Неякісна вода в Україні — чи можна розв’язати проблему: "Официальный разговор" з міністром Романом Абрамовським

Роман Абрамовский. Фото: Facebook

В Україні вперше здійснили скринінг забруднювальних речовин у річках, що допомогло докладніше дослідити проблеми з водними ресурсами кожного річкового басейну. Відібрані проби дали змогу виявити низку забруднювачів, зокрема пестициди, промислові хімікати, стимулятори та наркотичні препарати.

Як Україна буде боротися із забрудненням води, і чи доведеться нам імпортувати воду — розповів міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Ірина Твердовська.

— Чому якість води в Україні така низька?

— Ми багато говоримо про те, що у нас неякісна вода, забруднена вода, що вона не відповідає найкращим європейським нормам якості питної води.

Я б хотів почати з аспектів поверхневих вод, охороною яких займається наше міністерство. Ми нещодавно здійснили скринінг вод у всіх басейнах, закінчили Дніпром. Отримали невтішні дані щодо річки Дніпро. Там виявили пестициди, значне перевищення рівня агрохімікатів, фармацевтичні засоби коронавірусного протоколу, що природно під час пандемії, перевищення рівня важких металів. Наприклад, у річці Десна, яка належить до басейну верхнього Дніпра, ми виявили в рибі елементи ртуті.

— Ця ж сама вода потім потрапляє до споживачів, стає питною?

— Так, ця вода потрапляє до водозабору. Там є система очищення таких елементів. Але ця інформація важлива для водоканалів, щоб вони розуміли, що потрібно контролювати. Тому що їхній підхід до знезараження частково заснований на даних нашого моніторингу.

На сьогодні стан водних ресурсів викликає у нас тривогу. Ми будемо постійно здійснювати моніторинги. Отримуватимемо інформацію про те, що відбувається, наскільки це довгострокове явище. Будемо вивчати, хто є джерелом викидів у водні об’єкти тих чи інших елементів, і застосовувати різного виду вплив — штрафувати, нараховувати збитки. Мета — дійти до того, щоб стан водних об’єктів був хорошим.

— Раніше здійснювали подібні моніторинги?

— Ні, такий масштабний скринінг реалізовано вперше. Досліджували близько 30 тис. з’єднань на предмет їхнього перебування в басейнах наших річок. І моніторинг теж не здійснювали. Ми маємо моніторити те, що відбувається, а потім скласти план управління басейном річки і дотримуватися його, щоб досягти хорошого стану води.

— Як тоді здійснювали контроль якості води раніше?

— За основними показниками. Їх близько 40-45, вони контролювалися в будь-якому випадку. Ми додали ще 26 показників до цих 40.

— Тобто за основними показниками вода була придатна до вживання?

— Майже так. Вона була не ідеальною, треба прагнути до кращої якості води. Але таку воду після очищення можна було подавати у водопровідні мережі.

— Ці норми ухвалено давно, ще в радянські часи. Чи відповідають вони європейським нормам?

— По-різному. Потрібно аналізувати кожне із з’єднань. Власне, підхід був уніфікований, але враховував наші особливості. Зараз ідеться про значне посилення санітарних норм до питної води.

— Яких заходів будуть вживати після посилення цих норм? Чи будуть будувати очисні споруди?

— Давайте поговоримо про головних забруднювачів. Головні забруднювачі водних об’єктів — це водоканали, комунальні підприємства. Що робить водоканал? Водоканал приймає використану воду від підприємств, приватних осіб, домогосподарств. Очищує її, бере за це гроші з підприємств і домогосподарств і скидає у водний об’єкт. Тобто це транзитер з функцією очищення.

Є два пункти, які важливо контролювати. Перше — контролювати, що скидається від користувачів. Друге — якісно очищувати забруднювачів за всім спектром і скидати очищену воду, яка відповідає екологічним нормам. Тому що вона ж скидається в річки, в басейн Дніпра.

Відразу після скринінгу ми провели нараду з водоканалами, передали всю інформацію щодо скринінгу і будемо щомісяця передавати результати моніторингів щодо певних хімічних сполук. Я думаю, що року буде достатньо для того, щоб зрозуміти, що саме потрібно очищувати.

Далі це буде робота водоканалів, робота профільного міністерства. Перше, що потрібно буде зробити, — знайти на це гроші. Такі масштабні заходи з очищення передбачають значні інвестиції. Можна продовжити якісь програми Світового банку, Європейського інвестиційного банку для того, щоб домогтися якості скидів на рівні кращих європейських практик.

— Що ви можете сказати про якість бутильованої води?

— Найчастіше це артезіанська вода з глибоких горизонтів. Вона досить якісна, відповідає найсуворішим нормам, які можливі. Але вона не кожному по кишені. Саме через те, що вона не безкоштовна, вона так сильно відрізняється за якістю від водопровідної.

МОЗ раніше пропонував затвердити санітарні норми якості води, які фактично відповідають нормам бутильованої води. Але їхнє введення відтермінували на два роки — до кінця 2021 року, тому що досягти такого очищення нашим комунальним підприємствам у містах нереально. Це значні інвестиції не тільки зі скидання стоків, але і з приготування питної води.

— Чи можливо таке, що нам доведеться імпортувати воду?

— Кліматичні зміни відбуваються в усьому світі, Україна — не виняток. Вони призводять до маловоддя. Президент Володимир Зеленський підписав указ "Про виклики та загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації", яким увів у дію рішення РНБО. Одна з проблем, які там порушили, — проблема маловоддя, проблема змін клімату та управління водними ресурсами в умовах таких змін.

Ми будемо розробляти стратегію і коригувати нашу водну політику відповідно до зміни клімату, який ми сьогодні бачимо, і нашими прогнозами щодо подальших кліматичних змін. Чи треба буде імпортувати воду, треба буде її опріснювати? Я думаю, що в найближчі 10 років цього не станеться. Ми будемо моделювати процес і дивитися.

Прямий ефір