Конфлікт в елітному селищі під Києвом: чому жителі судяться з приватною школою

Всього в Київській області працює 703 загальноосвітніх школи, з них 45 — приватні. Нові навчальні заклади дуже потрібні в Бучі, Ірпені, Гатному, Боярці, Вишневому, Броварах, Вишгороді й Борисполі.

В елітному селищі Чайки під Києвом уже кілька років — дефіцит державних шкіл: більше 2 тис. дітей змушені їздити на навчання до столиці або сусідніх сіл. Але місцеві жителі судяться з приватною школою. Здавалося б, нова школа — це вихід із ситуації, але на власників установи в хід пішли інформаційна атака, перевірки, залякування. Намагаючись закрити заклад, сусіди подали вже 9 позовів з вимогами припинити експлуатацію приміщень, земельної ділянки та позбавити школу ліцензії.

Чи законно відкривати школу в приватному секторі — з'ясовували журналісти програми "Право на Право" телеканалу "Дом".

"Школи тут не буде": перевірки

Директорка приватної школи Ірина Стефанська — мама трьох дітей — живе в селі Чайки вже більше 10 років. Коли прийшов час віддавати дітей до садочку та школи — виявилося, що всі дошкільні та загальноосвітні заклади в селі перевантажені.

Рішення шукали разом з чоловіком і групою батьків, які зіткнулися з такою ж проблемою. Маючи педагогічну освіту й досвід роботи в управлінській сфері, сім'я вирішила відкрити приватний дитячий садок, а потім — і школу.

"Це було ще 4 роки тому, ми були в таких невеликих приміщеннях, починали розвиватися, набрали одну групу, дві, один клас, два, три і так далі. Ми завоювали дуже хороший авторитет в цій місцевості, ми дійсно вкладаємо всю душу в освіту, в школу", — розповідає Ірина Стефанська.

У вересні 2020 року Ірина та її чоловік вирішили розширитися — орендували будинок квадратурою понад 1000 м у межах села. В ремонт вклали всі заощадження — навіть довелося продати свій бізнес.

Ірина їздила за кордон переймати досвід. Але перед відкриттям початкової школи на 80 місць вона дізналася, що їх сусід по земельній ділянці — проти, а вступати в діалог, щоб обговорити спірне питання, чоловік відмовився.

"Ми пішли до нього конструктивно налаштовані: мовляв, скажіть, що вам може заважати. Він вийшов на хвилину та сказав: "Я вклав у свій будинок 3 млн євро, і ніяких соціальних об'єктів по сусідству не буде". На той момент ще не було ані дітей, ані школи, ми лише закінчували ремонт. Ми готові були йти на компроміси, з тим, що дійсно може заважати. Він нам: "Я ще раз кажу — школи тут не буде". На цьому він закінчив розмову, і більше на контакт не йшов", — говорить Ірина Стефанська.

Після цієї розмови — фактично з 1 вересня — до школи зачастили наряди поліції. Фіксувалися всі потенційні порушення — наприклад, відсутність маски у вчительки, яку нібито бачили у вікні школи. Протокол на порушення маскового режиму відправився до суду разом з відео з нагрудної камери поліцейської. Але диск з відеодоказом виявився порожнім — і справу закрили.

"Потім ми дізналися, що відкрито кримінальну справу. За цією адресою, але на іншу юридичну особу — не на мою, а на іншу. Але прикриваючись цією кримінальною справою, до нас почали ешелонами їздити слідчі, ювенальна поліція", — розповіла директорка навчального закладу.

Кримінальну справу закрили, коли про неї дізналися в ЗМІ. Але після поліції за школу взялися контролюючі та перевіряючі органи. У тому числі Держпродспоживслужба, пожежні, Київська обласна державна адміністрація.

"Вони перевіряли дуже ретельно, перевірки тривали по 8 годин, з величезними актами. Перевіряли кожну шпарину нашої школи. Але перевіряли те, що є за фактом — чогось там спеціально нам не приписували. Люди робили свою роботу, і за фактом перевірок у нас не виявили жодного порушення", — розповіла Ірина Стефанська.

Приводом для перевірок були скарги сусіда. Людина ніколи не була на території школи, проте скаржилася, що нібито порушені всі існуюче норми, а значить, — школа працює незаконно.

Чорний піар і скасування ліцензії

Перевірки очікуваного результату не дали, і в хід пішов чорний піар. Селом стали поширювати брошури з неправдивою інформацією — нібито знаходитися в приміщеннях небезпечно, а школа працює з порушеннями законодавства.

Крім того, поруч з навчальним закладом з'явилися бігборди з написом: "Незаконна школа — стоп. Батьки, заберіть дітей!". Підключилися й інші сусіди — жителі місцевого кооперативу. Вони скаржилися на шум, дитячий сміх і парковку біля їхніх будинків.

"Тут крики стояли страшні, я просто зайшла — тут відкриті була двері й стрибала величезна кількість дітей, тут машини паркувалися, крики були. Я відмовляюся жити поруч із дітьми", — говорить одна з мешканок кооперативу.

Інший житель журиться — в будівлі не дотримуються вимоги профілактики пожежонебезпечних ситуацій.

"Не дай господь — тут відбудеться пожежа, як сюди зможе заїхати пожежна машина? Як це все гаситимуть? Які будуть евакуаційні виходи? Тут усього цього немає. Цей будинок звичайний, для проживання", — переконує чоловік.

Ігор Козловський, директор кооперативу, заявляє — використання ділянки землі під навчальний заклад не було погоджено з місцевою сільрадою.

"Ви можете запитати у жителів. Для школи повинна бути спеціально виділена ділянка, узгоджена з селищною радою. Ми запросили їх на загальні збори. Вони були в жовтні для того, щоб вислухати, може, прийти до спільних рішень, щоб розуміти, що вони хочуть, наші вимоги висловити. Ну і жителі зібралися — всі були проти школи", — стверджує Ігор Козловський.

Від імені місцевих жителів юристи подали 9 позовів до різних судів з вимогами припинити експлуатацію приміщень, позбавити школу ліцензії, позбавити дозволу на користування ділянкою, відшкодувати матеріальні збитки.

Більшість позовів судами були відхилені. Останнім було звернення до Київської обласної держадміністрації — з вимогою анулювати ліцензію школи на освітню діяльність. Справа розглядалася в Окружному адміністративному суді міста Києва.

"Зараз вони прийняли рішення проти нас, скасували нашу ліцензію, це було минулого тижня. Все ліцензійні вимоги у нас виконані, є конкретний перелік таких вимог, які дуже легко перевіряються. Ця ж комісія Київської обласної держадміністрації, яка до нас приїжджала, вони також підтвердили виконання всіх ліцензійних вимог", — розповіла Ірина Стефанська.

Особливості законодавства

Загалом держава підтримує приватні школи — з 2019 року ці фірми отримують таку ж державну субвенцію, як і комунальні установи, на заробітну плату вчителям. Постановою Кабміну затверджено перелік ліцензійних умов, яких повинні дотримуватися суб'єкти господарювання, щоб відкрити заклад приватної освіти.

Жанна Осипенко, директорка Департаменту освіти Київської обласної державної адміністрації, каже — українське законодавство однакове для державних і приватних шкіл.

"Приватні школи працюють за таким самим законодавством, як і комунальні, тобто — керівники приватних закладів повинні виконувати всі закони України. Якихось спеціальних перевірок, яких немає у звичайних школах — у них немає. Найголовніше, вони повинні дотримуватися ліцензійних вимог, позначених постановою Кабміну", — уточнила Осипенко.

Найважливіші вимоги — до будівлі та внутрішніх приміщень. Вони встановлюються двома основними документами — санітарний регламент для шкіл, який вступив в силу з 1 січня 2021 року, та будівельні норми, які діють з 1 вересня 2018 року.

У школі в обов'язковому порядку повинні бути спортзал і їдальня, є вимоги до розміру навчальних класів, до меблів і устаткування класних кімнат. Для прикладу — в середньому на одного учня в класі належить 2,4 м. Разом на 10 учнів — клас не менш як 24 кв. м.

З 2016 року встановлено норми, які дозволяють відкривати дитячі садки у вбудованих житлових приміщеннях. Але будівля школи — це все ж окрема будівля. Є загальні норми і з приводу шуму, і з приводу санітарно-гігієнічних вимог.

Всі ці вимоги приватна школа в Чайках виконала — про що свідчать акти перевірок.

Ольга Льодіна, юристка у сфері приватної освіти, пояснює — при цьому, якщо сусіди не задоволені, то мають право захищати свої права, звертаючись до органів контролю та нагляду. Але така скарга повинна бути обґрунтована.

"Повинно бути, як мінімум, дві складові порушення норм законодавства з боку суб'єкта господарської діяльності, на якого пишеться скарга, — і щоб порушувалися права того, хто скаржиться", — уточнює Льодіна.

Згідно із законом всі школи можуть піддаватися і плановим, і позаплановим перевіркам. При цьому, за словами юристки, якщо школу перевіряють за одним і тим самим приводом — це безпідставні перевірки.

"Якщо вже була перевірка за певним фактом, другий раз за тим самим фактом вона не проводиться. Якщо скарги ідентичні, і відрізняються лише скаржники, то вдруге або сам орган контролю відмовляє у перевірці, або суб'єкт господарювання, в нашому випадку — школа, має право не допустити перевірки, якщо в предметі перевірки буде вказано, що подібна вже проводилася", — продовжує Ольга Льодіна.

Для школи в Чайках, яка працює на законних підставах, вихід один — продовжувати боротися. Уже найближчим часом власники школи планують подати апеляцію.