Гарантовані вклади та банки на межі банкрутства: "Официальный разговор" з Ольгою Білай

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб планує збільшення гарантованої суми до 400 тис. грн вже у 2021 році, а до кінця 2023 року — до 600 тис. грн.

Наскільки це реально і скільки банків в Україні можуть стати банкрутами, розповіла заступниця директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ольга Білай у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Дарина Вершиленко.

— Чи витримає банківська система кризу, викликану коронавірусом?

— Думаю, так. Ми переживаємо за банківську систему і за стабільність не менше, ніж кожен вкладник банку. Це переживання триває понад рік. Ми розуміємо стурбованість, але ми не бачимо суттєвих кризових явищ у банківській системі. Більшість банків мають достатній запас ліквідності. За рік лише два банки стали неплатоспроможними. І це не було пов’язано з кризою, викликаною коронавірусом.

— Чи був відтік депозитів після початку карантину?

— Під час цієї кризи відтоку депозитів ми не спостерігали. З березня 2020 року, коли почалася криза, приріст вкладів становив понад 20%. У грошовому еквіваленті це понад 100 млрд грн. Це означає, що скорочується витратна частина. Люди менше витрачають в ситуації невідомості та збільшують свої вклади.

Дуже сильно зросли вклади фізичних осіб — підприємців. Незважаючи на те, що ми теж їх гарантуємо. Незважаючи на те, що їхня частка в загальному обсязі вкладів невелика — близько 10%, але вони показали більше зростання, в середньому до 60%.

— Скільки банків потенційно можуть стати банкрутами на сьогоднішній день?

— Цього року Національний банк буде проводити стрес-тести, щоб подивитися, як банки почуваються на тлі поточної кризи. Поки що банків з нестабільною ситуацією небагато — близько п’яти.

— У цьому році Фонд гарантування вкладів збирається розпродати все майно неплатоспроможних банків. Що потім?

— Ми продали величезну кількість активів і створили для цього спеціальну платформу "Прозорий продаж", завдяки якій вдалося збільшити конкуренцію серед покупців. Зараз ми завершуємо продажі, у нас залишилося не більше ніж 10% активів, але це не означає, що ми зупиняємося на досягнутому. Ми будемо трансформуватися. Ми впровадили систему раннього реагування якраз для того, щоб в майбутньому ніколи не повторилася ситуація такого масштабу.

— Це буде банківський нагляд?

— Ми будемо працювати паралельно з Національним банком. Ми дивимося на достатній обсяг активів для того, щоб компенсувати витрати по виплаті вкладів, які гарантуються державою. І, крім того, ми прагнемо до того, щоб відновити рівень тієї суми гарантування, який був ще 19 років тому.

Ми не підвищували максимальну суму гарантування з 2012 року. Зараз в Україні гарантована сума вкладів — 200 тис. грн. Ми прагнемо до того, щоб підвищити її до 400-600 тис. грн і вище.

— Коли буде підвищена гарантована сума вкладів?

— Це залежить від реструктуризації боргів Фонду гарантування вкладів. Думаю, що в період одного року суму підвищать до 400 тис. грн.

— Скільки становить борг Фонду гарантування вкладів перед Міністерством фінансів?

— Фонд запозичив гроші для виплат грошей понад 2 млн вкладникам на суму 90 млрд грн. Це була масштабна криза. Звичайно, накопичених коштів було недостатньо.

Ми виплатили понад 40 млрд грн боргу Міністерству фінансів і Національному банку, який також був кредитором. Залишок боргу становить 45 млрд грн. Тому підвищення суми гарантування багато в чому залежить саме від успішності реструктуризації зобов’язань Фонду.

Крім того, разом із Національним банком ми ведемо роботу з розширення системи гарантування. У цьому напрямі ми рухаємося відповідно до європейських директив. В Європі фізична особа, вкладник захищений державою незалежно від того, до якої установи він вклав гроші — в банк або в кредитний союз, або в фінансову організацію. У разі банкрутства такого закладу він отримує виплати. Ми беремо під своє крило фінансові установи, які мають право залучати депозити, у яких є ліцензія на це. Це кредитні спілки в Україні.

— Скільки банки платять Фонду гарантування вкладів?

— Банки оплачують регулярний збір. Мінімальна сума, встановлена ​​законом, залежить від суми депозитів, які є у банку. Відсоток вираховується на підставі того, в якій валюті був внесок, на підставі ризикованості діяльності банку. Наприклад, якщо банк видає тільки кредити без забезпечення, це висока ризикованість.

— У якого банку найбільш ризикована політика?

— Я би сказала, що зараз банки досить обережні. Криза навчила їх ставитися до видачі кредитів консервативно. Зараз є зворотна проблема — банки не ризикують видавати кредити у великих обсягах, вони багато в чому вкладають гроші в державні облігації, вони хочуть отримати якісного позичальника.

Це певним чином є проблемою, тому що це звужує кількість клієнтів у банків. Тобто банки не хочуть брати на себе великий ризик.