Найстрашніший день: вчителька англійської мови з Бородянки поділилася спогадами про пережиту окупацію

Попри пережиті жахіття війни, які все ще продовжуються, українці знаходять сили відновлювати своє життя і рухатися далі. Одна із таких людей — вчителька англійської мови Олена Гужина, яка пережила окупацію Бородянки.  

Загарбники щодня обстрілювали населений пункт під Києвом, проте волонтерам дивом туди вдалося заїхати. Після найстрашнішого дня у Бородянці, яким видалося 2 березня 2022 року, Олена з матір'ю вирішили виїжджати з міста. Своїми болючими спогадами жінка поділилася у сюжеті "Ранку Вдома".

Олена Гужина живе та викладає англійську мову в Бородянці. Повномасштабне вторгнення Росії застало її у бабусі в Полтаві, однак разом із мамою вона вирішила повернутися додому. Жінки були впевнені, що росіяни не дістануться Бородянки. 

Перші дні великої війни Олена з матір'ю провели у холодному підвалі з дерев'яними лавками, рятуючись від обстрілів окупантів. Бомбосховище розташовано в кількох десятках метрів від центральної вулиці, по якій постійно їздила ворожа техніка. Виходити було страшно та небезпечно. У підвалі ховалися люди похилого віку, діти, рятувалися тварини. 

"Навіть не завжди вдавалося спати, тому що були постійні постріли, ми чули, як ведуться бої і їдуть танки. Вони їздили і вдень, і вночі", — розповідає Олена.

Мама Олена працювала в лікарні, куди постійно доправляли поранених внаслідок російських атак українців. Якось Олена взяла з квартири документи і пішла у лікарню до мами. Тут вона побачила перших травмованих. Один з найстрашніших днів був другого березня 2022 року, коли росіяни обстріляли Бородянку ракетами та авіабомбами. 

"Почули свист над лікарнею — зрозуміли, що щось летить. Вибігли за дві стіни і попадали на підлогу. У підвалі було дуже багато вагітних та щойно народивших з пологового відділення. Лікарня на той час була прихистком для всіх", — згадує Гужина.

Загарбники щохвилини обстрілювали населений пункт, проте одного дня у Бородянку змогли пробитися волонтери. Вони заїхали до лікарні, пропонували всім охочим виїхати і надавали допомогу з евакуацією. Олена з мамою повернулися до бабусі в Полтаву — подалі від вибухів. Жінці пропонували виїхати за кордон, але так відмовилася, бо не хотіла залишати рідних. 

Після звільнення Бородянки від росіян Олена повернулася додому. Наразі продовжує викладати у школі, де її завжди з радістю зустрічають учні.

Читайте також: Як зробити групову терапію більш дружною і цілющою: проєкт "Як ти, брате?" випустив восьмий посібник