Шиють спецформу та адаптивну білизну в госпіталі: після деокупації у сільраді на Чернігівщині відкрили швейний цех

Село Тупичів на Чернігівщині російські війська окупували одним із перших. Попри це, голова громади Лариса Шовкова щодня виходила на роботу, аби вороги не зайняли сільраду. Саме в цьому приміщенні зберігали швейні машини для майбутнього цеху, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

Чернігівщина. Село Тупичів — за 50 кілометрів від кордону з Білоруссю. Цей населений пункт ворожі війська окупували одним із перших.

"Було дуже страшно, бо вся вулиця була переповнена ворожою технікою. Ти не вийдеш нікуди з хати. Вихід на вулицю заблокований танками, дула спрямовані просто на подвір'я", — пригадала голова сільської громади Лариса Шовкова.

Попри окупацію Лариса Шовкова продовжувала працювати у сільраді, щоб її не зайняли росіяни. Також жінка оберігала швейне обладнання для цеху, який не встигли відкрити перед великою війною. Його придбали завдяки програмі USAID "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE).

"Якраз перед війною коштом програми DOBRE закупила нам швейне обладнання вартістю понад 12 000 доларів. Машини стояли в мене в кабінеті. Це промислові, сучасні машини, які нам вдалося сховати", — веде далі Лариса Шовкова.

31 березня 2022 року ЗСУ вдалося звільнити населений пункт. Українських військових вітало усе село.

"Мене здивували наші люди. Коли українська армія зайшла, то фактично з кожного двору наші військові отримували важливу інформацію щодо ворожої техніки, її пересування. Ця інформація дуже допомогла нашим військовим. Це вже потім з'ясувалося", — каже голова громади.

Після окупації у селян майже не лишилося роботи. Тож Лариса Шовкова відразу ж взялася облаштовувати швейний цех.

"Зібрали дівчат та поїхали в Чернігів на швейну фабрику. Пройшли там тестування, подивилися, як облаштувати свою майстерню. Коли повернулися додому, то почали працювати. Швейний цех відкрили на базі комунального підприємства", — розповідає Лариса Шовкова.

Менеджерки цеху співпрацюють з фабриками Чернігова, які надають сировину та розкроєні деталі. Майстрині шиють спецодяг для пожежників та лісництв, а також військову форму. Буднями швачки виконують замовлення підприємства, а на вихідних шиють адаптивну білизну для поранених бійців у шпиталях. Лариса Шовкова планує розвивати швейний цех та бере активну участь у грантових програмах. Найближчим часом планує відкрити в селі ще й мініпекарню. 

Читайте також:

• Зі сфери IT у фермери — історія Ксенії Костенко та її ферми з виробництва екодобрив
• Історія фермерки з-під Києва, яка виготовляє улюблений сир швейцарців