Незламні українки: виставку портретів "Жінки та війна" покажуть у Франції 

Українські жінки — приклад сміливості та сили. З початком повномасштабної війни тисячі жінок пішли працювати у гуманітарні місії та всіляко допомагають країні. Вони стали героїнями виставки "Жінки та війна. Шляхами тих, хто залишився", яку організував консорціум "Доріжка". Головна ідея фотовиставки — показати жінок, на яких вплинула війна. На виставці представлено 30 яскравих портретів, зроблених французкою Міріам Рено та українкою Катею Москалюк, йдеться в матеріалі "Ранку Вдома".

Вони продовжують працювати, виховувати та навчати дітей, малюють, фотографують і керують великими командами. Вони могли б поїхати, але залишилися, аби підтримати свою країну у найскладніший для неї момент.

З початком повномасштабного вторгнення тисячі жінок пішли працювати у гуманітарні місії, і саме вони стали героїнями фотовиставки, яку організував консорціум "Доріжка". До нього входять п'ять міжнародних організацій.

"Головна ідея виставки — показати життя жінок, на котрих вплинула війна, чи то від 2014 року, чи то вже під час повномасштабного вторгнення. Деякі з них мали втрати через війну. Також ми хотіли висвітлити історії жінок, які працюють з нами, які активно залучені у допомогу своїм громадам. А ще жінок переселенок, котрі розповідають світові, що таке жити в Україні, де відбувається війна", — повідомив голова місії Ukraine at Première Urgence Internationale Ніколас Бен-Оліел.

Авторки світлин для фотовиставки "Жінки та війна. Шляхами тих, хто залишився" Міріам Рено з Франції та Катерина Москалюк з України.

"Ця тема — жінки під час війни, мені дуже близька. Я сама жінка, маю дитину, і я дуже добре розумію, яка це подвійна відповідальність бути мамою під час війни, бути жінкою під час війни. Як це намагатися продовжувати жити", — зізналася журналістка, документальна фотографка Катерина Москалюк.

Фотографки особисто спілкувались з кожною героїнею і пропустили всі ці історії через себе.

"Проєкт мав стислі рамки. Протягом тижня я записала тридцять історій, і кожна з цих історій по-своєму складна і болюча. Дуже часто мені доводилося зупинятися для того, щоб просто, або обійняти дівчину або інколи навіть з нею трішки поплакати, тому що неможливо залишатись осторонь цих історій. Я живу тут, це також і моя війна. Складно ці історії переживати, але головне, те, що я можу їх розповісти", — провадить Катерина Москалюк.

Понад половина внутрішньо переміщених осіб в Україні і 90% біженців за кордоном саме жінки. Їхній доступ до засобів існування, охорони здоров'я та навіть базової безпеки був серйозно порушений. Це те, що змушує міжнародні гуманітарні організації діяти.

"Для мене це дуже зворушливі історії. З частиною цих жінок я знайомий. Ми працюємо разом. Наприклад, тут є портрет бабусі з онуком, яких я зустрів приблизно місяць тому в Харківській області. Я спілкувався з нею під час інтерв'ю і хотів надати їм можливість поділитись своїми історіями. Це дуже зворушливо", — резюмував Ніколас Бен-Оліел.

Найближчими місяцями виставка, присвячена українським жінкам, поїде до Франції, а потім ці світлини побачать і в інших містах нашої країни.

Читайте також: Проєкт про дружин загиблих героїв — фотовиставка "Наодинці"