Музей книги та друкарства України готує віртуальні екскурсії та зацифровує цінні експонати

За час повномасштабної війни росіяни знищили 763 культурні об'єкти, повідомляють у Міністерстві культури України. Музеї, пам'ятки історії та архітектури, культурна спадщина ЮНЕСКО, унікальні гравюри, книги, картини. На жаль, ці аж ніяк не військові об'єкти, стають цілями для російських ракет. Задля збереження своїх фондів музеї перевозять експонати у безпечні місця, або зацифровують їх. Деталі — у матеріалі "Ранку Вдома".

В Музеї книги і друкарства України знайшли ще один спосіб зберегти культурну спадщину для майбутніх поколінь. Там презентували проєкт віртуального порталу електронного аналога музею.

"Проєкт має мету — зацифрування найбільш цінної частини нашої колекції. Це чотири рукописні книги, 120 стародруків. Хоча в нашій колекції понад 600 стародруків. Ми плануємо зацифрувати тисячу одиниць графіки. Хоча в нашій колекції понад 12 тисяч експонатів", — каже директорка Музею книги та друкарства України Валентина Бочковська.

Створити віртуальний портал музею планують за три з половиною місяці. Роботи триватимуть до 31 жовтня.

"Це дуже короткий термін для такого великого проєкту, але ми рухаємося до завершення. Крім того, що ми поставили собі за мету зацифрувати найціннішу частину музейної колекції, яка дозволить українцям дізнатися про ті артефакти, які презентують нашу ідентичність від найдавніших часів до сьогодення", — провадить Валентина Бочковська.

Першим етапом проєкту було зацифрування гравюр українських художників початку XX століття. Цифрові копії роблять за допомогою звичайного фотоапарата і професійного студійного освітлення, а спеціальна палітра дозволяє зробити максимально якісну постобробку копії.

"Працівник фонду видає нам графічні зображення. Ми їх сортуємо на маленькі й великі для того, щоб було зручніше зацифровувати. Виставляємо правильно камеру та холодне світло, щоб воно не шкодило предметам. Зацифровуємо з використанням кольорової шкали. Вона дає змогу правильно передати колір самого предмета. За день виходить зацифрувати 100-150 гравюр", — пояснює фотограф, старший науковий співробітник музею Богдан Пошивайко.

Другим етапом стане зацифрування стародруків, частину яких відвідувачі музею та науковці не можуть побачити ще від початку повномасштабної війни. Для віртуальних копій стародавніх книг планують використати спеціальний планетарний сканер, котрий дозволяє зробити якісні копії.

"Коли ми говоримо про стародруки, то йдеться про першу українську друковану книгу "Апостол" 1574 року. Він зберігається в нашій колекції. Також ми згадуємо про "Острозьку Біблію" 1581 року. В нашій колекції два примірники цієї книги. Також ми маємо Магдебурзьке право, яке було надруковане у Львові у 1581 році. Крім того, у фонді зберігається "Києво-Печерський патерик" — твір, який був створений ще в часи Київської Русі. У нашій колекції є два примірники патерика першого видання", — резюмувала Валентина Бочковська.

Також автори проєкту планують влаштувати відвідувачам 3D екскурсії. Для цього зроблять детальні моделі приміщень та експонатів, які можна буде оглянути за допомогою мишки й клавіатури. Це дозволить відвідати Музей книги й друкарства України з будь-якої точки світу.

Також цікаво:

• Найжахливіше — це музей в окупації, — директор заповідників "Хортиця" та "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко
• Міністр освіти і науки Оксен Лісовий відповів, коли в Києві відкриють перший в Україні Музей математики