В КПІ відкрили перше в Україні розумне укриття: як воно виглядає та хто може ним користуватися

Смартшелтер у КПІ. Скриншот: kanaldim.tv

У КПІ імені Ігоря Сікорського в Києві відкрили перше в Україні smart-укриття. Розумне бомбосховище побудоване на базі старої бібліотеки та може вмістити до 600 осіб одночасно. На облаштування укриття компанія Clust та донори витратили 415 000 доларів. Хто це зробив та навіщо, розповідається у сюжеті "Ранку Вдома".

Менш ніж за рік порожня і холодна зала перетворилася на сучасний коворкінг, у якому під час тривоги можуть продовжувати навчатись студенти Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського.

"Ми вважаємо це укриття креативним інноваційним простором. Воно буде слугувати для роботи наших науковців, інженерів, студентів. Тут працюватимуть над створенням нового, тому що тут є усі умови, технічні засоби, екологічні, зокрема, які дозволяють проводити заходи в безпечному режимі", — повідомив ректор Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Михайло Згуровський.

Розумне бомбосховище побудоване на базі старої бібліотеки і одночасно може вмістити до 600 осіб. Тут можна працювати й вести переговори в спеціально облаштованих кабінетах, читати книжки в сучасній бібліотеці, відпочивати, займатись спортом та навіть повноцінно поспати під час тривалої повітряної тривоги. Для цього є невелика спальня з компактними ліжками-трансформерами.

"Смартшелтер — це багатофункціональний простір, який водночас є ще й укриттям, безпечним простором, який можна використовувати під час тривоги. Тобто в цьому просторі можна безперервно навчатися, працювати, розвиватися, спілкуватися. Повноцінний нетворкінг", — каже проєктна менеджерка бібліотеки КПІ ім. Сікорського Юлія Корян.

Розробкою складного і водночас комфортного для користувачів "розумного укриття" займався український архітектор Павло Пекер, який працював в країнах, де були  війни. Він не з чуток знає, наскільки важливі безпекові архітектурні рішення.

"В мене є досвід, адже я працював в країнах, що воюють. Зокрема, таких, як Ірак, Лівія. Проєкти пов'язані з безпекою — це рутина для мене. Працював на великих промислових проєктах. Мені було цікаво залучити цей досвід в мою країну. Завдяки освіченим професіоналам, залучені до цього проєкту, ми відпрацювали на всі сто", — розповів архітектор проєкту Smart Shelter Павло Пекер.

Головним партнером КПІ у будівництві першого в країні розумного укриття стала компанія CLUST, яка водночас є і реалізатором, і одним з інвесторів проєкту. Побудова смартшелтера обійшлась компанії та донорам у 415 000 доларів.

"Основна специфіка цього проєкту полягає в тому, що для нас він благодійний. Це означає, що в ньому немає бізнес-кейсу з повернення інвестицій, або прибутковості. Благодійність виражається в тому, що ми працюємо над втіленням стратегічної цілі. Це побудова діалогу з фахівцями, які можливо, за рік чи два прийдуть до нас працювати", — додала керівниця проєкту Smart Shelter Анастасія Войткевич.

Нині смартшертел у КПІ працює у двох режимах. Перший — режим укриття під час повітряної тривоги, другий — сучасного коворкінгу.

"Для КПІ все безплатно. Для інших людей, які хочуть користуватися простором та сповна використовувати його можливості, це вже комерційна історія. Звісно, що укриття, у випадку оголошення повітряної тривоги, безплатне для усіх", — резюмувала проєктна менеджерка бібліотеки КПІ ім. Сікорського Юлія Корян.

Розумне укриття в столичному КПІ — це лише перша частина великого проєкту компанії CLUST. Команда розширює можливості для побудови та відкриття смартбомбосховищ насамперед у регіонах, які частіше страждають від ворожих обстрілів. Так, другий смартшелетер зводять у Дніпрі, на базі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Читайте також: Яким був перший конкурс з ШІ, хто переміг та які подарунки роздавав Sikorsky Challenge

Медіа-партнери
Прямий ефір