Змайстрував "котячий КПП" та пошив форму: військовий Олександр Ляшук та його кіт Шайба у "Тихому вечорі з Оленою Кравець"

Героями зараз стають не тільки люди. Скільки відомих імен серед тварин-рятівників: вівчарка Кейт, лабрадор Арчі, кіт Степан. Немає жодної людини, яка не знає пса Патрона.

А до шоу "Тихий вечір з Оленою Кравець" прийшов військовий, конструктор "котячого КПП" Олександр Ляшук і його підлеглий — кіт Шайба.

Олександр служить зараз на південному напрямку. І у своєму з хлопцями бліндажі він зробив інклюзивний вхід для котів, попередньо знявши мірки животиків і щік пухнастиків. Назвали це "котячий КПП", а відео про процес його створення — стало вірусним у мережі.

Ведуча — Олена Кравець, співведучий — Юрій Карагодін.

— Ваше відео — найтепліше, що можна було побачити взагалі з котиками. А як виникла ідея цього "КПП"?

— В дитинстві я дивився американські фільми, і там на дверях були ще маленькі дверцята, через які домашні тварини з легкістю заходили-виходили, коли їм було потрібно.

А у нас склалася така ситуація. Ми збудували собі кухню і туди поставили двері. А котики жили в нас на кухні, й не могли, коли захочуть, заходити чи виходити звідти. Я знайшов час і зробив їм ці дверцята, цей "КПП", і вирішив зняти це на відео.

Щодо замірів. Це було дуже важливо. Бо вони були дуже худі котики, але за півтора місяця життя із нами вони так погладшали... Тому я виміряв у наших трьох котиків щічки та животики, заніс в таблицю й зробив дверцята за найбільшими з параметрів.

— А вони зараз користуються цим?

— Так, користуються. Коли наші двері не відчинені, тоді вони через свої заходять.

— А як вони зрозуміли, що це саме їхній "КПП"? Не мишачий, не собачий, а котячий?

— Насправді тварини, як і діти, — набагато більше відчувають, розуміють, ніж ми думаємо. Вони просто це зрозуміли.

— Мабуть, прочитали ваш напис.

— Так, там же було підписано. І ще допомогли сосиски. Коли я вчив їх, я відкривав дверцята і заманював їх сосискою.

— Я так розумію, можна піти далі, й зробити котячий клуб, котячу Верховну Раду, котячий військкомат…

— Я візьму цю ідею до уваги.

— Я бачу, що у Шайби є військова форма. Де ви її знайшли?

— Така історія. Я давно це хотів зробити, але в мене не було часу. І з'явилася можливість приїхати до вас у студію. В мене був колега по службі, в якого є магазин із меблями та власне виробництво, і є люди, які вміють шити. Я йому зателефонував, він одразу ж погодився допомогти мені. І через декілька днів вони пошили форму.

— Пошили форму Шайбі спеціально для "Тихого вечора"?

— Я давно це хотів зробити, і ось мені допомогли. Але форма вийшла трохи великувата, тому я ще чотири години перешивав під розміри Шайби, голкою собі всі пальці поколов.

— Ви якісь неймовірні речі розказуєте. Я просто в захваті, в мене нема слів. Олександре, сьогодні всі гості у нас намагаються залишити якісь нові традиції у нашому святкуванні. Що б ви хотіли залишити нового для тварин у цій новій традиції?

— Знаєте, генокод нашої нації, нашого народу є в тому, що у нас дуже теплі, гарячі, палкі серця, наповнені любов'ю, щирістю та турботою, особливо до тих, хто дуже цього потребує. А тварини не такі сильні, як ми, і ми їх оберігаємо. І це дуже помітно з тих сотень, тисяч відео військових, які у дуже складні часи допомагають всім тваринам на передовій, вони їх годують, оберігають, захищають.

І дивіться, що є людина, що є нація, що є народ — це показується в найскладніші часи. І в найскладніші часи ми показали, як ми боремося за нашу свободу. І ми показали, як ми піклуємося про тих, хто цього дуже потребує.

Тому наші нові традиції я б не сказав, що нові. Вони старі, й вони житимуть і далі. Це піклуватися про тих, хто цього потребує, а тварини — це є важливою частиною нашого життя. Тому це залишиться, це буде назавжди.

— Я б хотіла додати трохи. Нехай новою традицією в новому році й надалі буде звичка брати собі друга з притулку, тому що колись у нього були господарі.

— Ось цих малих ми знайшли на вулиці покинутими та забрали до себе, і дуже багато військових забирають покинутих тварин до себе. Це може стати реальністю.

---

"Тихий вечір з Оленою Кравець" — це легка, спокійна розмова про важливі та актуальні для українців речі й події, що дадуть змогу трішечки відпочити й відволіктися від напруження, в якому ми всі живемо. Щосуботи в гості до Олени Кравець та її співведучого Юрія Карагодіна приходять знакові співрозмовники, щоби своїми історіями життя, оптимізмом та силою підтримати й підбадьорити глядачів.

У новорічному випуску "Тихого вечора з Оленою Кравець" — теплі побажання від наших воїнів, волонтерів, зірок, зворушливі музичні номери і знакові гості. До Олени Кравець завітали військовий скрипаль Мойсей Бондаренко, гурт KAZKA, Дмитро Шуров, MONATIK, театр-студія "Ґердан", боєць Олександр "Alex" Ляшук та його "котячий КПП", ZLATA OGNEVICH і OTOY, Василь Байдак, гурт Tvorchi, Wellboy і дивовижний хлопчина Леон, чиє виконання "Ой, у лузі червона калина" у квітні вразило всіх українців, а також спеціальний гість — Святий Миколай.

Ще цікаве з "Тихого вечора з Оленою Кравець":

• "Я дуже стараюся, щоб як найшвидше закінчилась ця клята війна": про бажання українських дітей розповів Святий Миколай
• "Щоб ракети не літали": наймолодший виконавець пісні "Ой, у лузі" Лео загадав своє новорічне бажання