В Україні презентували виставку SNAFU про нормальне життя під час війни 

Данець Мікаель Колвілла-Андерсена, який заснував проєкт Bikes 4 Ukraine, в межах якого забезпечив двоколісним транспортом понад 1 000 жителів окупованих територій, презентував виставку у Києві.  Виявилося, що Мікаель не тільки велоурбаніст, а й художник. Він запросив знімальну групу "Ранку Вдома" побачити, як творили виставку SNAFU. Це спільний проєкт данця з українською художницею Калиною Серяковською. 

Як це жити нормально в країні, де триває війна? Відповідь на це запитання художники Мікаель Колвілл-Андерсен та Калина Серяковська вирішили презентувати у своїх картинах. Митці два місяці працювали разом в одній студії, але кожен малював щось своє. Зокрема, експериментували з колажами. Частину робіт Калина створила зі шматочків вуличних оголошень. 

"Я просто блукала по місту і почала зривати та знаходити постери, якісь речі. З цих обривків фраз відбудовувалася ця мова. Це стало архівом цього часу. Ці плакати, які висять на вулицях Києва, про пошук роботи, про якісь нові івенти, про війну, мають різні контексти", — зізналася художниця Калина Серяковська. 

Колаж Мікаеля складений із замальовок, які художник створив 29 грудня 2023 року. Тоді Росія здійснила одну з найбільш масованих атак по українській території, випустивши 158 безпілотників й ракет. Лише у Києві загинуло понад 30 людей. 

"За два кілометри від апартаментів, де я живу, стався вибух. Того дня мені було так страшно, як ніколи в житті. Я сів і просто почав малювати фігурки жінок. Я дуже швидко і хаотично малював багато фігурок. Це була свого роду арттерапія, яка допомогла мені заспокоїтися", — пригадує художник та велоурбаніст Мікаель Колвілл-Андерсен. 

Серед робіт є й особисті історії, які Мікаель чув від українських цивільних та військових. Одна картина присвячена бійцю, якого данець зустрів на реабілітації у Львові. 

"Я тоді його запитав: "Що для тебе було найважчим під час перебування на передовій у Бахмуті?". Він сказав про свою кохану: "Чи вона запам'ятає мене?". Багато військових, з якими я спілкувався, про це, думають. Вони переживають, чи захочуть їх бачити, коли вони залишаться без рук чи без ніг", — додає Мікаель Колвілл-Андерсен.

На одній з картин — особиста історія Калини. Полотном стала сорочка, в якій дівчина допомагала українським біженцям. Художниця родом з Бердянська Запорізької області. Повномасштабну війну зустріла в подорожі за кордоном та багато її родичів стали заручниками в окупованому місті. 

"В тому році померла бабуся, під час окупації. Там ще є моя маленька племінниця. Я дуже за ними сумую. Сподіваюся, ми скоро побачимось", — зізнається художниця. 

Виставку художники назвали SNAFU. Це абревіатура англійською мовою, яка стала саркастичним сленгом серед військових під час Другої світової війни. Вона означає, що ситуація погана, але це нормальний стан речей. 

"Наша виставка про парадокси життя, побутові. Це про простих людей, і про інші історії, як виглядає на контрастах. У багатьох роботах, здається, є трохи гумору. Це передається через різні моменти. Втім, це не дуже проста тема. Ми її намагалися втілити з допомогою різних технік, використовували різні можливості", —  резюмувала Калина Серяковська. 

Художню колаборацію українки й данця вже презентували у Києві. Далі виставки планують проводити за кордоном, щоб донести аудиторії, яка не бачить війни, сучасні реалії життя українців. 

Читайте також: Як проєкт Bikes 4 Ukraine допомагає українцям на деокупованих територіях