Хто та для чого записує 100 історій кохання під час війни в Україні

Проєкт “Я тебе…війна. 100 історій кохання” – волонтерська ініціатива чотирьох українок, яка з'явилася влітку 2022 року. Авторки прагнуть зібрати сотню незвичайних історій кохання під час війни людей різних професій. Зараз ці історії публікуються на сайті проєкту. Автори обіцяють видати книгу, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома". 

У цивільному житті Анна шила екосумки для продуктів і виховувала двох доньок. Сашко займався вантажними перевезеннями. Після початку Великої війни він пішов на фронт добровольцем. Вона закінчила медичні курси й стала бойовою медикинею. На Донбасі у перервах між бойовими завданнями Сашко вигадував способи, як дістати ані букет квітів та її улюблене авокадо. Вони зізналися одне одному в почуттях під час масованої атаки росіян. Сашко прикривав Аню собою від обстрілів, поки та рятувала поранених. 

"Ти розумієш, що ви можете вижити або загинути. Він намагався мене захистити", — зізналася військова медикиня Анна Сєлєдкова.

Нещодавно кохання Ані та Сашка отримало найкраще продовження. У них народився малюк, а їхня історія стала частиною волонтерського проєкту "Я тебе… війна". 

"Кохання — це вибір. Кохання під час війни — це вибір сильних людей. Тобто ти ніколи не знаєш, що буде далі, живеш у напруженні та небезпеці, але обираєш стосунки, любов", — каже співзасновниця волонтерського проєкту "Я тебе… війна" Христина Біляковська. 

Хритина Біляковська — комунікаційниця. Аби принести користь під час повномасштабної війни, і вона вирішила робити те, що вміє найкраще — писати. Разом із колегою Вікторією Середою вони почали збирати історії кохання українців під час Великої війни. Комунікаційниці організували команду волонтерів пера і поставили собі завдання описати 100 унікальних історій кохання. Герої проєкту не тільки військові, а й волонтери, поліцейські, пожежники, люди, які роблять внесок у перемогу. 

"Це не просто історія в Instagram. Це величезне, у тому числі дослідження, бо це 100 різних досвідів. Ми зрозуміли, що збираючи ці досвіди, ми показуємо через ще один ракурс правду про війну в Україні. Ми архівуємо реальні історії, які згодом зможуть стати ідеями для сюжетів кінематографістів, письменників", — продовжує Христина Біляковська. 

Окрему увагу у проєкті приділили історіям втраченого через війну кохання. Ці розповіді мають певний терапевтичний ефект для всіх, хто переживає біль утрати. 

"Отримали повідомлення від простої жінки, яка нам написала: "Де ви були у 2014 році, коли я не мала з ким про це поговорити. Я хотіла вити вовком, від того, що втратила чоловіка. Втім, я ніде не знаходила історій, які говорили те саме, де інші жінки ділилися своїми почуттями та пояснювали, як переживали цей біль". Таке звернення нас надихнуло", — каже співзасновниця проєкту. 

Ще одна тема, що болить багатьом українкам — очікування коханого з війни. Це відчуття неабияк знайоме співавторці проєкту Вікторії Середи. Адже її чоловік у ТрО. 

"Я розумію, що це група людей, на яких менше звертають уваги, ніж, наприклад, на військових або на цивільних. Ця тема дуже важлива, Тому ми додаємо до нашого проєкту про очікування чоловіка з війни", — розповіла Вікторія Середа.

Про відчуття героїв проєкту "Я тебе... війна" можна прочитати на сайті ініціативи. Волонтери вже зібрали 50 історій кохання і виграли грант від Українського інституту книги, завдяки якому зможуть видати їх у книжці. 

Також цікаво: Безумовно, це історія Андрія Данилка. Але дуже багато в тому, що написано, відгукувалось у мені, — актор В'ячеслав Довженко про роль поп-артиста у серіалі "Перші дні"