Документальний фільм "Відновлення" покаже залаштунки реабілітації військових: інтерв'ю з продюсеркою стрічки

"Відновлення" Марії Коблик — перший документальний фільм про етапи реабілітації військового. Він створений на підтримку військових та їх рідних, які разом проходять важкий шлях фізичного та психологічного відновлення після травм отриманих на війні. Як створювалася стрічка, коли її покажуть в Україні та чи готують до показів за кордоном, у "Ранку Вдома" розповіла продюсерка, режисерка фільму Марія Коблик.

Ведуча — Ольга Фанагей-Баранова.

— Розкажіть, будь ласка, про що цей фільм?

— У фільмі йдеться про відновлення фізичне та психологічне після травм, отриманих на війні, відновлення і відновлення військових. Адже іноді психологічний біль  він набагато гостріший, аніж пізніше фізичне. Я дуже добре усвідомила це, коли я пройшла цей шлях зі своїм братом, теж військовим. Він отримав важке поранення голови під час стрілецького бою. Півтора місяця коми, а потім відновлення.

Понад пів року я жила разом з ним в лікарні й, відповідно, спостерігала не тільки за ним, а й за його побратимами. Це насправді дуже непросто. Я подумала про те, чим я можу допомогти. Я журналіст, тож подумала, що можу зняти фільм. Якщо свідомість людей зміниться після перегляду, значить це не даремно. Адже не військові повинні адаптуватися тут, пристосовуватися до цивільних, а навпаки.

— Розкажіть, хто став героєм фільму?

— Цей мій брат Іван. Він досі проходить реабілітацію. Це довготривалий процес. Це, як маленька дитина вчиться ходити. На основі його історії я розповіла про масштаби цієї історії.  Поїхала на схід, в Куп'янськ. Я проаналізувала та усвідомила, що це зовсім різні світи. Тобто в одній країні два різні світи. Там всі відверті. 

Я прагнула показати, що під час війни життя різне. Втім, нас об'єднує прагнення, та спільна ціль — перемога. Саме тому ми маємо єднатися, і в цьому наша сила. Треба пам'ятати, що війна триває. Під час війни немає чужого горя, чужих дітей, чужих слів матерів. Кожна людина повинна взяти відповідальність за свої вчинки. Я думаю, це наша спільна мета. У фільмі я акцентувала на об'єднанні.

— Чи розраховуєте ви, що іноземці будуть дивитися фільм? Наскільки вкладали якісь меседжі для них?

— Мені вже писали з інших країн. Зокрема, зі США. Навіть не знаючи українську мову, побачивши сам трейлер, усі розуміють сенс. Я планую перекладати його. Не потрібно замовчувати те, що нам болить. Так, є багато несправедливості. Наприклад, у нас є брак обладнання для реабілітації та фахівців. Про це повинні знати всі, аби усвідомити наскільки нам складно.

— Кого з медиків ви знімали, де ви знімали? 

— Я розділила медичну тему на психологічне відновлення та реабілітацію. Є коментарі психотерапевтів, психологів, розкриваються теми, які вже актуальні. Я показала роботу реабілітологів. у.

— Це ваш дебют в режисурі. Розкажіть про цей досвід?

— Було багато труднощів.  Всі організаційні моменти були на мені. Я багато працювала емоційно. Мене підтримували самі військові, які просили показати їхні історії. Складно було там набрати команду, навчитися співпрацювати, розділяти всі процеси командної роботи, контролювати їх. Взагалі організувати фільмування під час війни — дуже складно. Хочеться, щоб все змінилося на краще після перегляду цього фільму.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• "СвітлоБот" стежить за наявністю електроенергії на будь-якій локації: інтерв'ю з розробником застосунку
• Про залізну дипломатію, евакуацію та молоко для Бориса Джонсона: інтерв'ю з авторкою книги "Потяг прибуває за розкладом" Марічкою Паплаускайте
• Чим та кого зацікавить студія навкололітературних ігор "Перефарбований лис": інтерв'ю з психологинею Марією Діденко
• Маленькі історії перемог українців збирає унікальний проєкт Sylanka: інтерв'ю з програмною менеджеркою "Інституту миру і порозуміння"
• Серйозна проблема, яку не можна ігнорувати: засновниця #stop_sexтинг розповіла про виклики соцмереж та безпеку дітей
• Від ідеї до гранту на власну справу: інтерв'ю з менеджеркою проєкту з розвитку підприємництва серед ветеранів та їхніх сімей