Порнографія, булінг, насильство — як убезпечити дітей в інтернеті: інтерв’ю з Анастасією Дьяковою

Сьогодні, 8 лютого, відзначається Міжнародний день безпечного інтернету. Цього дня традиційно розповідають, з якими небезпеками можна зіткнутися в інтернеті. Зокрема, до яких ризиків схильні діти.

Від чого найчастіше страждають діти в інтернеті та як цьому запобігти — розповіла засновниця освітнього проєкту "Stop_sexтинг", авторка першої в Україні книги для батьків про безпеку дітей в інтернеті Анастасія Дьякова в ефірі програми "Ранок Вдома".

Ведучі — Анна Кузіна та Юрій Критенко.

— З якими ризиками стикаються діти в інтернеті та з якого віку?

— Мені здається, сьогодні та завтра немає кращого дня року для батьків і вчителів, щоби поговорити про ці проблеми. Тому що сьогодні та завтра — Міжнародний день безпечного інтернету. Тому, якщо ви як батьки чи вчителі та ще не говорили з дітьми про ці проблеми, або давно не говорили, сьогодні та завтра — найкращий час.

Про що варто поговорити, які це можуть бути ризики? Ми ділимо всі ризики на три категорії. По-перше, це матеріали, контент, який дитина може побачити в інтернеті. У нашому дитинстві ми могли дивитися лише телевізор, ми не мали інтернету. Батьки розуміли, що можуть бути якісь інтимні сцени, де треба було би заплющити очі. Але на телебаченні це намагалися показувати пізно, тому що все одно була якась фільтрація контенту, який можна було побачити по телевізору. У випадку з інтернетом, там є все: порнографія, небезпечні ігри, багато контенту з насильством.

Тому перша категорія контенту — це матеріали, які діти можуть споживати через інтернет. І тут важливо налаштовувати батьківський контроль, щоби фільтрувати порнографію для менших дітей. Дивитись, кого з блогерів діти люблять і дивляться, щоби розуміти, які цінності транслює ця людина, модель її поведінки. Щоби не було якогось агресивного контенту.

Наступна категорія — це дії. Тобто те, що дитина може зробити в інтернеті. Якщо малюки здебільшого дивляться мультики та ще якийсь контент, то чим старшою стає дитина, тим активнішою вона стає в інтернеті. Доступ до соціальних мереж дозволено з 13 років, але, на жаль, дуже багато дітей в Україні і до цього віку зареєстровані вже в соцмережах.

У межах цієї категорії ми виокремлюємо дві категорії ризиків. Перше — це кібербулінг, тобто цькування в інтернеті. Друга категорія — це секстинг, відправка інтимних фото чи відео між підлітками, що зустрічаються.

— Ви особисто розмовляєте з дітьми про такі речі?

— Ми завжди намагаємось пояснювати дітям, що незнайомець в інтернеті завжди залишається незнайомцем. Тому що дитині здається, що якщо вона певний час спілкується з людиною, то це людина, якій можна довіряти, яка вже не незнайомець. Що до нього можна сісти в машину, або десь зустрітися у незнайомому місці. Насправді всі правила, які є для незнайомців на вулиці, повинні працювати для людини в інтернеті, навіть якщо я з нею спілкуюся довгий час.

Друга історія, яку я завжди розповідаю, — це тест білборду. Що якщо ти щось не готовий побачити на величезному плакаті біля своєї школи, будь ласка, не надсилай це у приватних повідомленнях, не публікуй це у соцмережах, бо в інтернеті немає приватності.

І третє, напевно, це більше історія про офлайн. Я її частіше розповідаю батькам. Це сніданки, обіди чи вечері без гаджетів. Я завжди сміюся, що я буду в Україні це говорити, допоки кожна сім’я не почне це робити. Тому що діти часто скаржаться, що вони приходять додому, а батьки сидять у своїх гаджетах і вони не можуть отримати підтримку, контакт із батьками. Тому третя порада — це батькам. Ми також робимо помилки в інтернеті. Тож про це важливо пам’ятати.

— Які найпопулярніші питання, з якими звертаються до вас?

— Це третя категорія ризиків, яку я ще не встигла розповісти. Це ризики контактів в інтернеті, тобто те, з ким діти можуть познайомитися в інтернеті, і що може статися.

Сюди ми відносимо дві категорії ризиків. Перше — це грумінг, налагодження контакту з дитиною з метою сексуального насильства. Тобто здирство інтимних фото чи відео, або вимога офлайн-зустрічей, на яких відбувається сексуальне насильство.

На жаль, в Україні такі кейси нерідкі. Злочинці налагоджують контакт в онлайні, втираються в довіру, й діти вірять, що це людина, якій можна довіряти.

І другий вид — це сексторгінг, тобто це здирство інтимних фото чи відео, але злочинець далі хоче отримати гроші, він шантажує дітей поширенням матеріалів і вимагає у дітей плати за те, щоби ці матеріали не поширювалися. Такі випадки, на жаль, також в Україні є.

Тому, якщо ми беремо у відсотках кількість дітей, які стикаються з кожною категорією ризиків, звичайно, найбільше діти натрапляють на порнографію. Часто це вперше відбувається у віці від 8 до 10 років, коли вони готують уроки, і їм просто щось спливає.

Друга категорія — це булінг в інтернеті, особливо під час онлайн-навчання. Багатьом здавалося, що булінгу не стане, бо діти ж офлайн, кожен удома. Ні, якщо булінг є у школі, він буде і в інтернеті, просто під час онлайн-навчання.

Але за рівнем ризику саме для життя та здоров’я, психологічної стабільності дитини, найсерйозніша — це третя категорія, бо вона може сильно шкодити і репутації, і психічному, і фізичному здоров’ю дитини.

— Чи можете детальніше розповісти про булінг?

— Я розповім про онлайн-формат, бо він зараз актуальніший. Діти можуть створювати в соціальних мережах несправжні сторінки своїх однокласників. У нас були випадки, коли однокласники намагалися продати на одному із сайтів, де продаються товари в Україні, свою однокласницю як домашню тварину.

Це можуть бути образливі коментарі, можуть бути фотографії, перероблені в спеціальних програмах, які неправдиво зображують дитину. Це може бути атака повідомленнями, тобто як коментарі, так і приватне повідомлення у різних месенджерах. Можливо злом сторінки.

Це можуть бути будь-які дії в інтернеті, в соціальних мережах або в чатах класу. Наприклад, коли дитину виключають із чату класу.

— Як батькам боротися із такими ситуаціями? Які є ресурси?

— По-перше, минулого року вийшла моя книга для батьків щодо безпеки дітей в інтернеті. Там написано про всі ризики, про всі вікові категорії. Можна туди глибше пірнути, якщо є час та бажання. Вона називається "Діти та батьки в інтернеті. Путівник для безпечної подорожі".

Також ми маємо проєкт #stop_sexтинг про безпеку дітей в інтернеті. Для підлітків у нас дуже популярний TikTok, тому якщо так переживаєте, як поговорити з дитиною, можете порадити. Там близько 3 млн переглядів, діти дуже люблять, дуже коментують.

У Києві у нас у четвер відкривається виставка віртуальної реальності, ми створили першу в світі віртуальну реальність, коли дорослі можуть одягнути окуляри і на 15 хвилин зануритися в кімнату підлітка, який спілкувався в інтернеті з незнайомцями, потрапив у певну ситуацію, і ви разом із дитиною ухвалюватимете рішення, досліджуватимете і розумітимете, а чому ж він ухвалив такі рішення, як треба було зробити по-іншому.

— Це якась нова технологія?

— Так, ми зробили віртуальну реальність. Ключова історія була в тому, щоби показати батькам та вчителям той світ, у якому живуть діти. Ми хочемо показати, чому дитина робила так, як вона ухвалювала рішення, як можна реагувати. Тобто віртуальна реальність дозволяє стати на місце іншої людини та зрозуміти, які емоції та переживання були, коли вона ухвалювала ці рішення. І як реагувати, якщо ваша сім’я опинилася у цій ситуації.

Виставка працюватиме у Палаці дітей та молоді у Києві, це біля метро "Арсенальна", з 10 до 15 лютого, з 10:00 до 19:00. Це безкоштовно, можна прийти та все це подивитися, це займе 15 хвилин.

Ще хочу сказати про лінію 15-45. Можна набрати цей номер, цей дзвінок буде безкоштовним, далі натиснути кнопку "3", і там можна отримати безкоштовну анонімну консультацію для дорослих та дітей із безпеки в інтернеті.

І на сайті #stop_sexтинг є уроки для дітей від дошкільного віку до 11 класу школи, теж можна проводити у школах, можна грати вдома, щоб убезпечити своїх дітей.