що по-справжньому безпечно його близьким буде на західній України. Дорога з Києва до Львова зайняла 28 годин. 

Залишився дітей та дружину на заході, Олександр створив благодійний фонд "Культурний опір" і став волонтерити з Культурним десантом.

"Оскільки я певною мірою публічна особа, до мене звертаються багато людей. Тому я вирішив відкрити фонд. Спочатку нам надсилати гроші з закордону і трошки наші скидали. Але більша частина коштів — мої власні. Забезпечували військових та постраждалих цивільних. Медичні засоби, машини, генератори, інструменти на кшталт бензопили чи сокири", — каже Чемеров.

Культурний десант — це організація, яку Олександр створював разом із музикантом та військовослужбовцем ЗСУ Колею Сєргою. Нині вона налічує чимало постійних учасників.

"Коля мені зателефонував і попросив з'їздити з ним у військовий шпиталь, аби поспівати для поранених. Це був перший раз, після якого я сказав: "Коля, нам треба робити організацію". Наразі це вже велика організація з різними проєктами. Основний склад: Коля, я, скрипаль Мойсей Бондаренко, Yarmak. Декілька разів були з нами Світлана Тарабарова і Женя Галич (фронтмен гурту O.Torvald — ред.). Ми їздимо на "нуль", спілкуємося з військовим, робимо концерти для них", — розповідає Олександр Чемеров.

Найбільше запам'ятався артистові виступ перед батьками розвідника, котрий за кілька днів до цього загинув під час виконання завдання. 

"У мене є пісня "Мама". Перед тим, як її співати, хтось мені сказав, що це, до речі, батьки такого-то воїна, який загинув. Я майже не міг співати, бо просто плакав. Дуже боліло. До кінця дня я не міг вгамуватись і їздив, мов привид", — згадує виконавець.

З початком повномасштабної війни, каже Олександр, він став більше відкритим і сильнішим як морально, так і фізично. Змінилося і його ставлення до людей, до родичів, до тих, кого вважав друзями чи ворогами. 

Пісня "Досить" вийшла у березня 2022 року за участі Жені Галича. Однак створена вона була близько п'яти років до того — під пальмами Лос-Анджелесу, але про Україну. Писав її Олександр Чемеров для іншого артиста, однак після відмови композиція довго лежала "у шухлядці".

"Незадовго до війни у нас з Женею Галичем виникла ідея зробити щось разом. Я відкрив демозаписи і побачив, що є пісня "Досить". Я надіслав її Жені, і почалося повномасштабне вторгнення. Ми зустрілися з ним у Львові, бо він вивозив сім'ю, і я сказав, що знак — треба робити пісню", — розповідає музикант.

У 2023 році Олександр Чемеров випустив трек "Ну привіт". Вона про війну та перемогу, але з гірким післясмаком. Артист каже, що після лютого 2022-го багато його написаних раніше пісень стали ще більш актуальними. Наприклад, "Місто" — була написана про розлуку під час пандемії COVID-19, однак розлука, яку нині переживають українці через війну, подарувала нові ще болючіші сенси.

Пісня "Полями" з'явилася приблизно у той же час, що і "Місто". У ній артист спробував проаналізувати та переосмислити все, що сталося з українською культурою.

"Пісня з'являлася доволі довго, бо сльози не давали її дописати. Тому я відкладав її і повертався лише через декілька днів. Ця пісня написана саме для українців і від українця, який розуміє, що не треба казати зайвих слів. У пісні їх нема, там лише конкретні відчуття. Ця пісня — це культурний код, який мені вдалося зловити", — розповідає Олександр Чемеров.

Попередні випуски #Муз_Оборони:

Прямий ефір