Історія святкування Івана Купала: "Утро Дома" з етнографом Олександром Андрієнком

Сьогодні, 7 липня, святкують Івана Купала. Традиційно цього року люди збираються на берегах водойм, влаштовують ігри, співають народні пісні та водять хороводи. Спалюють опудало з соломи, знищують купальське деревце. Символом свята виступає багаття. Дівчата та хлопці стрибають через нього.

Коли з’явилося це свято та як його святкують зараз — розповів етнограф і режисер масових виступів парку "Київська Русь" Олександр Андрієнко в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Костянтин Октябрський та Анастасія Касілова.

— Розкажіть про історію свята Івана Купала. Як і коли він з’явився?

— Витоки цього свята сягають у туманну глиб і незрозумілість. Тому є кілька теорій, звідки виникло це свято, які воно етапи пройшло і куди воно буде трансформуватися.

Його історія ділиться на три етапи — це дохристиянський етап, християнський етап і постмодерн, в якому ми з вами перебуваємо. Людина завжди була ласа на щось, що випадає з контексту життя. Незвичайним на Івана Купала є те, що це найдовший день з найкоротшою ніччю.

Людина повинна була пояснити, чому саме зараз день найдовший, а ніч найкоротша. Вона пояснювала через гру. Це якщо брати астрофізику. Якщо відштовхуватися від історії, коли прийшли сюди слов’яни, вони йшли зі Сходу і з Західного Сходу. Одні оселилися в Центральній Європі, а інші протиснулися сюди, і завдяки їм ми живемо на цій землі. То ось, одна з теорій свідчить про те, що коли вони йшли в Середземномор’я, то вони підсіли на ті свята, які були характерні для прославлення сонця. Але тут слов’яни поклали все це на ігрову основу, ритуальну, забавну основу. Тобто якщо там це була релігія в чистому вигляді, то тут це вже була ігрова стихія.

— Вони зробили його веселим, грайливим.

— Так, вони взяли сонце, поділили на речовий вогонь і в різних іпостасях, починаючи від запалювання свічок, багать, спалювання опудал, вони з ним взаємодіяли.

За цю коротку ніч людина, яка була залучена в цю ігрову стихію, проходила декілька стадій ініціації — імітація зародження, імітація шлюбних ігор, імітація пошуку пари, знаходження пари, запалювання вогню між парами, вступ у чуттєвий союз, народження нового. Саме ігрова слов’янська стихія дає можливість трансформуватися природі будь-якою дією.

Розумієте, якби вона була кондово затиснута в якісь канонічні штуки, вона б не пережила товщі історії, вона б не пережила епохи. Так перевіряється істинність тих закладених мотивів, які заклали наші предки. Забігаючи наперед, скажу, що свято це живе.

— Ми знаємо про основні традиції на Івана Купала. Наприклад, пускання вінків на воду. Для чого це роблять?

— Коло — це сонце, і наші предки це імітували через плетіння вінка. Плетіння вінка — це цілий ритуал, адже потрібно назбирати траву певного сорту, в певний день, в певний час, і бажано ще й папороть знайти. Це все було сакральної таємницею, тобто дівчата плели таємно від хлопців і водночас вони співали, ця енергетика впліталася у вінок. Заразом вони говорили замовляння. Тобто вінок проходив величезну історію ще до своєї появи.

Чому вінок? Тому що стихія вогню, стихія води — це дуальна пара, а посередині те, що воно народжує. А народжує це зілля, яке може впливати на людину. І цей вінок повинен від берега до берега пройти шлях.

— Жінки пускають вінки. Що роблять хлопці?

— Якщо дівчата плели вінки та робили змови, то хлопці збирали хмиз, збирали все, що потім буде горіти. У них були свої ігрища. Потім це в середині ночі змішувалося.

— А навіщо потрібно було багаття?

— Вогонь очищає від хвороб, гріхів, від небажаних явищ. Обов’язково повинна бути ініціація — потрібно було перестрибнути через багаття.

До того ж стрибки були сольні та парні. Спочатку були сольні стрибки. Пари, які хотіли з’єднатися, бралися за руки. Це коли вже дві гілки з’єдналися, чоловіча і жіноча, їх тягнуло по драматургії сценарію, тому має відбутися подія. Коли вони сходяться, цією центральною подією були стрибки через вогонь.

— Де в 2021 році можна відсвяткувати Івана Купала за всіма традиціями?

— Одне з небагатьох місць, де святкування проходить у повному обсязі та наближене до реалій, — це парк "Київська Русь".

— Чи є місця, де не просто відновлюють такі традиції, а дійсно продовжують святкувати Івана Купала?

— Найбільш наближені до оригіналу святкування залишилися в Білорусі, в глухих болотистих місцях. Чому? Тому що там до сих пір села відокремлені від сіл болотами, і там збереглася внутрішня етнокультура. В українському Поліссі також святкують.