Атрибути та історія Різдва Христового: 7 фактів

Християни східного обряду відзначають Різдво Христове 7 січня. Напередодні господині готують пісну вечерю та кутю, а наступного дня гості збираються за святковим столом та колядують. В кожному регіоні України існують свої традиції святкування. Втім багато атрибутів свята є спільними, повідомляє "Дом" з посиланням на ТСН.

Коляда

Колядою називалось старе слов’янське свято на честь оберту Сонця на весну. Ніч проти 25 грудня наші пращури вшановували кожен місяць року, співали пісні про Сонце, Місяць і Зорі.

Тепер колядою називаються пісні, які прославляють народження Ісуса Христа. Саме на Різдво українці об'єднуються та ходять від хати до хати прославляючи народження малого Ісусика. Часто колядники, одягнені в ошатне вбрання, ходять із великою восьмикутною зіркою, яка символізує світло та народження Бога.

Дідух та обереги

Дідух — не просто різдвяна прикраса з соломи. Саме слово "дідух" в перекладі зі старослов'янської означає дух предків. Це символ святого відродження живого, що є на світі. Це жертва кращого снопа природі та її силам і духам. Дідух міг мати три, п'ять чи сім ніг. Виготовлявся він всією сім’єю. Для цього брали колоски жита, вівса, пшениці. Прикрасами слугували сухі квіти, ягоді калини, різноколірні стрічки. Наші предки вірили, що у Святвечір дідух набуває магічної сили. Навіть казали: "Дідух — до хати, біда — з хати".

Окрім дідуха на підлогу в хаті кидали сіно, горіхи та солодощі. Розкладали в хаті й обереги. Часник — відганяв нечисту силу, зерно — на добрий урожай, гроші — для добробуту в оселі.

За повір’ям, напередодні Різдва на пісну вечерю додому зліталися душі померлих родичів, тому за давнім звичаєм, на стіл клали ще одну тарілку з ложкою. У гості в цей вечір не ходили, але якщо в хату просився подорожній, його завжди приймали.

Святвечір

Вечір напередодні Різдва Христового (за юліанським календарем — 24 грудня, за григоріанським — 6 січня) — особливий. Впродовж дня господарі намагалися нічого не їсти, а за пісну вечерю сідали, щойно на небі з’являлася перша зірка. Цього вечора не можна було сперечатися. Вважалося, що будь-яке непорозуміння, чи сварка, віщує колотнечу на весь рік.

На Святий вечір господині готувала 11 пісних страв. У меню — пиріжки та вареники з капустою, грибами, квасолею, маком, вишнями, яблуками, сливами, грушами. Також готували рибні страви, робили салати з буряка, редьки, капусти та грибів. Обов’язково ставили на стіл кутю та узвар.

Кутя

До куті було особливе ставлення, адже зерно в ритуальній страві символізує воскресіння з небуття, мак — достаток, а горіхи з родзинками — довголіття і процвітання. Вважалося, що трапезу у найближчі три дні Різдва треба починати саме з куті.

Ялинка

Прикрашати ялинку — це різдвяна традиція, а не новорічна. У християнській релігії ялинку називали деревом Ісуса і прикрашали райським яблуком. Відома нам ялинкова куля насправді і є стилізованим райським яблуком. Згодом на святковому дереві з'явились пряники та цукерки.

Вифлеємська зірка

Деякі дослідники вважають, що це була комета, яка вела за собою волхвів. За іншою гіпотезою, в день народження Христа Меркурій підійшов ближче до Землі й відбив від себе світло одразу кількох інших планет.

Троє східних волхвів — Валтасар, Гаспар і Мельхіор, насправді були вченими-астрономами. Відомі й цінні подарунки, які вони принесли маленькому Ісусикові: золото, ладан і смирну. Ці дари зберігаються і до сьогодні на горі Афон.

Вертеп

Перший вертеп із живими свійськими тваринами влаштував святий Францииск Ассі́зький 1224 року. Традиція встановлення вертепу прижилася на наших теренах приблизно в XVII столітті. На Галичину ця традиція йшла з Польщі. Вже з XVIII століття нам відомий ляльковий вертеп — різдвяна драма, в основі якої євангельська історія про народження Ісуса Христа.

Читайте також: Оглядач Дмитро Слівний підбив підсумки року і порадив книги про справжнє різдвяне диво