Одна з перших європейських і перша українська — історія Конституції Пилипа Орлика

Одна з перших європейських і перша українська Конституція Пилипа Орлика була ухвалена 1710 року — через два роки після Батуринської трагедії і за рік по смерті гетьмана Івана Мазепи. Це був договір, який складався між новообраним гетьманом, козацькою старшиною і козаками. Він передбачав обмеження привілеїв гетьмана, збереження окремого статусу запорожців і незалежність від Московії. Що ж це за Конституція, хто такий Пилип Орлик і як Україна боролася за право бути вільною і незалежною — про першу українську Конституцію у програмі "Код ідентичності" разом із ведучою Світланою Леонтьєвою розмовляють:

• провідний науковий співробітник Інституту історії України Ольга Ковалевська, 
• координатор громадського проєкту "Лікбез. Історичний фронт" Кирило Галушко,
• громадський діяч, політик, засновник фонду "Рідна країна" Микола Томенко.

Спільне між першою українською Конституцією та нинішньою

Сучасна українська історична наука першою українською конституцією називає саме конституцію гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика від 5 квітня 1710 року, коли в Бендерах (теперішня територія республіки Молдова) було затверджено "Договори і Постановлення прав та Вольностей Війська Запорізького...". 

"Конституція — це форма суспільного договору. Це не тільки структура влади, інститут, хто що робить і так далі. Він не тільки про права і свободи, а й про те, чому ми, суспільство, повинні терпіти таку владу, а чому влада повинна регулювати життя суспільства. Я думаю, у цьому і є спільність — мрія про українську державу, світоглядні цінності, побажання будувати таку державу, якою б усі пишалися", — пояснює громадський діяч, політик, засновник фонду "Рідна країна" Микола Томенко. 

Конституцією Пилипа Орлика затверджувався статус православ'я як головної релігії і підпорядкування української церкви Константинопольському патріархату — ще один момент, який ніби перекидає місточок у нинішній час.

Відомі чотири основні тексти Конституції:

• оригінальний рукопис староукраїнською мовою 1710 року, засвідчений підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького;
• його скорописна діловодна копія кінця XVIII ― початку XIX століття засвідчена печаткою Державного архіву Міністерства іноземних справ Росії;
• повний текст латиною (оригінал не віднайдено; зберігся лише рукопис преамбули);
• скорочена рукописна версія латиною.

Рукописи староукраїнською зберігаються у Російському державному архіві давніх актів у Москві, а рукописи латиною зберігаються у Національному архіві Швеції.

"Коли була ліквідована Гетьманщина, а потім і Запорізька Січ, всі документи, які були на цій території, були переправлені до Московії. Там, в їхніх архівах, оригінали знаходяться по сьогоднішній день. Ось, чому нам зараз досить складно вести дискусію з російськими опонентами — наші оригінальні документи знаходяться в їхніх архівах. Ми в кращому випадку маємо тільки копії", — пояснює провідна наукова співробітниця Інституту історії України Ольга Ковалевська.

Що містила в собі Конституція Пилипа Орлика

Документ визначав взаємовідносини між гетьманом і козацькою старшиною, основи державного устрою України і права та обов'язки її станів у випадку відвоювання її територій від Московського царства та Речі Посполитої, а також проголошував причини переходу Війська Запорозького під протекторат Шведського королівства. Договір був скріплений присягою Пилипа Орлика, його підписом та державною печаткою Війська Запорозького і пізніше затверджений королем Швеції Карлом XII як "протектором України".

Конституція Пилипа Орлика має преамбулу і 16 статей. Новаторство Орлика у створенні цього документа полягало у розподілі на гілки влади: виконавчу, законодавчу та судову.

Права гетьмана обмежувались ― не можна було керувати за принципом: "Як хочу, так і велю". Але і до гетьмана мали ставитись з повагою.

Визначався виборний орган ― Генеральна рада ― своєрідний парламент. Його сесії мали відбуватись тричі на рік ― на Різдво, на Великдень і на Покрову.

"Суспільний договір мав враховувати ситуації з усіма верствами населення. Була стаття про посполитих ― про те, що їх не можна занадто експлуатувати. Була окрема стаття про міщан і про те, що, наприклад, столиця і міста України, які перебували на магдебурзькому праві, повинні і надалі залишатися самостійними. Там є окрема стаття, яка стосується соціального забезпечення вдів і козацьких дітей. Козацькмх вдіа не можна було обкладати податками ― таким чином їх економічно підтримувала держава. Козацькі діти теж були поза системою оподаткування до того моменту, доки не виростуть. Їх утримувала держава", ― розповідає провідна наукова співробітниця Інституту історії України Ольга Ковалевська.

В одному з розділів конституції відроджувалася посада підскарбія і було закладено прообраз конкурсної процедури при обранні загальним рішенням за згодою гетьмана генерального підскарбія. Кандидат мав бути людиною "знаною, заслуженою, маєтною та добросовісною". Основними його обов'язками були нагляд за військовим скарбом, млинами та завідування всілякими прибутками державними, і з гетьманського відома направлення їх "на потреби громадські та військові, а не на приватні".

"На сьогоднішній день це як міністр фінансів. Саме ця людина повинна була повністю відповідати за державний бюджет і не дозволяти гетьману витрачати державний бюджет на те, що він хотів", ― додає Ольга Ковалевська.

На жаль, ця конституція так і не набула чинності повною мірою через несприятливу міжнародну ситуацію. Однак протягом кількох років положення частково працювали на теренах Правобережної України завдяки походам 1711 і 1713 років військ Пилипа Орлика та визнанню його влади місцевим населенням. А також частково виконувався Військом Запорозьким Низовим до 1733 року в час перебування його в Олешках. 

Пилип Орлик так і залишився гетьманом-емігрантом, жив у Швеції, Німеччині, у володіннях Туреччини. Він був переконаним самостійником і вороже ставився до Москви.

Тим не менш, "Договори і Постановлення…" заклали основу розвитку українського конституціоналізму нової і новітньої доби і стали визначною історичною пам'яткою української та європейської політичної думки XVIII століття.

Одна з перших конституцій у Європі

Однією з найстарших Конституцій світу вважається американська 1787 року. Конституція Франції була ухвалена в 1791-му, того ж року — польська. Найстаршою з чинних конституцій (1600 рік) вважається Конституція Сан-Марино. Відтак Конституцію Пилипа Орлика 1710 року можна вважати однією з найперших у Європі.

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року продовжила діяти Конституція УРСР від 1978 року зі змінами. Змінами від 17 вересня 1991 року було формально затверджено її нову назву як "Конституція (Основний Закон) України". 28 червня 1996 року о 09:18 після 24 годин безперервної роботи Верховна Рада України ухвалила і ратифікувала Конституцію України. "За" проголосували 315 народних депутатів.

Попередні випуски програми "Код ідентичності":

• Історія одного з найстарших освітніх закладів Європи — Києво-Могилянської академії
• Караваєв, Образцов, Стражеско: невідомі факти про найбагатших та найвидатніших українських лікарів
• Душа шістдесятництва Алла Горська та лицар незалежності Євген Сверстюк: невідомі факти про відомих українців у програмі "Код ідентичності"
• Як зберегти Київ: про заснування стародавнього міста, хрещення Русі та забудову столиці у програмі "Код ідентичності"
• Феномен Володимира Івасюка: невідомі факти про великого композитора та співака у проєкті "Код ідентичності"
• Скіфське золото: історія врятованої колекції — у програмі "Код ідентичності"