Росія веде ментальну війну проти України: інтерв'ю з Вірою Константиновою

Вера Константинова. Фото: kanaldom.tv

З 31 жовтня до 12 листопада у Глазго (Велика Британія) відбувається 26 Конференція ООН із питань кліматичних змін. На неї прибули близько 120 світових лідерів. 1 листопада на саміті виступали президенти країн-учасниць, своє звернення до світової спільноти озвучив і президент України Володимир Зеленський.

"Ви знаєте, у 1994 році Україна отримала гарантії безпеки, які, на жаль, не були виконані, а планета отримала дві "екобомби" в центрі Європи — окуповані Крим та частину нашого українського Донбасу. Півострів Крим з унікальною флорою та фауною став військово-морською базою Російської Федерації. А на частині Донбасу — затоплення шахт, деградація ґрунтів та нестача питної води. І все це зараз — це загальна загроза для всього світу", — заявив Зеленський.

Крім того, на полях саміту глава Української держави провів зустрічі із лідерами країн-партнерів. Візит Володимира Зеленського триває 2 листопада.

Докладніше тему в програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" обговорюємо з політологинею-міжнародницею Вірою Константиновою.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Виступаючи на кліматичному саміті у Глазго, президент України Володимир Зеленський заявив, що окуповані Російською Федерацією українські території — це дві "екологічні бомби" у центрі Європи. Але багато критиків кажуть, що загалом цей кліматичний саміт — профанація, не більше. Що зустрілися, поговорили, але реальних змін не буде, бо на них не готові йти світові лідери.

— Ми спостерігали з великим інтересом кліматичний саміт у Парижі 2015 року. І Україна була однією з тих країн, парламент якої ратифікував Паризьку угоду фактично одним із перших. Тому для нас, безумовно, можливо, на рівні обивателя зараз незрозуміло, наскільки зміна клімату впливає навіть на економічну складову суспільного розвитку.

Водночас я хотіла б зазначити, наскільки ця конференція ООН важлива з погляду наближення до тих цілей, які були закладені Паризькою угодою. Якщо ґрунтуватися на ключових заявах країн "Великої сімки" й говорити про те, наскільки важливою є декарбонізація і досягнення низьковуглецевої економіки. Ось для України це можна розглядати як додаткову точку економічного зростання.

Але нам потрібно використовувати питання зміни клімату не лише для покращення стану довкілля. Нам потрібно використовувати їх у контексті створення тих самих робочих місць у зеленій енергетиці.

І ось конференція у Глазго — це також можливість зустрітися з ключовими світовими лідерами, провести двосторонні зустрічі, на яких можна артикулювати саме інтерес України до декарбонізації.

— Під час свого виступу Володимир Зеленський говорить і про ціни на газ у Європі, проводячи паралель, як це впливає і на екологію. Чи не "вколов" він таким меседжем Європу? Мовляв, "ось до чого може призвести ваша подальша співпраця з Росією".

— Розставмо пріоритети. Момент перший. Україна є транзитером газу до Європи. І українська ГТС є надійним маршрутом для цих постачань. Тобто Україна робить свій внесок в енергетичну безпеку, у безпеку постачання енергоресурсу.

Другий момент. Якщо вже говорити у контексті співпраці Європи з Росією, Україна систематично попереджала про те, що Росія використовує газ у політичних цілях. І, безумовно, для нас очевидно, що газ буде цим транзитним ресурсом до декарбонізації. Тому для нас зараз у розрізі кліматичної конференції важливо не просто говорити про те, наскільки Україна може постраждати у контексті російської енергетичної агресії та енергетичного шантажу. Наразі Європа також відчуває цей шантаж.

— На полях кліматичного саміту президент Зеленський провів зустрічі з лідерами різних країн. Зустрічався і з Ангелою Меркель, яка до грудня продовжуватиме виконувати обов'язки канцлерки Німеччини. У чому сенс таких зустрічей?

— Пані Меркель зараз виконує обов'язки глави уряду, доки не буде сформований новий уряд у Німеччині за підсумками виборів.

Але необхідно вести перемовини та продовжувати ці контакти. Тому що в контексті навіть європейської політики ви бачитимете ось цю інституціоналізацію. Європейській політиці не властиві різкі повороти. Тому наступність курсу зараз для України — важливий елемент саме переговорів.

— Не можемо не згадати про гарантії, які нам давали, зокрема й президент Байден, і канцлерка Меркель, щодо домовленостей про запуск "Північного потоку-2".

— Хотіла б звернути увагу на один ключовий момент, який буквально нещодавно став відомим. До 8 листопада Російська Федерація в особі "Газпрому" готова заповнити підземні газові сховища та давати додатковий газ до Європи для того, щоб стабілізувати енергетичну кризу, яку вони самі ж і створили.

Водночас, якщо згадати риторику наших американських партнерів у контексті "Північного потоку", вона не змінюється. Змінюються підходи. Підхід змінюється саме у бік того, щоб мінімізувати негативний вплив не лише на Україну, а й на європейських партнерів. І водночас не забуваймо про трансатлантичну єдність, якій адміністрація президента Байдена приділяє особливу увагу.

І в цьому контексті для української сторони зараз важливо безумовно пройти цей сезон без втрат. І водночас забезпечити умови для того, щоб у переговорному процесі, який таки на нас чекає з Російською Федерацією, у контексті транзиту газу, він відповідав тим умовам, які зазначені ось у тій заяві президента Байдена та пані Меркель. Тобто нам потрібно створити максимально сильну переговорну позицію.

— Ще такий момент. Росія вносить дані з окупованих територій нашої країни до свого звіту. Про що це свідчить?

— Це свідчить про те, про що й посилена паспортизація, яка спостерігалася у вересні перед виборами до Держдуми РФ.

Російська Федерація створює юридичні умови для того, щоб Україна не могла претендувати на ті території або не могла врегулювати на юридичному майданчику свої питання територіальної цілісності та суверенітету.

Це логічна тактика, тому нічого нового я тут не відзначала б.

— Чи дадуть відсіч наші партнери зі світової політики таким спробам Росії внести подібну інформацію з окупованих територій до свого звіту?

— Момент перший. Я не маю сумнівів, що на міжнародному юридичному рівні питання територіальної цілісності та суверенітету України мають певну підтримку. І ми бачимо систематично резолюції ключових міжнародних організацій, де зазначено, що територіальна цілісність та суверенітет України є непорушними, непорушними на міжнародно визнаних кордонах 1991 року.

Тому всі спроби окупаційних військ та влади змінювати територіальні кордони України не матимуть підтримки на міжнародній арені.

Водночас ми бачимо, що Російська Федерація намагається різними інструментами вести гібридну війну, навіть, я б сказала, ментальну війну проти України.

Медіа-партнери
Прямий ефір