Головна
Публікації
Україна
Суспільство
Новий навчальний рік для українських школярів — вдома та за кордоном: про нововведення говоримо з менеджеркою проєкту "Школа офлайн"

Новий навчальний рік для українських школярів — вдома та за кордоном: про нововведення говоримо з менеджеркою проєкту "Школа офлайн"

05 Вересня / 2024

Джерело: Телеканал “Дім”

Попри війну, Міністерство освіти вирішило повернути дітей за парти. У цієї ідеї є як прихильники, так й затяті критики. Чи всі школи можуть гарантувати безпечне навчання, як удосконалити онлайн освіту та втримати в українському фокусі дітей, які евакуювалися за кордон. Про це у "Ранку Вдома" говоримо з проєктною менеджеркою "Школи офлайн" Надією Кузьмичовою.

Ведуча — Ірина Хоменко та Денис Мінін.

— Яким чином влаштована ініціатива "Школа офлайн"? Багато батьків можуть подякувати міністерству за таку ініціативу, адже вважають, що онлайн освіта — це не освіта.

— Можу погодитися з тезою про те, що дистанційна освіта потребує удосконалення. Бо онлайн-освіта буде існувати завжди. Той фокус, про який говорить Міністерство освіти і науки, і уряд в цілому, стосується пріоритетності офлайн-освіти там, де безпекова ситуація дозволяє дітям навчатися очно.

Пріоритетність не означає скасування інших форм, тому що дистанційна форма освіти дозволяє здобувати освіту для певних категорій дітей. Наприклад, з особливими освітніми потребами, які в силу певних життєвих обставин реально не мають доступу до очної освіти, а таких в нашій країні достатньо. Також це мешканці тимчасово окупованих територій та прифронтових зон.

— Що зміниться з 2024 року для школярів та їхніх батьків?

— Зміни впроваджуватимуть поступово. Повноцінне впровадження політики школи офлайн відбудеться 1 вересня 2025 року. Тобто ми маємо рік для того, щоб усі школи поступово адаптувалися. Насправді не тільки школи, але й батьки та учні підготувалися до майбутніх змін. Вочевидь, що ці зміни поступово впроваджуватимуться протягом цього навчального року.

Перший момент — це, безумовно, безпекова ситуація. Уряд докладає зараз великих зусиль для того, щоб передбачити кошти на зведення повноцінних протирадіаційних укриттів або споруд подвійного призначення на прифронтових та прикордонних територіях.

Це укриття, але їх специфіка в тому, що в таких спорудах діти можуть навчатись повноцінно. Тобто вони перебувають в цих класах під землею від початку навчального процесу, а не просто ховаються туди у разі загрози. Тобто, такі укриття — це не тимчасовий захід, а місце для повноцінного навчання.

— Наступний компонент — це навчання за місцем перебування дитини. Розкажіть про це, будь ласка.

— Це про те, що ті діти, які перебувають в умовно безпечних регіонах центральної та західної України, де відновлене очне навчання, повинні відвідувати школу. Переселенці, зі статусом чи без, повинні відвідувати навчальний заклад. У школах є місця, у школах є укриття.

В такому випадку ми стимулюємо батьків і дітей виходити на очну освіту, тому що очна освіта — це не тільки про знання і компетентності, які формуються, але й про набір вольових якостей. Зокрема, коли дитина готується до уроку, збирає рюкзак, готує одяг, готується до усної відповіді на уроці та до живого контакту з вчителями та однокласниками. Це ще й розвиток комунікативних навичок та налагодження соціальних контактів.

— Я зустрічав негатив, пов'язаний з переходом до офлайн школи. Зокрема, переселенці побоювалися того, що у них заберуть соціальні виплати. Це правда?

— Відповідно до постанови Міністерства соціальної політики, дитина, яка перебуває на території, де відновлено очне навчання, має йти до школи. Якщо вона не піде до школи, а умови всі створені для очного навчання, то виплати можуть скасувати. Це історія якраз про спільність дій. Міністерство соціальної політики підтримує Міністерство освіти щодо того, щоб діти навчалися у школі.

— Таким чином дитина зайнята, а батьки можуть працювати?

— Так. Саме тому ми говоримо про комплексну політику. Тобто треба сприймати не тільки одну дію, на кшталт, всіх зобов'яжуть йти навчатись очно. Це не так. Ми говоримо не про зобов'язання, а про створення умов, які стимулюватимуть батьків віддавати дітей до навчальних закладів. Також ми говоримо про те, що діти, які перебувають в умовно безпечних регіонах, мають доступ до очної освіти й повинні цим скористатися.

— Діти, які перебувають на тимчасово окупованій території, об'єктивно не мають можливості йти до української школи. Чи означає це, що вони не будуть навчатися?

— Безумовно, ні. Отут зберігається дистанційна форма освіти. Це можливість вчитись у нашому повноцінному дистанційному класі або вчитись за індивідуальною програмою так званого педагогічного патронажу. Це означає, що для конкретної дитини на тимчасово окупованій території вчитель формує графік, за яким ця дитина може відвідувати заняття.

Бо ми маємо тут розуміти, що безпекова ситуація для дитини на окупованій території полягає в іншому. Це про можливість, в принципі, доєднатися до українського ресурсу і потім не бути покараним.

— Як в українських школах навчатимуться діти, які перебувають за кордоном?

— Дуже важливе запитання, тому що це ще один четвертий компонент нашої політики. Очевидно, що ми говоримо про онлайн-освіту. Знову повертаюся до тези, про унормування дистанційної освіти, а не її скасування. Щодо дітей за кордоном ми маємо наступну тенденцію. Країни, які прихистили українців, зобов'язують батьків віддавати дітей до місцевих шкіл. Тобто стимулюють до очного навчання.

Якщо дитина вчиться у французькій школі офлайн, то вона не може водночас перебувати на уроці в українській школі. Тобто попередніх два роки вона мала подвійне навантаження, бо онлайн в рідній школі вона вчилася в другу зміну.

Міносвіти має рішення, яке почало впроваджувати ще у 2023 році та активно просуває зараз. Для дитини, яка вчиться за кордоном, в українській системі є інші опції. Це навчання за українознавчим компонентом за графіком, який узгоджений з очною освітою дитини у закордонній школі.

Вчить ця дитина тільки ті предмети, які не викладають в закордонній школі. Тобто це історія України, українська література, українська мова, географія. У старшокласників ще це основи правознавства та захист України. Інші предмети учню перезарахують з закордонної школи.

Тобто дитина не має подвійного навантаження та зберігає право отримати атестат в українській школі й надалі будувати свою освітню траєкторію так, як вона її буде бачити на момент випуску зі школи.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":