"Баба з целюлітом", шкільна форма та честь дитини: про боротьбу з булінгом у школах України

19 січня 2019 року в Україні набув чинності закон про протидію булінгу. Останнім часом найчастіше про подібні цькування говорять стосовно шкіл, інших навчальних закладів. Але булінг — це не лише конфлікти між дітьми, а й, наприклад, образливі зауваження з боку вчителів чи інших батьків. Як законодавство допомагає захистити інтереси дитини в освітніх установах з'ясовували журналісти програми "Право на Право" телеканалу "Дом".

"Цей бантик тебе не прикрашає"

Протягом двох років дії антібулінгового закону суди розглянули 618 справ про цькування в освітніх установах. Найбільше звернень до поліції з цього приводу було в березні минулого року — 64 заяви. Відповідальними за цими справами були педагоги, батьки школяра, який скоїв булінг, а також директори шкіл, які не повідомляли поліції про правопорушення в їхніх закладах.

Один з таких випадків нещодавно стався у Львівській області — директорка Соснівського ліцею №2 робила їдкі зауваження старшокласникам з приводу їхнього одягу та навіть погрожувала не пускати на заняття.

Аудіозапис факту цькування учнів записала й виклала до соцмережі одна з учениць.

На записі чутно, як педагогиня зауважує десятикласникові з приводу його штанів, а інший учениці каже, що вона "схожа на бабу". Вчителька навіть вказала на целюліт одній зі школярок. А наприкінці розмови заявила, що не пускатиме учнів до школи, якщо вони не змінять свій зовнішній вигляд.

"Привести себе завтра до ладу, знайти нормальні штани — не робочі штани, у таких штанях ходять до стайні, не більше... Що за манера? Це я в свої роки можу якусь шаль накинути. А стояти, зверху хусткою накритися, як баба 30-річна... Дівчата, це не одяг. Я розумію, що ви з усіх сил старалися. Ой, мати рідна! Цей бантик прикрашає тебе?.. А ти чого у спортивному костюмі? Мало, що спортивний костюм, так ще й брудний. Як можна ходити в брудних штанях із діркою до школи?.. Такі гарні ніжки, худенька, але треба якусь пасту целюлітну, тому що у тебе тут щось виросло... Дівчата, завтра вас до школи не пущу в такому вигляді", — такі зауваження дітям робила директорка.

Запис розлетівся соціальними мережами, його активно обговорюють. Деякі батьки вимагають покарати педагогиню, інші — навпаки, підтримують. Ось, які думки вони висловили в коментарях у соцмережі:

• "І правильно, з дитинства потрібно привчати не бути чортом, якщо батькам все одно, в чому ходять їхні діти. Вчителі — це другі батьки".
• "Я нічого поганого не почула і нічого поганого про Наталію Іванівну не можу сказати. У мене 5 дітей вже випустилися, троє вчаться, і вона ніколи нічого образливого їм не говорила".
• "А якщо існує статут школи, то непогано було б директору закупити для дітей те, що вона вимагає, не порушуючи своїх профповноважень. Таким чином директор публічно демонструє свої нестримані емоції, й виганяти учнів зі школи за тими критеріями, які вона озвучує, згідно із законодавством, не має жодного юридичного права".
• "Це просто жах — і це директор! Говорили, що вона ще 10 років тому така була. Була — я там вчилася. І через 25 років люди не міняються".

Записом зацікавилися в ювенальної поліції. Вони опитали дітей — жертв булінгу та очевидців, батьків учнів, а також вивчили аудіозапис, зроблений під час занять.

На керівницю школи правоохоронці склали протокол за ч. 4 ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення — цькування учасників навчального процесу. Відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і чекають розгляду в суді. За фактом цькування директорці загрожує штраф від 850 до 17 тис. грн або виправні роботи терміном від 20 до 40 годин.

Інформація про цей випадок також була розміщена на сторінці громадської організації "Батьки SOS". Це не перший випадок булінгу з боку вчителів, але запам'ятався він тим, що педагогиня досі не визнала своєї провини.

"Булінг має свої ознаки — це повторюваність дій. Те, що ставалося неодноразово. Абсолютно немає каяття у цієї вчительки, директорки цієї школи — вона досі наполягає, що зробила дівчаткам абсолютно правильне зауваження про целюліт, про одяг "для збору полуниці у Польщі". Теза про те, що честь дитини є недоторканною, закріплена в нормативно-правових актах, і в цьому випадку вона порушена", — говорить співзасновниця ГО "Батьки SOS" Олена Парфьонова.

Шкільна форма: за та проти

Зауваження з приводу охайності одягу може бути зроблено і в доброзичливій формі, без зазначення якихось фізичних особливостей дитини. І то — якщо поруч нікого немає. В інших же випадках це — образа.

Батьки вважають, що для дітей все просто: вони хочуть носити той одяг, у якому їм зручно. Якщо адміністрація школи змушуватиме учнів носити той одяг, який вважає пристойним або гарним, то нічого, крім опору, у відповідь не отримає.

"Є самовираження, і воно необхідне. А для багатьох дітей одяг — це не те, про що потрібно замислюватися та турбуватися. Коли дитина розуміє, що у шкільному середовищі немає жодного цькування з приводу одягу, який їй подобається, то вона більше уваги й зусиль приділятиме якості своїх знань", — підкреслює Олена Парфьонова.

З тим, що одяг впливає на навчання, не згодні вчителя київської гімназії №75. Ще зовсім недавно тут рекомендували надягати сарафани та піджаки бордового кольору — сьогодні ж дозволяють обирати одяг на розсуд дітей і батьків.

"На навчання та на поведінку шкільна форма ніяк не впливає, але моя думка — вона потрібна. Але оскільки деякі рішення в нашій школі ухвалюються колегіально — коли згодні й діти, й батьки, такого рішення у нас немає", — говорить директорка Печерської гімназії №75 Галина Поварчук.

Її заступник Артур Бабенко вважає, що у навчальних закладах "бажано носити діловий одяг".

"Я працюю в школі, в якій років п'ять тому ще була шкільна форма. Останнім часом ми вже не практикуємо цей досвід. Ми ввели шкільний одяг за бажанням — тобто кожен може одягатися як вважає за потрібне, але бажано носити більш діловий одяг", — зауважує Бабенко.

Проте ніякого законодавчого регулювання шкільної форми як обов'язкового елементу одягу немає, як і немає рекомендацій носити в школі діловий одяг.

Загальні вимоги — одяг повинен бути чистим та охайним, відповідати сезону і заняттям школяра. Іншими словами, в спідниці бігати на фізкультурі просто незручно. І якщо в школі педагоги та батьки вирішили, що форма потрібна, — ніхто не заборонить.

"Якщо навіть 99% у школі скажуть, що ми хочемо форму, а одна людина буде проти, вона має право на те, щоб її конституційні права не порушувалися. Ніякого примусу бути не може. Я хочу відразу пояснити деяким надзвичайно активним у нормотворчості директорам навчальних закладів — ніякий ваш статут не може бути вищим за закони та Конституцію України", — пояснив освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.

Тому в таких випадках батьки можуть звертатися до місцевого департаменту освіти та вимагати навести порядок.

Як показує практика, трапляються випадки, коли до школи приходить дитина, поруч з якою важко перебувати й вчителю, й дітям, але робити зауваження при всіх, а тим більше, виганяти з класу — ніхто не має права.

"Дуже важливо розуміти — одяг не може бути причиною для булінгу або недопуску до занять. Що стосується конкретної директорки. То тут треба розуміти, що людина грубо порушила педагогічної етики. Вона принизила дітей своїми словами. Проблема в тому, що у нас ще дуже багато людей сприймають насильство над дітьми як нормальний спосіб спілкування", — зауважив Сергій Горбачов.

Зарубіжні норми

Людина має право на повагу незалежно від віку — таке ставлення прийнято в школах за кордоном. У багатьох навчальних закладах немає обов'язкової форми — це залежить від традицій, історичного та економічного чинників.

Наприклад, у Польщі шкільну форму скасували у 80-х роках минулого століття через економічну кризу в країні. У Німеччині такої традиції взагалі немає — форма асоціюється зі спогадами про Другу світову війну — останнього разу там надягали шкільну форму близько 80 років тому.

Але так — не скрізь.

Рік тому українець Володимир Остапенко переїхав з родиною до Шотландії, його син Стефан закінчує третій клас місцевої школи. На островах держави Великобританії форму школярі й навіть студенти носять за традицією. І всі можуть її замовити в одному місці — на сайті шкільної форми BeUniforms.

"Цей сайт шиє одяг для навчальних цілей. Є для всіх шкіл, молодших, старших, студентів, для всієї Англії та Шотландії замовляється форма — від нижньої білизни до куртки та шапки. Єдина вимога — там повинна бути емблема школи", — розповідає житель Единбургу Володимир Остапенко.

Ціни на шкільну форму не відрізняються від цін на звичайний одяг у магазині. Для місцевих жителів такий сервіс зручний, користуються ним без нарікань.

Схожа система і в США, де немає обов'язкової шкільної форми, але є школи, де вчитися престижно, й носити одяг з їх емблемою — значить пишатися своїми успіхами.

Кожен заклад самостійно визначає політику щодо зовнішнього вигляду учнів, але вона не повинна зазіхати на особисту свободу дітей, порушувати їх право на самовираження.

Є кілька авторитетних досліджень про те, як впливає шкільна форма на учнів. І вони досить суперечливі:

• 2003 рік, США. Університет Міссурі вивчав ситуацію в 421 школі. Дослідники дійшли висновку, що у школах з єдиною формою одягу для учнів було на 12% менше випадків, пов'язаних з вогнепальною зброєю, і на 15% менше випадків, пов'язаних із наркотиками, ніж у школах без єдиної форми.
• 2013 рік, США. У Неваді проходило опитування 1350 учнів 7-8 класів. За даними місцевої поліції, після того як середня школа ввела єдину шкільну форму, знизилася активність банд, зменшилася кількість бійок між учнями, випадків вандалізму та пошкодження майна. Протягом першого року впровадження шкільної форми кількість дисциплінарних покарань у школах знизилася на 10%.
• 2014 рік, США. За даними досліджень університету Північної Дакоти, введення шкільної форми, навпаки, збільшило кількість нападів — приблизно на 14% на рік, а кількість бійок у середніх класах зросла майже вдвічі протягом року після введення обов'язкової форми одягу.