Інститут реєстрованих партнерств в Україні: права ЛГБТ-військових намагаються захистити самі військовослужбовці ЗСУ

13 березня 2023 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9103 "Про інститут реєстрованих партнерств". Пізніше на сайті представництва Президента України з'явилася петиція на підтримку цього законопроєкту, яка вже набрала необхідних 25 тисяч голосів.

Основний фокус закону та петиції — потреби українських ЛГБТІК+ військових. Зокрема, можливість держави визнати стосунки із партнерами та партнерками як офіційні. Укладання такого партнерства допоможе щодо майнових та немайнових прав. Наприклад, права відвідувати близьку людину у лікарні чи мати право забрати тіло загиблого партнера для поховання.

Законопроєкт бачили й в Міноборони. У відомстві його не підтримали пославшись на те, що у ЗСУ служить не багато ЛГБТ-військових. Та чи так це насправді, дізнавайтеся у матеріалі "Ранку Вдома".

Миколаївщина, Херсонщина, Донбас. Військовій справі Павло Лагойда вчився просто на полі бою. Зараз він служить в зенітно-ракетному взводі, робить усе можливе, щоб захистити Батьківщину, і просить країну захистити його права. Хлопець — гей, його наречений також на фронті, однак юридично оформити стосунки вони не можуть.

"Мені потрібно, щоб я зміг забрати його тіло з місця бою, або він моє, або навідати його в реанімації, або він мене. Якщо, наприклад, будуть якісь поранення на фронті", — розповів військовослужбовець ЗСУ Павло Лагойда.

Ці питання міг би вирішити законопроєкт про Інститут реєстрованих партнерств, який 13 березня зареєстрували у Верховній Раді й згідно з яким люди можуть зареєструвати стосунки незалежно від статі.

"Це щось таке, як родичі. Тобто особи, які можуть, наприклад, успадкувати майно або можуть мати моральні права. Коли особа одна помирає, інша особа має право на отримання, наприклад, тіла для поховання або має право отримати інформацію про стан здоров'я, або бути безпосередньо при пацієнтові, коли його забирають в заклади, доступ до яких обмежений для осіб, які не є родичами", — пояснила адвокатка Лілія Климків.

У Міноборони законопроєкт не підтримали. Один з аргументів — у ЗСУ не так вже й багато ЛГБТ+ військових. У громадській організації "Українські ЛГБТ військові за рівні права" з цим не погоджується. Тільки офіційно спільнота налічує близько 400 військових. Ще десятки тисяч захисників, за їхніми даними, бояться відкрито говорити про свою орієнтацію.

Петро Жеруха роками приховував свою сексуальну орієнтацію. Камін-аут хлопець зробив вже під час повномасштабної війни, коли мобілізувався. Військовий дізнався про законопроєкт і зареєстрував петицію на його підтримку.

"Коли петицію опублікували на сайті, новинні канали почали мене всюди тегати, коли цю новину публікували. Тоді я злякався, бо мої батьки не знали про мою орієнтацію", — пригадав військовослужбовець ЗСУ Петро Жеруха.

Саме розмови з батьками чоловік боявся найбільше. Втім, батьки з розумінням поставилися до цієї новини і сказали, що його підтримають. Розуміння Петро Жеруха знайшов і серед своїх бойових побратимів.

В українському суспільстві досі існують стереотипи, що в армії геї не служать, що представники ЛГБТ+ спільноти ходять лише на манікюр, а не з автоматом. Хоча в Україні ще з 2014 року є ветерани з гомосексуальною орієнтацією.

Через рік після початку повномасштабної війни Національний демократичний інститут презентував результати загальнонаціонального телефонного опитування громадської думки. Більшість опитаних погодилися з тим, що люди ЛГБТ+спільноти повинні мати такі ж права, як і решта громадян України.

Петиція Петра Жерухи, яка закликає підтримати цивільні партнерства, набрала понад 25 тисяч голосів. На неї позитивно відреагував і президент Володимир Зеленський. Та вирішальне слово за Верховною Радою.

Читайте також: Сексизм та відсутність військової форми: експертка Катерина Приймак розповіла, як жінки служать в ЗСУ