Це спринт, тож кожен має пройти військову та медичну підготовку, — госпітальєр Руслан "Рама"

Історія бойового медика Руслана Малешка з позивним "Рама". Одразу після 24 лютого 2022 року він пішов добровольцем захищати Київську область. Руслан — біолог за освітою. В тилу його робота була часто пов'язана зі смертю, бо працював у криміналістиці. Втім, на війні він рятує життя, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

Науковець, біотехнолог, експерт-криміналіст — це все про Руслана Малешка. Він міг роздавати накази, сидячи у штабі. Натомість пішов добровольцем рятувати бійців. Тепер він госпітальєр із красномовним псевдо "Рама".

"Я підполковник Служби безпеки України, але це військове звання. Я біолог за освітою, тобто я був пов'язаний з криміналістикою, з роботою біологічної експертизи, робота з трупами, це все було знайомо, я не боюся крові. Я вважаю, що моя робота бойового медика набагато цікавіша і принесе більше користі, ніж сидіння в штабі", — вважає госпітальєр Руслан "Рама" Малешко.

На початку великої війни Руслан захищав Київщину у складі добровольчого формування територіальної громади, а коли область звільнили, вирішив приєднатися до лав "Госпітальєрів". Цей волонтерський медичний батальйон безоплатно допомагає українським бійцям ще від 2014 року.

"Я пройшов всі ланки роботи в "Госпітальєрах", я працював кейс еваком. Це ті, хто вивозять конкретно поранених та везе їх до стабілізаційного пункту. Працював на медеваку, тобто це вже більш професійне надання допомоги в машині, в кареті швидкої допомоги, яка в нас обладнана всім необхідним, а також працював на стабілізаційних пунктах", — пояснив госпітальєр.

Кожен виїзд бойового медика може стати квитком в один кінець. Найближче до ворога Руслану довелося перебувати під час контрнаступу на Запорізькому напрямку. До позиції росіян було менш як кілометр. Перша контузія була там.

Врятувати та вижити самому — основні завдання, які постають перед госпітальєрами. Аби їх виконати, окрім надання медичної допомоги, Руслан прикривав бійців й зброєю.

"Окрім того, що я бойовий медик, я пройшов підготовку із снайпінгу. Це не гордість госпітальєрів. Госпітальєри — це люди, які демілітаризовані, вважають, що ми маємо боронити своє життя та життя тих людей, які поряд з тобою. Так, відповідно, на війні без зброї буде важко", — зізнався "Рама".

Колишня робота криміналістом допомагає Руслану спокійно приймати смерть людей. На війні є таке поняття, як "сортування поранених". Найчастіше цей вибір роблять медики у стабпунктах. Коли часу та ресурсів обмаль, складні рішення доводиться ухвалювати й госпітальєрам. Трапляються випадки, коли врятувати своє життя можуть заважати самі ж військові.

"У поранених військових — стрес. Вони не зовсім адекватно себе ведуть. Вони дуже часто пробують зривати турнікети, бо для них це боляче. Інколи доводиться замотувати скотчем, щоб він туди не доліз і не завдав шкоди, а інколи ти робиш боляче пораненому, який через біль може на тебе накинутися з кулаками. На мене накинутися важко, але в екіпажах є дівчата, які не мають сили. Їм важко з такими пораненими", — резюмував "Рама".

Після емоцій, пережитих на фронті, "Рамі" завжди важко повертатися додому в Київ.

"Мені не вистачає вибухів. Бо коли нема вибухів, то це значить, що щось дуже погане. Хтось вже десь або підходить, або ще щось. Ніхто не вірить, але там мені спокійніше, ніж тут", — пояснив госпітальєр.

Як науковий співробітник, Руслан міг би покинути все й виїхати жити за кордон. Але морально дозволити собі цього не може.

"Люди дивуються, чому я добровільно їжджу туди. Вони б'ються за відстрочку від мобілізації. Люди вигорають, і ви знаєте, інколи й в мене виникають такі думки. Кажуть, у самурая немає мети, є лише шлях. В цьому випадку я відчуваю, що я йду шляхом. Мета наша — перемога, але вона настільки для мене зараз далека, недосяжна, що я бачу перед собою тільки шлях, яким я йду", — резюмував Руслан "Рама" Малешко.

Госпітальєр вважає, що ця війна — це спринт. Людям потрібно готуватись до того, що кожному знадобиться військова та медична підготовка. Тільки якщо будемо жити так, ніби оточені ворогами з усіх боків, зможемо зберегти свою незалежність.

Читайте також: Домедична допомога: яким є алгоритм дій для зупинки кровотечі