Лінь та відсутність мотивації у підлітків: психологиня назвала прості кроки для ефективної комунікації 

Багато батьків підлітків скаржаться на те, що діти лінуються, не хочуть вчитися, виконувати домовленості або просто прибирати у кімнаті. Про підліткову лінь та відсутність мотивації, а також ефективні способи боротьби з цим розповіла у "Ранку Вдома" психологиня, авторка курсу "Підліткологія" Діана Житня-Кебас. 

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський. 

— Батьки підлітків часто скаржаться на те, що діти лінуються, не виконують домовленостей та й загалом мало вмотивовані. Часто підлітків потрібно просити кілька разів про одне й теж. Це змова проти батьків чи особливості підліткового віку? 

— Так, це точно схоже на змову. Це одна з топових скарг батьків. Навряд чи підлітки роблять це навмисно. Як не парадоксально, це відбувається через розвиток мозку у підлітків. Тому що їм потрібно подорослішати, стати відповідальними особистостями, які усвідомлюють причинно-наслідкові зв'язки. Але для цього потрібно, щоб дозріли ті частини мозку, які за це відповідають. 

Поки підлітки розвиваються, мозок економить енергію. Ті справи, які раніше не викликали проблем, стають зайвими. Мозок вмикає обмеження і каже: "Давай ми не будемо цим займатися, зосередьмося на важливому". Тобто мозок економить енергію на те, щоб стати частиною колективу, знайти друзів. Адже найважливіше в підлітковому віці — знайти себе в соціумі, а порядок в кімнаті, або дзвінок мамі, відходить на другий план.  Зазначу, коли підвищується рівень стресу, а ми всі зараз живемо у такій ситуації, то мозок економить енергію.  

— Все ж таки батьки розцінюють це як лінь, або відсутність мотивації. Як ефективно діяти? Можливо, якась мотивація має бути, наприклад, фінансова. Чи навпаки покарання? 

— Моя відповідь не всім сподобається. Фінансова мотивація десь спрацює на розв'язання проблеми, але покарання точно не той спосіб, який в довготривалій перспективі приведе до покращення стосунків чи до мотивації. 

Домовленості базуються на стосунках з підлітками. Якщо у вас немає контакту з підлітками, то хто ви такий, щоб їм щось диктувати. Вони домовляються з тими, хто для них стає важливим та зрозумілим. Можна створювати певні правила цих домовленостей. Про це зараз розповім, але перш за все батьки повинні розуміти наступне. 

У підлітковому віці, є сенс прикривати очі на деякі речі й виділяти основні моменти. Наприклад, батьки закривають очі на безлад у дитячій кімнаті, але домовляються про те, що раз на тиждень ми усі прибираємо. В конкретно назначений час та день. Краще це зробити усім, тому що підлітки за справедливість. 

Або прибирати може тільки мама, бо їй це дуже важливо. Тоді підлітку доведеться потерпіти якийсь час, аби мама поприбирала та заспокоїлася. Це яскравий приклад того, як налагоджуються стосунки. Бо коли у батьків зменшується напруження, то воно впливає прямо пропорційно на напруження стосунків в цілому. Тоді й підлітки менше напружуються. 

Знаєте, як буває? Підліток, може, і хоче помити той посуд, налаштовується на роботу, аж тут приходить мама і ще раз каже помити посуд. Підліток вже не хоче цього робити, бо це ж доведеться виконати вказівку батьків, а не самому зробити добру справу.

— Що важливо пам'ятати, коли ви про щось домовляєтеся? 

— На курсі "Підліткологія" я даю шість кроків, які вчать домовлятися. Поступово ми їх тренуємо. Перший крок — встановити контакт. Якщо немає контакту, то не буде домовленості. Друге — будувати тривалі домовленості в стабільному емоційному стані. Якщо ви хочете домовлятися про те, щоб тут був порядок, важливо це робити в спокійному стані. 

Третє — пояснювати причини, бо вони не завжди очевидні. Ми часто самі не знаємо, чому робимо ті чи інші кроки, а підлітки часто хочуть пояснення. Вони питають про те, навіщо це робити, якими будуть наслідки та для чого усе це? Відповідь, на кшталт,  усі так роблять, або так треба, не дуже переконлива причина для підлітків. Тобто, якщо батьки пояснюють чому про щось просять, то підліткам легше погодитися.  

Четвертий крок — це посильна задача для підлітків. Тобто прибрати зараз усю кімнату може бути не дуже простим завданням, але прибрати у своїй шафі протягом двох годин можливо. Я згадую свій підлітковий вік, коли мама просила мене прибрати на столі, а я ненавмисно починала розглядати всі книжечки. Тобто прибирання затягувалося, бо я не могла зупинитися. Тож прибрати все зі столу може стати посильною задачею. 

П'ятий крок — перепитати, чи влаштовують домовленості обидві сторони. Тобто потрібно перепитати, чи ви домовилися: "Ти зможеш це зробити? Ми домовилися?". Це необхідний крок, якщо ви хочете, щоб ці домовленості працювали певний час.        

Шостий пункт — відповідальність за реалізацію домовленостей. Якщо домовленості потрібні вам, то ви відповідальні за їхню реалізацію. Це означає, що потрібно буде нагадувати, приходити, просити ще раз. Бо порядок потрібен вам, ви чесно в цьому зізнаєтеся. Тобто робота батьків над собою дає класну опору в цих стосунках.        

Читайте також: 

• Сепарація, особисті кордони, авторитет батьків: психологиня пояснила, як пережити підлітковий вік дітей
• Як батькам налаштуватися на новий навчальний рік та підтримати підлітків: секрети розкрила авторку курсу "Підліткологія"