Я був дуже жорстоким тренером, — президент НОК України Вадим Гутцайт

Вадим Гутцайт. Фото: facebook.com/olympicua

Спортивна політика, управління та олімпійський рух — життєві етапи, які приносили серйозні виклики, але формували необхідний досвід для сильних кроків і рішень президента Національного олімпійського комітету України Вадима Гутцайта. Його спогади, основні принципи і надії напередодні паризького старту української команди — у програмі "Коло спорту" на телеканалі "Дім".

Вадим Гутцайт почав займатися фехтуванням на шаблях у 1980 році у Києві в Олександра Оболенського. Надалі тренувався під керівництвом Михайла Когута. 

"Коли я почав займатися фехтуванням, я ставив собі ціль, у мене була мрія потрапити на Олімпійські ігри. На той час я ще не думав, що можу стати олімпійським чемпіоном. Коли мені було 10-12 років, мій тренер наприкінці кожного тренування запитував у мене: "Ким ти хочеш стати?". Я завжди відповідав: "Олімпійським чемпіоном", — розповів чинний голова НОК України.

У 1992 році Вадим Гутцайт виступив на своїх перших Олімпійських іграх у Барселоні. У складі Об'єднаної команди країн колишнього СРСР він здобув найвищу нагороду Ігор.

"Коли ми потрапили на Олімпіаду, у моїй команді вже було кілька досвідчених спортсменів, для яких це були не перші Олімпійські ігри. Ми розмовляли, я казав: "Мені хоча б якусь медаль". А мені відповіли: "Ні, не "якусь" медаль. Ми їдемо тільки за "золотом". Це була частина тих мрій і цілей, які я собі поставив і до яких ішов 10 років. Ця медаль у мене в серці на все життя. Це такі приємні спогади у серці і в душі, у моєї родини, у дітей. Це назавжди залишиться зі мною", — поділився Гутцайт.

Вадим Гутцайт. Скриншот: kanaldim.tv

Наступні дві Олімпіади виявилися не настільки успішними для Вадима Гутцайта: на Іграх-1996 в Атланті він посів шосте місце в особистому заліку (від України), а на Олімпіаді-2000 в Сіднеї — 13-те. Після цього він розпочав кар'єру тренера. У 2002-2010 роках був головним тренером збірної України з фехтування.

"Останні дві Олімпіади я програв. Я закінчив свою спортивну кар'єру з відчуттям у серці, ніби я щось не доробив. Я знав багато і хотів це комусь віддати. Я був дуже жорстоким тренером. Спортсмени мене не любили. Можливо, вони мене поважали за те, що у мене було багато питань і вимог до них. Але я змушував їх вірити в себе, йти вперед, не боятися, багато тренуватися, щось змінювати в собі. Тому що багато спортсменів тренуються і не вірять, що вони можуть. А це ж головне — повірити в себе", — говорить він.

Владислав Третяк, якого тренував Вадим Гутцайт, став бронзовим призером Олімпійських ігор у 2004 році, а Володимир Лукашенко став чемпіоном світу. У 2008 році команда українських шаблісток, яких тренував Гутцайт, виграла "золото" Олімпіади у Пекіні. 

"Зіркова команда олімпійських чемпіонок на мене дивилася з-під лоба, тому що я завжди багато вимагав. Але потім, коли почали вигравати, вони зрозуміли, для чого я це робив. Вони відчули це, коли стали найкращими у світі. Я задоволений роботою нашого тогочасного тренерського штабу з тими спортсменами, які стали чемпіонами світу і Європи. У нас це вийшло. Значить, ми робили все правильно", — додав він.

Вадим Гутцайт. Фото: facebook.com/olympicua

З березня 2020 року до листопада 2023-го Вадим Гутцайт обіймав посаду міністра молоді та спорту України. З листопада 2022 року — президент НОК України. Вважає, що успіх українських фехтувальників і фехтувальниць на Олімпіаді-2024 залежить від того, як вони налаштуються на ці змагання.

"Зараз все залежить від тренерів, спортсменів і від того, як вони налаштуються, в якому настрої будуть. Ми, функціонери, робимо все для наших спортсменів. Я завжди казав і кажу: ми — для спортсменів, а не спортсмени — для нас. Наша мета — щоб світ побачив, що Україна була, є і буде. На Олімпіаді буде наш прапор. На відкритті буде йти наша команда, щоби світ побачив, що ми — українці", — сказав очільник НОК України.

Більше новин спорту:

Прямий ефір