До дня моєї боротьби Олімпійські ігри не будуть для мене святом, — дзюдоїст Богдан Ядов

Богдан Ядов. Скриншот: kanaldim.tv

Богдан Ядов — один із чотирьох українських дзюдоїстів, котрі представлятимуть країну на Олімпійських іграх у Парижу. Шлях 27-річного киянина до виступу на Олімпіаді триває вже кілька років і розпочався він ще до попередніх Ігор у Токіо. Детальніше про травми, відновлення, шлях до мрії та підтримку на цьому нелегкому шляху Богдан розповів у програмі "Коло спорту" на телеканалі "Дім".

Про період випробувань і надій:

— Рік розпочався дуже складно, тому що минулого року на чемпіонаті Європи я здобув бронзову нагороду, але під час змагань травмувався. Я дуже довго відновлювався — до кінця лютого-2024. Перші змагання, на яких  я більш-менш нормально виступив, відбулися на початку березня в Австрії. Там я показав більш-менш нормальну форму, а потім знову під час змагань зазнав незначної травми.

Зараз на чемпіонаті Європи я показав більш-менш нормальну боротьбу, але ще не оптимальну свою форму. Головні змагання — Олімпійській ігри, тож фокус уваги на них. Думаю, що найкраща форма буде на Олімпійських іграх.

Про мрії щодо найголовніших успіхів:

— У моїх мріях — взяти медаль чемпіонату світу та медаль Олімпійських ігор. Тоді в мене будуть нагороди трьох найголовніших змагань — Європи, світу і Олімпіади. Я налаштовують на медаль і сподіваюсь, що все буде гаразд. 

Про Олімпіаду в житті та кар'єрі:

— Я дуже довго йшов до Ігор. Навіть коли оголосили склад і я дізнався, що точно їду, все рівно хвилювався, що щось може трапитися. Адже я кваліфікувався і в Токіо, але ж не поїхав. Зараз мені 27 років і це будуть мої перші Олімпійські ігри. Звісно, хвилювання є. Я вже декілька разів уві сні перемагав на Іграх. Намагаюсь про них не думати. Якщо вдасться, то я зможу насолодитися тією атмосферою, про яку всі говорять. Але до дня моєї боротьби Олімпійські ігри не будуть для мене святом.

Про мотивацію і нагороди для сина:

— Мене мотивує моя родина — дружина і син, який нещодавно народився. Завжди намагаюся повертатися з змагань з медаллю, щоб повісити її на сина.

Більше новин спорту:

Прямий ефір