"Перші вибухи й ніякої паніки": спогади вчительки Тетяни Купрієнко про окупацію Бородянки

Тетяна Купрієнко. Скриншот: kanaldim.tv

Перші вибухи й ніякої паніки. Так каже про початок війни жителька Бородянки Тетяна Купрієнко. Шкільна вчителька лише після перших вибухів взялася збирати тривожну валізу. У зухвалий напад Росії вона, як і більшість українців, не вірила. Її історію дізнавайтеся у матеріалі "Ранку Вдома"

У помешканні вчительки в Бородянці збиралися рідні, які приїхали з сусідніх населених пунктів. Вважали, що разом буде безпечніше. На кухні, у перерві між вибухами, жінки готували їжу на велику родину. Загалом тоді в будинку Тетяни Купрієнко перебувало понад 10 людей. Під час обстрілів ховалися у підвалі. 

"Ми буквально пірнали в підвал, коли починалися вибухи. Звикаєш до вибухів, вчишся розпізнавати, чи далеко, чи близько вибухає. На подвір'я ніхто зайвий раз не виходив. Ми були під прицілом ворожого снайпера. Бомби скидали з літаків, були обстріли з землі", — пригадує жителька Бородянки Тетяна Купрієнко.

Люди у Бородянці ставали мішенню російських окупантів прямісінько на вулицях. На початку березня росіяни скинули авіабомбу на одну з багатоповерхівок у центрі селища. Тоді Тетяна Купрієнко вирішила вивезти дітей із Бородянки. Евакуювалися й рідні. Вдома залишилась Тетяна та її чоловік. 

"Ми бачили, як горів російський літак. Скоріш за все саме той, який розбомбив наші будинки у Бородянці. Це було полум'ям метрів на 20. Коли вже по сусідній вулиці пішли кадирівці, то стало зрозуміло, що нам потрібно звідси виїжджати", — зізналася Тетяна Купрієнко. 

Подружжя виїжджало з окупованої Бородянки на світанку 10 березня 2022 року. Їхали через сусідні села на свій страх та ризик. Вони не знали, хто контролює території. Коли на одному з блокпостів побачили українських військових, то плакали від щастя.

Бородянка була під російською окупацією понад місяць. За цей час комфортне невелике селище поблизу Києва перетворилось на руїни. Попри це, Тетяна Купрієнко відмовилася переїжджати. Вона впевнена, що найважчі часи краще переживати у рідних стінах. Тож після звільнення Бородянки повернулася додому. 

Читайте також: День спротиву окупації Криму: пригадуємо, як це відбувалося 10 років тому

Медіа-партнери
Прямий ефір