Незламні духом: як центр протезування в Україні допомагає військовим повернутись до життя

В Україні понад 8 років працює Центр протезування, ортезування та реабілітації "Без обмежень". Філіали діють в 9 містах країни. Майже 70% клієнтів — захисники України. Про те, як сьогодні працюють з військовими в центрах протезування, йдеться у сюжеті програми "Ранок Вдома".

До центру протезування "Без обмежень" Владислав звернувся 3 місяці тому. Військовослужбовцю батальйону "Азов" 25 років, 7 з яких  він воює за Україну. У 2014-му, коли Росія окупувала його рідний Донецьк, Владислав переїхав до Маріуполя.

"Хотів повернутися додому, через це і пішов воювати", — каже він.

Владислав навчався у Донецькому військовому ліцеї. Потім перевівся до Азовського морського інституту в Маріуполі. На момент повномасштабного вторгнення Росії був у місті. Разом з побратимами мужньо відбивав атаки російських військ.

"До цього не було такої війни. Були танкові бої, були піхотні бої, але не було таких боїв, як тепер. По мені влучила авіація. Одну ногу відірвало, а другу поранило. Контузія. Вибігаю з під'їзду і потрапляю на снаряд. Праворуч була позиція хлопців і мене закинуло назад. Мені одразу почали надавати медичну допомогу в укритті", — пригадує військовослужбовець полку "Азов" Владислав Ткаченко.

29-річний військовий з позивним "Давид" — побратим Владислава. Він досвідчений військовий — за плечима участь в АТО на Донбасі. Широкомасштабна війна застала його в Києві, на роботі. Коли дізнався, що Маріуполь в оточенні росіян, мерщій полетів рятувати побратимів.

"Є дві години подумати. Я погодився. А вже 5 квітня я вилетів на гвинтокрилі. Зі мною також було декілька бійців. Повністю весь гвинтокрил був забитий всім необхідним: медикаментами, протитанковими засобами. Я прилетів вже в кільце, коли вже все було в оточенні", — пригадує військовий полку "Азов" із позивним "Давид".

В Маріуполі "Давид" перебував півтора місяця разом з побратимами. Поранення отримав на "Азовсталі", коли повертався на свої бойові позиції.

"Коли ми перебігали небезпечну ділянку, ворог почав працювати. Ми перебігали, й воно все як у грі було: снаряди летять, міна друга, третя. Вони випустили по піхоті протитанкову ракету, мені зразу потрапило в ногу. Противник бив артилерію, танками, БМП, авіацією, всім, чим тільки можна було", — каже "Давид".

Таких історій повернення до життя чимало. В центрі протезування "Без обмежень" до кожного пацієнта — підхід індивідуальний, тут працюють висококласні фахівці.

Техніку-протезисту центру Володимиру Федорову 68 років, з них 43 він присвятив своїй професії. Фахівець зазначає, що у протезуванні найголовніше — зробити модель. Для цього він знімає мірки, робить гіпсовий зліпок, на основі якого виготовляється протез.

Компоненти для протезів купують у США, Великій Британії, Німеччині, Японії, Бельгії, Швеції. Дещо виготовляють і в Україні. 

Серед людей, які потребують протезування, майже 70% — військові. Решта — цивільні. Раз на рік, у разі потреби, протез має проходити технічне обстеження, а згідно з державною програмою — кожні 3 роки людина може отримати новий протез.

"З 2014 року понад тисячі людей користуються нашими протезами. І якщо ви не бачите, як вони шкутильгають на одній нозі по вулиці, значить, ми свою роботу зробила гарно. Зараз, на превеликий жаль, більшість пацієнтів — це військовослужбовці", — коментує директор Центру протезування, ортезування та реабілітації "Без обмежень" Андрій Овчаренко.

Центр "Без обмежень" окрім Києва працює ще в Одесі, Хмельницькому, Львові, Ковелі, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі та Черкасах.

Читайте також: "Зігрій котика ЗСУ": у Житомирі організували благодійний аукціон зі 100 лотами