Емоційне вигорання під час війни: психотерапевт назвав прості кроки для відновлення

Нині українці роблять усе від нас залежне, аби наблизити перемогу у війні. Працювати на перемогу як дорослий — це вміння взяти відповідальності за свої дії. Чому варто діяти та приймати реальність такою, як вона є, у "Ранку Вдома" пояснив психотерапевт, засновник проєкту "Як ти, брате?" Антон Семенов. 

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін. 

— Що таке працювати на перемогу як дорослий?

— Ми маємо на увазі ставлення до того, що відбувається. Вміння взяти відповідальності за те, що ти робиш тут і зараз. Насправді це комплексна штука. Ми постійно питаємо наших співрозмовників, і цивільних, і військових, як вони справляються. Один з інструкторів з воєнної підготовки, який через це пішов навчатися на військового психолога, сказав: "Головне працювати на перемогу як дорослий. Тобто бачити реальність, яка є тут і зараз, і робити те, що можу". Не чекати, а робити.

— Як дорослим знайти баланс між допомогою країні й власним життям? 

— Це крихкий баланс. Напевно, найважливіше мати певні орієнтири. Ключовий орієнтир, який ми бачимо, не бути жертвами. Тобто, не чекати, що все стане добре саме собою. Це дуже важлива позиція, тому що ми в психології знаємо, що люди, які діють, травмуються менше. Якщо людина щось робить, то зберігає відчуття сили, а не безсилля. Тобто, якщо ми говоримо про те, щоб зберігати здоров'я, психічне в першу чергу, то треба діяти. Це перша умова. 

Друга — це діяти разом, разом з кимось, в групі.   Фактично, люди, які продовжують діяти разом, не травмуються. Звісно, це не можна так прям стверджувати категорично, але про це свідчить досвід. 

— Розмови про баланс — це вміння відновляти ресурс?

— Доросла людина планує ресурси. Вона розуміє, що ресурс обмежений, його потрібно наповнювати. Це і є відповідальність. Якщо ти плануєш працювати завтра, післязавтра, то треба відновлюватися. Тому ми постійно говоримо, що просто піклуватися про себе — замало. Зараз це не працює. Спочатку треба зрозуміти, що я роблю, як я дію. Один військовий сказав важливу річ: "Обирай свою битву. Обирай свій фронт. Тобто сфокусуйся".            

— Що можна порадити людям, які відчувають провину за те, що роблять не достатньо для перемоги. Як їм бути?  

— Сфокусуватися на своїй битві. Оцей фокус допомагає.  Бо треба спланувати ресурси, треба визнавати, що я недостатньо добре це роблю, мені потрібні помічники, чи мені потрібна команда, чи мені потрібні друзі. Людина починає цим займатися.  Як тільки людина заглибилася в справу, відчуття провини відпадає. Бо вона зайнята. Вона знає, що вона робить. Якщо вона поодиноку дію зробила, наприклад, задонатила, то виникає питання про те, що цього мало.Натомість якщо це якась справа, правильно організована, це інша історія. Донат може бути частиною цієї справи. 

Взагалі треба розрахувати свої ресурси, скільки я можу, скільки логічно, щоб мені вистачало на відновлення. Попіклуватися про власних дітей — це теж важлива справа. Бо від них залежить наше майбутнє. Від їх психологічного стану, і від їх освіти, і від того, що ми вкладемо зараз в них. Скільки ми приділяємо їм уваги. Бо якщо вони не отримують достатньо уваги, то це погано.    

— Тобто треба розставляти пріоритети. Планувати не тільки свою роботу, а планувати свій побут, своє емоційне відновлення, правильно? 

— Так. Трошки нудно всім стає в цей момент, бо це і є відповідальність, робота дорослого.         

— Як зробити так, щоб не допустити емоційного вигорання?  

— Треба визнати, що це станеться. Тобто ми маємо розуміти, що в будь-якому випадку в нас буде емоційне вигорання. Тобто питання не в тому, щоб ніколи не допустити вигорання, чи емоційного провалу, депресивного стану. Це станеться. Питання в тому, щоб помітити та визнати це. Доросла людина критична, в першу чергу, до себе. Десь я недопрацювала, десь я зробила помилку. Мені треба щось виправити. 

Для цього мені треба спочатку припинити робити помилки, відновитися й подумати. Це три кроки треба робити. Це по-дорослому. Це дуже складно, особливо, коли там щось несеться, коли легко перекласти відповідальність на інших. Так, у нас триває війна, є погані новини, тривають обстріли, ми погано спимо, але ж треба справлятися.  

— Підбиймо підсумки. Як дорослий працюватиме на перемогу? 

— Взяти відповідальність за свою справу. Розуміти, в чому полягає моє головне завдання. Якщо вдаватися у філософію, то можна відповісти на питання про те, де я максимально корисний. 

Читайте також: 

• Психотерапевт пояснив, як побороти синдром відкладеного життя
• Як знаходити сили жити далі у складні часи — поради засновника проєкту "Як ти, брате?"
• Пережити всі виклики війни допоможе здорова комунікація  — поради психотерапевта
• Що таке тактична комунікація для цивільних: говоримо з засновником проєкту "Як ти, брате?" 
• Посттравматичне зростання: психолог пояснив, як стати сильнішим після складного досвіду
• Постійний стрес і напруга: поради психотерапевта, як із цим впоратися