Нові особи в Кабміні: масштабні ротації обговорюємо з політологом Олександром Мусієнком

Олександр Мусієнко та Денис Похила. Фото: kanaldom.tv

4 листопада Верховна Рада призначила міністрів оборони, реінтеграції тимчасово окупованих територій, стратегічних галузей промисловості та міністра економіки України. Як нові призначення позначаться на Українській державі, які виклики стоять перед новопризначеними керівниками відомств, які ще перетворення варто здійснити та які прогнози подальшого розвитку України — у програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" ситуацію аналізує політичний експерт Олександр Мусієнко.

Ведучий програми — Денис Похила.

Міністр оборони — Резніков

Міністром оборони призначено Олексія Резнікова. "За" проголосували 273 народні обранці. Виступаючи з трибуни Верховної Ради, Резніков зазначив, що розвиватиме українську армію на засадах поваги до військових. Щодо війни з Росією, міністр вважає, що Україна має дати комплексну та адаптивну відповідь.

"Війна з Росією триває вже восьмий рік. Гібридний характер конфлікту, військовий потенціал держави-окупанта, а також ситуація з безпекою у світі вимагають, щоб відповідь України на ці виклики була комплексною та адаптивною. Ціна ескалації має бути неприйнятною для агресора, а вартість тимчасової окупації наших територій постійно для них зростатиме", — заявив Резніков.

За даними дослідження, яке проводили минулого року в інтересах Генерального штабу, 65% осіб, які укладали перший контракт із ЗСУ, не планують його продовжувати.

"Це дві третини, колеги! Дуже низький відсоток службовців, готових рекомендувати своїм друзям іти служити до їхнього підрозділу. Я два роки вів переговори з росіянами [у складі Тристоронньої контактної групи] і чудово знаю, хто наш противник. Його можна зупинити, тільки якщо давати відсіч. І ми зробимо все необхідне для підвищення обороноздатності та захисту нашої країни", — додав новий міністр оборони.

— Отже, Олексій Резніков тепер міністр оборони. До цього він очолював Мінреінтеграції, працював у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Тобто бачимо близькі напрями з Міноборони, але не зовсім.

— Я почну з того, що в нашій оборонній галузі зараз не все так погано. Ось у Перу завершилася виставка оборонно-промислового комплексу. Україна була представлена ​​найбільшим стендом. Я був особисто там, бачив, як ми дуже серйозно розширили наш потенціал на ринку. І, до речі, за деякими позиціями вже починаємо витісняти звідти Російську Федерацію. Це, безумовно, успіх нашого "Спецтехноекспорту", "Укроборонпрому" та всієї держави.

Щодо кадрових призначень. У 2018 році було змінено закон про безпеку та оборону. І тепер міністр оборони у нас, згідно зі стандартами НАТО, має бути цивільною особою, щоб забезпечувати функції цивільного демократичного контролю. Чи має пан Резніков компетенцію, досвід, професіоналізм? Безперечно, має. Хочеться, щоб він був і вдалим міністром оборони.

У своєму виступі у Раді він давав абсолютно правильні посили, постановку проблем. Акценти розставлено. Мені дуже сподобався момент, що бюджет на армію, бюджет оборони має стати бюджетом розвитку, а не просто "бюджетом проїдання", як, на жаль, за багатьма позиціями є зараз. До цього треба прагнути. Це також стандарт НАТО.

Звісно, Резнікову не позаздриш — проблем багато зараз, тим паче на кінець року. Це й залишок коштів, які не освоєно на рахунках Міністерства оборони, це й ситуації з держоборонзамовленням та багато інших речей. Тому є над чим працювати.

— Так, кінець року, бюджетний процес триває, гроші незасвоєні залишаються, всі ці питання треба розв'язувати в міністерстві, а тут іде ще й міністр економіки. Зрозуміло, що керує міністр фінансів. Проте це не проблема для міністерств, де зараз змінилися глави?

— Звісно, ​​щось вирішують на засіданні Кабміну. Наприклад, цільовий перерозподіл коштів за різними статтями. Але це не заважає ініціювати міністру на засіданні Кабінету міністрів те чи інше питання. І хто буде проти, якщо стоятиме питання, щоб не було заборгованості перед військовослужбовцями. Думаю, таких немає.

Невже необхідно допускати ситуацію, коли має втручатися президент і своїм указом зобов'язувати робити те, що має зробити уряд? Адже перерозподіл коштів, які є на рахунках, — це просто треба змінити їм цільове застосування. Це в змозі зробити Кабінет міністрів.

І міністр має лобіювати ці питання, він має їх проштовхувати через Кабмін. Він має комунікувати з депутатами, з профільними комітетами, з комітетом оборони, щоб був взаємозв'язок, щоб забезпечувати й фінансування, й ухвалення законодавчих ініціатив. Це дуже серйозне політичне комунікативне завдання. І тут пан Резніков точно має досвід.

— Вже колишні міністри не мали робити підсумкових доповідей. Пан Арахамія пояснив, що загалом не заслуховували їх. Хотіли процес пройти швидше. Проте щодо роботи колишнього міністра оборони Андрія Тарана є питання і військових, і депутатів, і експертів, і журналістів.

— Я вважаю, що має бути практика, коли керівник будь-якого відомства, міністерства має звітувати про свою діяльність. Має бути звіт.

По-перше, щоб показати, що ми працювали за цими питаннями, ось тут не змогли. По-друге, щоб люди бачили та чули. По-третє, щоб депутати також могли контролювати та забезпечувати цей процес. Тому думаю, що, незважаючи на поспіх, все ж таки необхідно вислуховувати звіти.

Але тут і інше питання. Дуже часто наші міністри, на жаль, також ігнорують парламент. Коли депутати запрошують главу відомства на звіт, на засідання парламентського комітету. Ви що, на кожному засіданні міністра бачите? Ходять профільні заступники. Тому підзвітність та комунікація з депутатським корпусом щодо важливих питань має бути наявною.

Ефір програми "Украина на самом деле". Фото: kanaldom.tv

Мінпром очолив Рябікін

Міністром з питань стратегічних галузей промисловості України призначено Павла Рябікіна. Щоправда, без статусу віцепрем'єра, який мав його попередник Олег Уруський. Рябікін до цього очолював Державну митну службу, а раніше керував аеропортом "Бориспіль". Серед пріоритетів на новій посаді назвав забезпечення держзамовлення вітчизняних заводів, а також залучення до співпраці провідних світових виробників.

— Це нове міністерство, було створено, грубо кажучи, під Уруського. Але багато хто не розуміли, чим займається сам Уруський, чим займається його міністерство, яке має працювати у співпраці з Міністерством оборони. Тепер приходить пан Рябікін. Що він має робити?

— Передусім необхідно завершити формування електронного реєстру, який необхідний, аби забезпечувати закупівлі на держоборонзамовлення. У нас же змінився закон, і з початку року мав запрацювати реєстр суб'єктів, які надають послуги з виробництва та ремонту військової техніки, обладнання тощо. Лише через реєстр можна було здійснювати.

Поясню, щоб було простіше. Є у нас на рівні держави тендерна система Prozorro. А тут передбачено свою, в якій деякі моменти засекречені у зв'язку з оборонним замовленням. І доступ до них мають лише певні особи. Цього не було зроблено. Знову ж таки — до втручання. Довелося на рівень президента виносити. Бо три міністерства ділили між собою: Міноборони, Мінстратегпром та Мінекономіки, хто буде власником реєстру. Це перший момент — реєстр має запрацювати.

По-друге, привести у відповідність усю нормативну базу на рівні Кабміну, щоб законодавство про оборонні закупівлі та оборонно-промисловий комплекс працювали повною мірою. Там є ще над чим працювати.

Третє — запустити повноцінну роботу міністерства. Вони не до кінця сформували штат. Там є безліч проблем. Тут не лише провина пана Уруського, тут різні моменти та фактори. Щоб воно повністю запрацювало, необхідно, по-перше, на рівні підзаконних актів узгодити все. По-друге, має запрацювати міністерство. І по-третє, підхід міністра.

Тим паче у нас зараз також відкрився новий період: президент на початку жовтня підписав закон про реформування "Укроборонпрому", який запускає реформу усієї оборонної промисловості. І міністерство тут також має відіграти важливу роль.

Верещук очолила Мінреінтеграції

Новою міністеркою із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України стала нардепка від "Слуги народу" Ірина Верещук. Її призначення підтримали 260 народних депутатів.

"Щодо моїх пріоритетів, коротко. По-перше, забезпечити належне фінансування проєктів з реінтеграції. Без адекватного фінансування багато залишається просто хорошими ідеями. Розумію, що бюджетних коштів не вистачає, тому моїм пріоритетом буде мобілізація фінансових зусиль наших міжнародних партнерів для підтримки відповідних проєктів щодо Донбасу та Криму. Тут ми говоримо як про створення спеціального міжнародного фонду з фінансування, так і про публічно-приватне партнерство", — перелічила у своєму виступі у Раді Верещук.

— Одне з питань — чи буде Верещук у Тристоронній контактній групі (ТКГ) щодо Донбасу. ЗМІ кажуть, що вона наступного тижня буде у складі делегації. Незрозуміло, у якому статусі. Проте Верещук у Мінреінтеграції. Для неї які показники ефективності, крім тих, про які говорила Ірина Андріївна?

— Вона справляє враження адекватної, професійної людини, яка хоче пізнавати, відкривати та постійно тримати руку на пульсі. Я перетинався за кількома напрямами з нею, і навіть перед ефірами бачив, наскільки вона готується, щоб бути в темі.

І я дуже сподіваюся, що вона безпосередньо намагатиметься комунікувати з людьми, які мешкають зокрема й на окупованій території, щоб тримати руку на пульсі, розуміти проблеми та шляхи їхнього розв'язання, і що для цього треба з боку міністерства.

Я підтримую один із меседжів пані Верещук, що гроші — це дуже важливо. Нам необхідно розуміти, що соціальне забезпечення програм щодо окупованих територій для громадян, які там, необхідно розвивати. На це потрібні гроші.

Але є концепція, як підняти українську економіку через оборонно-промисловий комплекс. Я вважаю, що нам там потрібне "Велике будівництво", як і на дорогах. Але гроші потрібно шукати. Видно, що вже є якась підготовка, є напрями, за якими треба працювати. Поки що складно сказати, люди щойно призначені.

Олександр Мусієнко. Фото: kanaldom.tv

Міністерка економіки — Свириденко

Віцепрем'єркою — міністеркою економіки стала Юлія Свириденко. До цього, з грудня 2020 року, працювала заступницею глави Офісу президента України. Займалася економічними питаннями та інвестиціями. Очолювала створену президентом Раду зі сприяння бізнесу. У парламенті Юлія Свириденко розповіла про 5 ключових кластерів для інвестицій, фінансування яких, на її думку, матиме найбільший ефект для держави: це машинобудування, енергетика, ІТ, сільське господарство та будівництво.

— До пана Любченка у депутатів були питання щодо "скруток": схеми, яка залишилася з 90-х ще років, як можна красти з бюджету. Дехто каже, що Любченко зменшив "скрутки". Інші — що навпаки "скрутки" збільшилися, і нібито тому правоохоронці мають питання до нього. У Свириденко які завдання зараз мають стояти?

— Думаю, найімовірніше, річ у тому, що пан Любченко не виправдав очікувань. Хочу нагадати, що під час його призначення скільки критики було, згадайте. Різні відгуки про нього ходили. Але йому дали й кредит довіри, до того ж не лише як міністру економіки, а й віцепрем'єру. А отже щось пішло не так. Які аспекти зачепив він і чи насправді боровся — це нехай уже з'ясовують парламент і правоохоронні органи.

Перед пані Свириденко, я думаю, ті виклики, які вона й озвучила. І економічна ситуація, яка в нас далеко не в райдужному становищі, справді, її треба розв'язувати. Де в цьому всьому інноваційна складова виробництва, оборонна промисловість, технології подвійних призначень та інші аспекти, завдяки яким Україна ще може зберігати своє лідерство.

Я розумію, що сільське господарство, будівництво тощо — це важливо. Але якщо ми не наголошуватимемо на машинобудуванні, космосі, інноваційних технологіях тощо — як ми без цього у ХХІ столітті маємо намір бути конкурентоспроможними, мати додану вартість, зберігати кадри, які необхідні для цього? Ось завдання, які стоять. І ці виклики нікуди не зникають.

Медіа-партнери
Прямий ефір