Дослідження мозку: навіщо науковці вивчають етнопсихологічні особливості українців 

Людський мозок вчені досліджують століттями. Проте й досі цей орган залишається одним із найзагадковіших механізмів центральної нервової системи. Які наукові дослідження проводять українські вчені та чому це важливо для нас, дізнавайтеся у сюжеті "Ранку Вдома". 

2012 року український нейропсихолог Богдан Ткач вперше побачив фреску Мікеланджело "Створення Адама" у Ватикані. У ній італійський художник зашифрував зображення людського мозку. Слухаючи розповідь про Сикстинську капелу та роздивляючись скульптуру Sfera Con Sfera, науковець вирішив провести експеримент — помістити всі види агресії на нервову тканину мозку, аби подивитися, як вони між собою взаємодіють.

"Я з цією ідеєю приїхав і почав вивчати, де та який тип агресії знаходиться в нашому мозку. В такий спосіб виникла типологізація людей на основі агресивної поведінки", — розповів доктор психологічних наук, засновник Української наукової школи нейропсихології Богдан Ткач.

Згодом дослідник почав співпрацювати з іншими науковцями, які теж мали певні напрацювання. Каже, нейроперсонологічний тест — це організаційна зброя, що є незамінною, особливо під час війни, у лікуванні посттравматичного стресового розладу. 

"В кожного з нас були різні бачення спочатку, але спільними зусиллями ми уніфікували це все. Перевірили цю методику та отримали патенти в Британії й в Сполучених Штатах Америки", — пояснив нейропсихолог. 

У дослідженні взяли участь 8600 українців. Науковці вивчили лобову ділянку мозку, яка складається з чотирьох частин і відповідає за творчість, менеджерські здібності, співчуття та стратегію. 

"Якщо ослабити ці ділянки дорозголотиральні, людина стає пересічною, слухняною, поступливою. Якщо ослабити орбітофронтальну, людина стає неуважною, гіперактивною, необачною. Якщо ослабити вентромедіальну, людина втрачає сумління, стає аморальною, скупою. Якщо ослабити передньоцингулярну, то людина стає такою, що любить сталі середовища, стає консерватором, любить порядок та стабільність", — продовжує науковець.

Це не означає, що одна людина краща за іншу. Кожен може бути ефективним. Головне — відкрити свій потенціал, підкреслюють дослідники. Самопізнання допоможе стати успішним і відшукати внутрішні ресурси для зцілення. 

"Сьогодні ми все розвиваємо навколо психічної травми. Хоча ця травма ще не завершила свою дію, адже війна триває. Разом з тим в науковій спільноті багато розмов з приводу посттравматично-стресових розладів. Наші уявлення про ці розлади трошки відрізняються від того, що нам пропонує американська, європейська, австралійська, ізраїльська наукові спільноти. Бо вони не живуть в наших умовах", — пояснює доктор медичних наук, завідувач кафедри загальної й медичної психології НМУ імені Богомольця Михайло Матяш.

Українці мають свій характер, етнопсихологічні особливості та по-іншому реагують на все, що відбувається у суспільстві під час війни. 

"Тому під час досліджень ми прагнемо визначити якісь особливості особистості, які проявляються під час хвороби, психологічних травм, тривоги, в страху", — каже Михайло Матяш.

Наукові дослідження в Україні тривають. За допомогою сучасних електрофізіологічних та нейропсихологічних методів вчені знаходять відповідні зміни у роботі нервової системи та психіки, аби допомогти українцям швидше відновитися і покращити своє психічне здоров'я. 

"Українці сьогодні якраз перебувають в такій динамічній формі розвитку. Просто на наших очах відбувається дорослішання українців. Українець стає відповідальнішим, цікавим, абсолютно ефективним, не тільки щодо виживання під час тяжкої війни, а й для себе як особистості. Тому і дослідження особистості українця зараз дуже актуальне. Як нам вдасться це зробити сьогодні? Як нам перемогти ворога? Однієї ненависті буде дуже мало. Треба мати внутрішній ресурс", — резюмує Михайло Матяш.

Науковець наполягає на тому, що треба мати внутрішні сили для того, щоб подолати знахабнілого ворога.

Читайте також: Багато думати — шкідливо: науковці оприлюднили нові дослідження