Колаборанти, протести та початок звільнення: про життя на Херсонщині говоримо з очільником області Геннадієм Лагутою

В окупованій Херсонській області росіяни використовують будь-які методи отримання паспортних даних місцевих українців. Інформація їм потрібна для проведення "референдуму". При цьому вся Херсонщина хоче повернутися до минулого життя в мирній Україні.

Про ситуацію в регіоні сьогодні, 2 травня, в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA розмовляємо з головою Херсонської обласної державної адміністрації Геннадієм Лагутою.

— В окупованих населених пунктах Херсонщини піднято російські триколори, встановлюють пам'ятники Леніну, запроваджують російський рубль. Так, у Херсоні люди продовжують виходити на мітинги за Україну. Але тиск на них все сильніший. І деякі місцеві жителі регіону кажуть, що надія на швидке повернення української влади поступово тане. Страшні думки, проте вони є.

— Так, страшні думки. Такі упадницькі настрої розпочалися після того, як 26 квітня на зборах колаборантів у захопленому приміщенні Херсонської міської ради окупанти зачитали "наказ" про призначення так званого "глави обласної адміністрації" Володимира Сальдо та "глави міської адміністрації Херсона" Олександра Кобеця. Щодо Сальдо та Кобеця, до речі, у нас вже порушено кримінальні справи, вони після звільнення понесуть покарання за статтею "держзрада".

Після цього, звичайно, пішли десь упадницькі розмови, настрої. Що я можу сказати? Українська влада з перших днів окупації робить все можливе та неможливе, щоб підтримувати рідну область. Виплачено всі соціальні виплати — і за березень, і за квітень, залишилася невелика проблема в одній територіальній громаді. Можна багато розповісти, що ми робимо навіть за відсутності гуманітарних евакуаційних коридорів, але поки що відкрито про це краще не говорити, щоб не нашкодити людям, задіяним у цих процесах.

Тому головне зараз — не падати духом, треба сподіватися та чекати на звільнення Херсонщини. Коли, як, звідки почнеться визволення, це можуть коментувати лише військові. Але ми всі чекаємо і сподіваємось, і віримо в наші Збройні сили.

— Вони також призначили свого "главу" Скадовського району та міста. Законний міський голова Скадовська Олександр Яковлєв заявив, що такі "чиновники" нелегітимні та не вплинуть на роботу законно обраної місцевої влади.

— Ми у дуже добрих стосунках з Олександром Юрійовичем Яковлєвим. Я з ним кілька разів розмовляв, він у безпеці. Це патріот найвищого рівня. Він до останнього був у місті, як законно обраний мер керував містом. І коли вже перед ним поставили найжорстокіші умови — або міняй прапори та очолюй місто вже за нової "влади", або підеш під трибунал за законами воєнного часу — він покинув Скадовськ.

Колаборант, який погодився працювати на окупантів, не здатний керувати ні містом, ні районом, ні селом, ні вулицею. Тому на нього, як і інших призначених гауляйтерів, чекає провал.

— Окупанти повністю заблокували там українські зв'язки — як мобільний, так і інтернет. Є інформація, що трафік українських провайдерів тепер маршрутизується через російських провайдерів.

— Сьогодні третій день, як рідна область без зв'язку. А вона необхідна не тільки для отримання інформації, а й для координації дій допомоги, завезення ліків, виведення людей звідти. Але в деяких районах є ще деякі прориви "Київстару".

Те, що вони переналаштували інтернет, підтверджую. Сьогодні розмовляв із людиною, у якої вдома справді дуже стійкий зв'язок, але цей зв'язок, на жаль, уже контролюється окупантами.

— Також намагаються вводити рублі в Херсоні та області. Є інформація, що люди як протест в обмінниках змінюють рублі на гривні. Чи так це?

— На цей момент я можу підтвердити факт видачі карбованців у місті Генічеську. Там у захопленому міському ЦНАПі під паспортні дані видавалися по 10 тис. руб. (трохи більше ніж 4 тис. грн, — ред.). Так, наші люди їх брали, але несли в обмінник, міняли на гривню.

— Щодо запланованого окупантами псевдореферендуму щодо створення "Херсонської народної республіки". Президент України попереджав, що якщо він відбудеться на Херсонщині, то це буде хрест на переговорному процесі з Росією. І ось вони спершу його анонсували на 27 квітня, але не провели. Це вони відмовилися від "референдуму" чи просто тягнуть час?

— Для всіх нормальних людей референдум — це волевиявлення громадян, тобто вільне виявлення волі, коли людина в настрої, з сім'єю приходить на виборчу дільницю та голосує за те, за що вона хоче. А вся Херсонщина хоче повернення до минулого життя, до мирної та вільної України.

Але вже десь місяць окупанти наполегливо вимагають та використовують будь-які способи для отримання паспортних даних наших мешканців. Це й роздача гуманітарної допомоги лише під паспортні дані. Крім того, як тільки вони заходили в якесь місто, громаду, то вони одразу прямували до соціальних служб, відділень Пенсійного фонду, "Укрпошти" й там вимагали списки. Наприклад, у Генічеську якраз видавалися рублі суворо під паспортні дані. Це вони роблять, щоб мати інформацію під "референдум".

Так, вони планували його провести, але потрібна була яскрава картинка із реальними людьми. А на "референдум" ніхто б не прийшов, хіба що під дулом автомата чи танка. Але щось не спрацювало. Навіть картинку не змогли зробити.

Чи були розмови про "референдум"? Були. Чи міг би він відбутися? Напевно, міг. Якщо 24 лютого реально було зайти в сплячу мирну область танковими колонами, яка обчислювалася тисячами та тисячами.

Але поки що "референдуму" немає. Наразі пішли розмови, що тепер вони хочуть приєднати окуповану область до Криму.

— Ви сказали про соціальні служби, Пенсійний фонд, "Укрпошту"… Тобто окупанти могли отримати всю регіональну базу, дані щодо людей?

— В українських структурах, у яких керівники діяли правильно, згідно з інструкцією, там окупанти могли отримати тільки меблі. Якщо керівник не виявився колаборантом, то окупант міг знайти лише стіл та стільці. Дані були у правильному напрямку збережені та заблоковані для зовнішнього доступу.

— Всі ми знаємо про звірства окупантів у Бучі та інші передмісті Києва. Яка у цьому плані ситуація на Херсонщині? І яка загалом гуманітарна ситуація?

— З першого дня окупації із наших населених пунктів немає жодного офіційного гуманітарного коридору. Як для продуктів, медикаментів, так і для виведення людей. Жодного офіційного коридору немає.

Усі, хто зміг залишити окупацію, виїхали самі. Наприклад, із Херсона виїхало близько 120 тис. мешканців, це 43% населення обласного центру (до війни населення Херсона було 280 тис. осіб). Загалом виїхав десь кожен п'ятий мешканець області.

Як люди виїхали? Люди виїхали на свій страх та ризик. І є трагічні історії, коли люди гинули. Але попри таку небезпеку, люди продовжували виїжджати через Олександрівку у бік Миколаєва, через Снігурівку та Давидів Брід — у бік Кривого Рогу. Але хтось ішов і через Крим. Це щодо гуманітарного виходу людей.

З погляду того, що творять окупанти на Херсонщині. У мене є факти щодо Високопільської територіальної громади, Кочубеївської територіальної громади. Вони розташовані з боку Дніпропетровської області й деякі населені пункти були звільнені. І мешканці, які пережили окупацію, розповідають і про насильство, зокрема. І прокуратура Херсонської області порушила кримінальні справи за цими фактами.

Я не можу розповідати деталі, щоб не нашкодити справі, та не травмувати людей, які й так постраждали. Але є факти, і щодо них порушено кримінальні справи.

— Стосовно гуманітарного питання — продукти, медикаменти, той же інсулін є на Херсонщині?

— Вони є, але не в тих обсягах, які потрібні області. Я вже сказав, що не було жодного офіційного гуманітарного коридору, за допомогою якого можна було б допомогти. Але все одно кожен зі свого боку займається питанням з доставки продуктів харчування, медикаментів, інсуліну, гормональних препаратів.

Наприклад, що атакує гормони? До початку війни медицина Херсонщини дуже швидко розвивалася, і було зроблено вже понад 15 операцій із пересадки нирки. Ми готувалися в Обласній клінічній лікарні робити операцію з пересадки серця. А тим людям, яким пересадили нирку, потрібні постійні гормональні препарати. І завдяки стійкості наших лікарів, волонтерів, співробітників, що залишилися в області, доставляли ліки.

Тому не в повному обсязі, але й зараз волонтери неофіційно продовжують завозити гуманітарні вантажі, що розподіляються по всій області.

— Херсонщина — аграрний регіон. Яка ситуація із сільським господарством там? Є інформація, що окупанти вивозять до Криму зерно, техніку, грабують фермерів.

— Так, Херсонська область — це житниця, годувальниця не лише України, але можна сказати, що усієї Європи. І, звичайно ж, вторгнення Російської Федерації завдало колосального удару по цьому бізнесу, всім фермерам, всім виробникам. Аграріям зараз дуже тяжко. Вони готувалися до весняно-польових робіт.

Що зараз коїться? Частина аграріїв не виходять на поля, бо там продовжуються бойові дії. Частина не входить у поля, тому що вони заміновані. Частина вийшли на залишках того палива, яке готували до весняно-польових робіт.

Так, і ми маємо факти пограбувань. Наприклад, у Генічеському районі вся продукція з елеваторів вивозиться у бік окупованого Криму. Я підтверджую також пограбування фермерських господарств.

— Як загалом відбувається підтримка окупованої області?

— Нам допомагає вся Україна. Але особливо хочу виділити дві області — Миколаївську та Дніпропетровську. Вони стали нам областями-побратимами. Керівництво цих областей роблять усе можливе та неможливе, ведучи бойові дії у себе, допомагають Херсонщині. Ну і місто Кривий Ріг, з боку якого йде визволення Херсонщини, теж уже містом-побратимом буде Херсону. Допомагають усі й всі сподіваються на швидке визволення Херсонщини.