Технологія майбутнього для аграріїв: український вчений створив революцію в лабораторії та відмовив китайцям

Кандидат біологічних наук Петро Романенко понад 30 років вивчає різновиди водоростей. За цей час науковець почав "співпрацю" з ґрунтовими азотфіксуючими водоростями та довів їх ефективність в аграрному секторі, чого досі у світовій практиці не було. Розробкою українця цікавився Китай. Втім, біолог прагне, аби його революційне відкриття зробило Україну найбільш урожайною країною світу. Деталі — у матеріалі "Ранку Вдома".

Петро Романенко — кандидат біологічних наук, понад 30 років вивчає ґрунтові водорості. Одні з найцінніших екземплярів — азотфіксуючі. Їх вирощують у спеціальних фітобіореакторах.

"В процесі вивчення цих ґрунтових водоростей, з'ясувалося, що деякі з них мають надзвичайно цікаві властивості. Зокрема, вони стимулюють швидке проростання насіння та стрімкий ріст рослини", — розповів науковець, співзасновник NOSTOK TECHNOLOGY Петро Романенко.

Одна з таких водоростей — носток. Ця ціанобактерія має надзвичайний вплив на ґрунт, поліпшує його аерацію, стимулює розвиток корисної мікрофлори, утримує вологу, сприяє збереженню та відновленню родючості ґрунту.

"Вона знижує токсичність залишків застосованих пестицидів, гербіцидів і так далі. Це доведено науковими дослідженнями. Це видно і на практиці. Покращується якість ґрунту, він стає більш пухким, краще дихає", — провадить науковець.

Ця ґрунтова водорість зберігає життєздатність за інших умов. Вона вижила навіть у космосі. Три роки подорожувала по Сонячній системі, перенесла жорстку космічну радіацію, вакуум і перепади температури. Сьогодні носток вважається одним із найперспективніших для заселення Марсу

Носток майже ніде у світі не вирощують у промислових масштабах. Тож це вирішив зробити український біолог. Його ідея підкорила Міжнародний конкурс інноваційних стартапів Sikorsky Challenge. Інвестори допомогли науковцю запустити виробництво в Києві.

Фотобіореактори, в яких зараз вирощують носток, закупили в Канаді. Однак вони були пристосовані для морських водоростей. Тож команда українських айтішників удосконалила обладнання для вирощування ґрунтових. Зокрема, встановили яскраво рожеве освітлення контейнерів.

"Фотосистема цієї ціанобактерії суттєво відрізняється. Тому спектральний склад світла довелося довго розробляти, підбирати. Це вийшло не з першого разу, але ми можемо його регулювати по десяти каналах, і це дає змогу зробити фотосинтез максимально ефективним", — пояснив Петро Романенко.

З водорості носток виробляють два препарати — живу біомасу для обробки насіння та ґрунту та культурну рідину з продуктами життєдіяльності для обприскування ґрунту. Продукти отримали сертифікат "Органік Стандарт".

Для обробки тонни пшениці насіння перед посівом достатньо малої коробочки біомаси. Продукти, тестували як дрібні фермери, так і великі аграрні холдинги. Врожаї сільськогосподарських культур зросли на 20-30%.

"Покращилась якість врожаю. Пшениця ставала вже не фуражною, п'ятого-четвертого класу, а першого класу. Тобто значно дорожча. Те саме стосується олійних культур. У ріпаку й соняшника не лише покращилась врожайність, а збільшився вміст олії, заради якої, власне, вирощують цю культуру", — додав кандидат біологічних наук.

Розробкою українця зацікавився Китай. Українцю запропонували очолити там будівництво заводу з виробництва носток. Втім біолог прагне реалізувати цю ідею в Україні. Зокрема, покращити врожай та його якість.

До речі, дослідник переконану, що носток зможе врятувати і затоплені сільськогосподарські угіддя Херсонщини, які постраждали після підриву росіянами Каховській ГЕС.

Також цікаво: Все почалося із браку інженерів — історія створення КПІ ім. І. Сікорського