Геополітика ускладнює пошук вакцини в Україні

Автор: Павло Ковтонюк

27 січня 2021 року

У глобальній боротьбі за вакцини проти COVID-19 Україна перетворилася на прикордонну смугу. Як це часто траплялося протягом української історії, країна опинилася на межі між європейським співтовариством націй і великими авторитарними імперіями Євразії.

З одного боку — держави-члени ЄС, які вже замовили вакцини та розпочали національні кампанії з вакцинації. За винятком порівняно невеликого контракту Moderna, вакцини, які використовуються на всій території Європейського Союзу, практично всі розробляються або виробляються в ЄС.

По інший бік прірви стоять Росія та Китай. Обидві наддержави переслідують хижі стратегії вакцинації, які прагнуть перетворити глобальний попит на вакцинацію на геополітичну перевагу.

Україна — найбільша з багатьох країн, що не приєдналися, в регіоні, які зараз щосили намагаються забезпечити поставки вакцин. Усім доводиться робити важкий вибір. Наслідки виходять за межі охорони здоров'я і, ймовірно, вплинуть на майбутні дипломатичні відносини. Семирічна неоголошена війна України з Росією ще більше ускладнює ситуацію для Києва і робить питання поставок вакцин питанням національної безпеки.

По сусідству з Україною Білорусь, як і очікувалося, зробила вибір на користь російської вакцини Sputnik, а Туреччина підписала великий контракт з китайським виробником Sinovac. Тим часом Сербія розмістила паралельні замовлення на вакцини Sputnik і китайську Sinopharm.

Для балканських держав, які не є членами ЄС, а також для України і Молдови варіанти трохи складніші. Вони мають збалансувати свою давню прихильність європейській інтеграції з практичними аспектами боротьби з пандемією.

Певним чином Україна та інші країни регіону стали жертвами обставин. Євросоюз, зі зрозумілих причин, зосередив свою увагу на потребах країн-членів у вакцинації, але у тих, хто не входить в союз, не залишається іншого вибору, окрім як чекати або звернутися до Китаю та Росії.

Скорочується група країн, які ще не забезпечили поставки вакцин, і все частіше змушені застосовувати творчі підходи. Молдові вдалося придбати кілька вакцин Pfizer-BioNTech через Румунію, тожі як як Албанія отримала їх з невідомої країни ЄС. Але в міру того, як спливає час, нинішній обмежений доступ до західних вакцин може незабаром змусити уряди шукати їх в іншому місці.

ЄС добре обізнаний про цю проблему. Тринадцять держав-членів ЄС, в основному з Центральної Європи та Балтії, нещодавно закликали Європейську комісію допомогти Україні і балканським країнам в забезпеченні поставок вакцин.

Як і варто було очікувати, прокремлівські політики в Сербії, Чорногорії, а також в Боснії та Герцеговині прагнуть використати ситуацію. Те ж саме стосується і України, де промосковські політичні сили країни прагнули просувати російську вакцину і сподіваються використовувати її як інструмент для відновлення двосторонніх відносин, які постраждали в результаті конфлікту між двома країнами.

Складнощі для України досягти прогресу на фронті вакцинації в останні кілька місяців викликають велику тривогу.

Наприкінці січня президент Зеленський пообіцяв доставити мільйон доз від провідного виробника, а вакцинація має початися в лютому. Київ також уклав угоду на 1,9 млн доз з китайською Sinovac. Однак для країни з населенням понад 40 млн осіб це мінімальний прогрес.

Крім того, є серйозні питання щодо надійності китайської вакцини, ефективність якої, за повідомленнями, становить трохи більше 50%. Деякі спостерігачі очікують, що Україна відмовиться від існуючої угоди або буде діяти з суто політичних мотивів.

Запуск загальнонаціональної кампанії вакцинації поки за горизонтом, а напруженість в суспільстві неухильно зростає, оскільки українці страждають від економічних труднощів і прагнуть повернутися до нормального життя. Ці умови ідеально підходять для Росії, яка бажає скористатися моментом. Якщо в країні не відбудеться різких поліпшень у закупівлях вакцин протягом лютого та березня, цілком ймовірно, що Москва спробує отримати вигоду зі скрутного становища України.

Ще не пізно виправити ситуацію, але не можна втрачати час. Україні необхідно діяти швидко, щоб отримати необхідні вакцини з надійних європейських джерел. Хочеться думати, що українські офіційні особи наразі зосереджують свої зусилля на тому, щоб зв'язатися з європейськими партнерами та запросити максимальну допомогу. Нинішні труднощі України, пов'язані з COVID-19, гідні співчуття, але питання вакцинації також дає можливість наголосити на намірах країни і далі йти шляхом європейської інтеграції.

За матеріалами Atlantic Council