За 10 км від Криму: про форум "Південна стратегія розвитку" говоримо з представником президента в АРК Антоном Кориневичем
Сьогодні, 10 червня, в Херсонській області стартував перший Міжнародний інвестиційний форум "Південна стратегія розвитку". Це перший масштабний форум у цьому регіоні, на якому присутні голови областей, міністри й підприємці. Що обговорювали в перший день саміту — розповідають журналісти програми "На самом деле: Крым" та деталізує постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим (АРК) Антон Кориневич.
Результати першого дня
Форум "Південна стратегія розвитку" проходить на Арабатській Стрілці — всього за 10 км від окупованого Криму. З назви заходу вже зрозуміло, що йтиметься про інвестиції в південь України. Це будівництво доріг, готелів, амбулаторій та шкіл. Про це розповіла перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
"Президент Зеленський говорив, що цей регіон є стратегічним. Що в цей регіон повинні йти інвестиції, повинна вибудовуватися відповідна логістика. І не тільки для туризму. Якщо ми говоримо про великі інфраструктурні проєкти, то насамперед це могла б бути багатофункціональна клініка. Ще краще — щоб це було паралельно з коледжем та університетом, щоб освітні послуги могли отримувати люди з Криму", — зазначила Джапарова.
Якщо раніше Херсонський регіон розглядали як "придаткову область" до Криму, то зараз тут величезний потенціал у розвитку. У пріоритеті — туризм і сільське господарство.
У Херсонській облдержадміністрації акцентують, що завдяки розвитку сільського господарства можна значно наповнювати бюджет.
"Це урожай, харчові продукти, які можна відправляти на експорт. І усі інвестиції в цей напрям удвічі-втричі"відіб'ються". Тим паче у нас є вода. А вода, повірте мені, в майбутньому буде засобом оплати важливішим, ніж газ чи нафта", — наголосив голова Херсонської ОДА Сергій Козир.
Сила — в єдності. Саме на цьому наголошували спікери форуму. Миколаївська, Херсонська та Одеська області підписали меморандум про співпрацю. За словами радниці голови Миколаївської області Тетяни Волинець, це дасть змогу ефективніше розвивати туризм і найголовніше — залучати інвесторів.
"Один з пунктів цього меморандуму — розвиток у сфері туризму. Розвиток туристичної інфраструктури. Об'єднуючи зараз територіальні громади, нам легко брати участь у проєктах з розвитку туристичних дестинацій. Це стосується і розвитку сільського "зеленого" туризму, й інфраструктури. Я вважаю, що об'єднуючи зараз зусилля трьох областей, ми також можемо стратегічно об'єднатися в певних проєктах. Наприклад, проєкт щодо Дніпра, проєкти з бальнеології, екскурсійні проєкти", — перелічила вона.
Форум завершиться 11 червня. Завтра пройде панель, присвячена підготовці до "Кримської платформи".
Чому не Херсон, а Арабатка
Про атмосферу першого дня форуму і що очікує учасників завтра — в програмі "На самом деле: Крым" говорить постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
Ведучий програми — Дмитро Сіманський.
— Чому форум проводять не в Херсоні, не в Миколаєві, а на Арабатській Стрілці?
— Насправді, дуже важливо, що цей форум проходить саме в селі Стрілкове, яке до 1955 року було селом Стрілкове Джанкойського району тоді ще Кримської області. Й у 1955 році було передано зі складу Криму до складу Генічеського району Херсонської області. Тобто, по суті, ми зараз перебуваємо в географічно історичному Криму. І це дуже важливо.
А зараз це, по суті, крайня точка, яка перебуває під контролем уряду України. У 2014 році тут були російські війська. Тому дуже важливо, що ми зібрали цей форум саме майже на межі з тимчасово окупованою територією АР Крим. Саме в Стрілковому, саме в цьому географічному, історичному Криму, який зараз ми контролюємо.
Ми говоримо про те, що південь України (Херсонська та інші області) вимагають розвитку, уваги, інвестицій. Для того, щоб їхній розвиток бачили, зокрема, і кримчани, й щоб вони розуміли, що Україна розвивається, йде вперед шляхом своєї європейської інтеграції.
Європейська інтеграція — це не тільки правильні слова, а це, власне кажучи, життя кожного нашого громадянина. До того ж у Стратегії з деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя чітко визначено, що одним із інструментів деокупації та реінтеграції Криму є соціально-економічний розвиток територій, які прилягають до тимчасово окупованого Криму.
Тому дуже логічно, що цей форум проводиться тут, і що саме в цьому місці ми говоримо про розвиток півдня України.
— Крім символізму, крім відсилань до Стратегії деокупації, як ще Крим бере участь у роботі цього форуму? Наскільки тема окупованого Криму важлива для розвитку нашої Таврії, півдня України?
— Про Крим ми будемо говорити завтра. У нас буде велика дискусійна панель. Крім цього, буде окрема дискусійна панель також представників неурядових організацій. Тобто завтра буде день, який безпосередньо буде насичений Кримом.
Сьогодні ми більше говорили про розвиток Херсонської області та інших південних регіонів України. Але Херсонська область — це, по суті, перше, що бачать кримчани, коли перетинають тимчасову адміністративну лінію та приїжджають на підконтрольну територію. Тому, звичайно ж, ми вважаємо, і так говорив наш президент Володимир Зеленський, що Херсонська область має бути однією з вітрин соціально-економічного розвитку нашої держави. І ми сподіваємося, що неодмінно так і буде.
— Якою є вага на форумі представників державної влади, представників бізнесу, представників місцевої влади, громад? Яка взаємодія між ними? Чи є діалог? Чи є впевненість у тому, що це буде ефективно?
— За підсумками першого дня форуму ми бачимо хороший, конструктивний діалог між представниками органів державної влади, бізнесу, громад. Ми бачимо, що вони беруть участь у панельних дискусіях. Ми бачимо, що вони можуть знаходити спільну мову і що тільки разом, об'єднавши зусилля, можна досягти ось цієї великої мети розвитку півдня України.
До того ж, що важливо, тут присутні також представники посольств держав, деякі навіть на рівні послів. Це теж важливий фактор, що тут не тільки органи української влади, представники бізнесу та представники місцевих громад, але тут також ми бачимо і міжнародних партнерів. Це і представники посольств, і представники міжнародних організацій, зокрема, донорських організацій, які безпосередньо можуть надавати підтримку тим чи іншим проєктам на півдні України.
— Інвестиції. Наші внутрішні державні, міжнародні інвестиції. Скільки треба, і скільки можуть дати, й хто може дати, якщо вже є уявлення про це?
— Я думаю, що про це говорити поки рано. Але сьогодні представники держорганів, які працюють з інвестиціями, наголошували на тому, що дуже важливо говорити як про внутрішні інвестиції, так і про зовнішні. Тобто інвестиції — це не тільки міжнародний аспект, а й внутрішній аспект. І що держава готова підтримувати інвестиції, готова підтримувати підприємців, який створюють робочі місця, які можуть платити заробітну плату.
Зараз навряд чи ми можемо говорити про якісь конкретні цифри. Але ті проєкти, які тут обговорюються, досить цікаві. Це і перероблювання харчових продуктів, сільськогосподарських продуктів. Це і розвиток аеропорту, це і концепція смартсіті, й багато інших важливих питань. Це проєкти, які можуть дійсно допомогти як місцевому бізнесу, так і місцевим громадам піти вперед.
— У що насамперед буде вкладати кошти держава? У перші рік-два. Чи є шанси, що тут з'являться дороги? Два роки тому я розбив колесо на своїй машині біля Новотроїцького, коли їхав на Арабатську Стрілку. Тепер там можна їздити?
— Таке питання теж порушували сьогодні на форумі — куди насамперед повинні вкладатися інвестиції, як державні, так і не тільки. То ось дійсно дороги були номером один. Тобто представники, по суті, всіх південних областей України підтверджують, що дороги — це головне питання.
Дорога, про яку ви говорите, все ще перебуває не в найкращому стані. Проте її частина ближче до основної траси магістралі на Мелітополь досить хорошої якості. Тобто дороги дійсно зараз у Херсонській області роблять.
— Напередодні відпусток питання від жителів великих міст. Чи можна вже їхати до моря? Яка температура, яка погода, чи відкрилися здравниці?
— Ми тут працюємо, а не відпочиваємо. Але місцеві жителі говорять, що вода +20 градусів. Думаю, що, якщо встати вранці, то можна собі дещо дозволити. Погода дуже тепла, сонце світить яскраво, здравниці, готелі працюють. Тому думаю, що Арабатська Стрілка абсолютно готова приймати громадян України, які бажають тут провести свою відпустку або короткочасний відпочинок.