Лекція судного дня: як поводитися під час можливого теракту на ЗАЕС

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася одна з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства. Через роки увага світу прикута до Запорізької АЕС, яку окупували росіяни. Чи можливий другий Чорнобиль, як діяти у разі ядерного теракту та чому ми так боїмося радіації. Про це розповідали науковці під час "Лекції судного дня", яку організував благодійний фонд "Солом'янські котики". Деталі — у матеріалі "Ранку Вдома".

Ядерна загроза. Радіонукліди. Енергоблок. Зона відчуження. Усі ці слова вперше українці дізналися 37 років тому. У ніч проти 26 квітня 1986 року сталася одна з найстрашніших техногенних катастроф за всю історію людства — вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС.

Через роки катастрофа на Чорнобильській АЕС стане культурною спадщиною. Про Чорнобиль створюють комп'ютерні ігри, знімають фільми й пишуть книжки. Зона відчуження і місто-привид Прип'ять —  популярні серед туристів екстремалів з усього світу.

"Популяризацією цієї теми ми займаємось вже років п'ять. Ми все одно живемо в країні, де був Чорнобиль. Тобто це наша трагедія і сфера експертизи, водночас. Там відбувається багато наукових досліджень. Нам з цими наслідками жити завжди. Плюс у нас є атомні електростанції, і, відповідно, ця тема фігурує", — пояснила кандидатка біологічних наук, популяризаторка наукових знань про Чорнобиль та радіацію Катерина Шаванова.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, весь світ знову згадав слово Чорнобиль. Після звільнення Київщини увага світового суспільства перейшла до іншої української АЕС —  Запорізької.

Пояснити людям, як поводитися під час можливого теракту на Запорізькій АЕС і розповісти про його потенційні наслідки вирішив благодійний фонд "Солом'янські котики".

"Мені здається, зараз треба розповідати людям, готувати їх, навчати, щоб вони були готові до будь-яких сценаріїв. Ми не завжди готуємось до якихось критичних сценаріїв, і це допомагає краще себе поводити, якщо така ситуація наступає. Тому ми й вирішили сьогодні  дати людям більше знань про радіацію. Як може звучати лекція про радіацію, про Чорнобиль, про підрив ЗАЕС, щоб люди прийшли та задонатили? Тож ми назвали зустріч лекцією судного дня", — вважає виконавчий директор БФ "Солом'янські котики" Андрій Єрофеєв.  

Спікерами на "Лекції судного дня" стали вчені, які не з чуток знають про радіацію та ядерні техногенні катастрофи. Олена Паренюк і Катерина Шаванова багато років займаються науковою популяризацією Чорнобиля та знань про радіацію, а також розвінчують міфи, пов'язані з цією трагедією.

"Ситуація на ЗАЕС страшна тим, що це акт ядерного шантажу, акт ядерного тероризму, а не тим, що радіація страшна сама по собі. Радіація —  це природна річ. Коли люди говорять про радіацію, то вони чомусь думають, що це щось таке страшне, що винайшли люди. Ні! Є природна радіоактивність, вона нас оточує. Щобільше, люди не можуть жити без цієї маленької дози радіоактивності. Радіація корисна, вона використовується в медицині, в сільському господарстві. Коли ми говоримо лише про ризики витоку радіоактивних речовин на АЕС, ми нівелюємо усе те корисне, що робить радіація", — провадить Катерина Шаванова.

Також у межах благодійної лекції вчені поділилися порадами на випадок підриву ЗАЕС, закликали не вірити розповсюдженим міфам про радіацію та йодид калію і розповіли про важливість розуміння базових принципів роботи атомних електростанцій.

"Нового Чорнобиля не буде, ядерного вибуху не буде. Саме тому важливо розповідати про радіацію. Ніщо не виводить з організму  радіонукліди. Тому перше, що треба зробити, не допустити їх потрапляння всередину організму. Тому всі рекомендації базуються на тому, що у вас має бути максимально закрите тіло, якщо щось відбувається. Найкраще знаходитися в приміщенні, споживати лише запаковано їжу", — резюмувала науковиця Катерина Шаванова.

Окрім того, вчені рекомендують мати якомога більше способів отримувати оперативну інформацію. Не панікувати та не намагатись евакуюватися без офіційного дозволу екстрених служб. Про всяк випадок зробити запаси їжі та води.

Читайте також: Під прицілом не лише ЗАЕС: експерти оцінюють загрози нових екологічних терактів Росії в Україні