COVID-відходи: як в Україні борються з незаконним похованням небезпечного сміття

В Україні понад 200 фірм мають ліцензії на поводження з небезпечними відходами. І кожен підприємець, у справі якого є такі відходи, просто зобов'язаний звертатися до цих фірм, щоб утилізувати небезпечні речовини. Це за законом. Але численні перевірки Міністерства захисту навколишнього середовища та Державної екологічної інспекції виявили, що на так званому "небезпечному ринку відходів" розвелися шахраї, які непогано заробляють на екології. Як Україна бореться з таким явищем і яке покарання передбачено, з'ясовують журналісти програми "Право на право" телеканалу "Дом".

Зберігання небезпечних відходів

Лютий 2021 року. В Україні борються із COVID-19. Кількість заражених сягає 5-6 тис. на добу. І практично одночасно у Київській, Львівській та Миколаївській областях правоохоронці знаходять звалища небезпечних медичних відходів. Тони інфікованого сміття: медичні голки, пробірки з кров'ю, маски зберігаються у зовсім не призначених для цього місцях. Частина — лежить просто неба.

"Були проведені обшуки у Миколаївській, Київській та Львівській областях. Це ті земельні ділянки, які перебували в оренді одного з підприємств, які були перевірені. Було встановлено, що там перебувають неутилізовані медичні відходи. Деякі з них — після лікування хворих на коронавірус", — розповідає заступниця керівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу генерального прокурора Вікторія Літвінова.

Фірма, яка була зобов'язана утилізувати небезпечне сміття, цього не зробила, а просто зберігала його. Проти горе-утилізаторів поліція відкрила кримінальне провадження — ст. 364 КК України (зловживання владою чи службовим становищем) та ст. 325 (порушення санітарних правил, норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням). Сьогодні справа перебуває під контролем Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу генерального прокурора.

"Було призначено експертизу. І якщо буде встановлено, що таке зберігання порушувало встановлені правила та могло призвести до поширення інфекційних хвороб, то будуть вжиті відповідні заходи та повідомлено про підозру відповідним особам", — продовжує Вікторія Літвінова.

За словами експертів, неправильна переробка та утилізація небезпечних відходів може призвести до поширення небезпечних захворювань. І йдеться не лише про переробку медичного матеріалу. Таксопарки, видобуток нафти, газу, виробництво електроприладів та безліч інших необхідних, але потенційно небезпечних виробництв потребують особливого підходу.

Тому й існують фірми, які працюють із небезпечними відходами, утилізують їх. Реєстр таких фірм є у відкритому доступі. Їх понад 200. Щоби займатись такою діяльністю, потрібно отримати ліцензію Міністерства захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України.

"Небезпечні відходи повинні перевозитися на спецтранспорті, фірми повинні мати спеціальні ліцензії на цю діяльність. Ліцензіати несуть відповідальність за ці відходи", — пояснює директорка Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Колтик.

"Додатковий заробіток" на порушеннях

Послуги підприємств, які займаються захистом екології, є недешевими. Залежно від виду відходів та категорії небезпеки ціна може коливатися від 7 грн за утилізацію однієї лампи і до кількох тисяч — за тону відпрацьованих нафтопродуктів.

У гонитві за додатковим заробітком деякі підприємства-ліцензіати шахраюють. Вони беруть підряд на вивезення та утилізацію медичних відходів. Середня ринкова ціна — 25-40 грн за один кг. Забравши з лікарні, наприклад, 400 т відходів, їх не спалюють у грубках. У найкращому разі зберігають у себе на території, у найгіршому — скидають у найближчій лісосмузі. А "заощаджені" таким чином гроші кладуть до кишені.

"Останні історії з "ковідними" відходами, коли підприємство-ліцензіат забирало відходи з лікарні, потім перевантажувало у звичайну вантажівку, і везли їх і ховали на звичайному муніципальному полігоні", — каже голова Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами Кирило Косоуров.

Так чинило й українське підприємство "Екологічні переробні технології". Зайшовши на їхній сайт, ми бачимо заклики про збереження природи. Але перевірка реальної діяльності фірми виявилася не такою життєствердною. Міністерство захисту навколишнього середовища здійснило позачергову ревізію території та виявило низку грубих порушень.

"Були скарги, ліцензіат порушував складування відходів, у нього не було відповідного бетонного покриття майданчика, також не було збудовано водовідведення. Це також умови для безпечної утилізації", — продовжує Олена Колтик.

За ці порушення 1 травня 2021 року комерсантів позбавили ліцензії. Але, згідно з даними ресурсу YouControl та сайту "Прозорро", видно, що фірма продовжує укладати угоди з лікарнями й після анулювання ліцензії.

Так, "Екологічні переробні технології" підписали із Тернопільською міською дитячою лікарнею договір уже 27 травня. У документі чітко зазначено, що фірма зобов'язується надати послуги зі збирання та зберігання для подальшого знешкодження клінічних відходів. Це ті послуги, які підприємство вже не мало права надавати після позбавлення ліцензії. Директор фірми Дмитро Агеєв запевняє: усі роботи, окрім перевезення, віддавав субпідрядникам.

"У всіх випадках, коли ми укладали договори після анулювання ліцензії, кожна лікарня перевіряла нашу ліцензію, та розуміла, що нашу ліцензію на цей момент припинено, поки тривають судові справи. Якщо ми їм пропонували, що у нас є субпідрядник, кінцевий утилізатор, у якого потужності, — їх це влаштовувало. Вони говорили — звісно, давайте, прикладайте договір субпідряду", — стверджує Дмитро Агеєв.

Аналогічний договір на вивезення медичних відходів фірма уклала із Бородянською центральною районною лікарнею. Головний лікар Ігор Чебишев, навпаки, стверджує, що участь субпідрядників чи інших осіб у виконанні робіт не обговорювалася.

"Та угода, яка була оприлюднена, висіла, але після того, як їх позбавили ліцензії, ми, чесно скажу, направили листи про одностороннє розірвання договору. Але відповіді ми не отримали. У нас вони не вивезли жодного шприца", — розповідає Ігор Чебишев.

У Тернопільській міській дитячій лікарні журналістам "Право на право" пояснили, що на момент підписання договору не перевіряли дійсність документів, оскільки співпрацювали з ними раніше. А сама фірма вирішила не видавати себе.

"Із цією фірмою у нас було укладено договір на вивезення екологічно небезпечних відходів. Вони мали безтермінову ліцензію. На той момент ми не знали, що в них почалася якась тяганина з документами. Потім ці договори було розірвано та проведено нову закупівлю", — каже співробітниця Тернопільської міської дитячої комунальної лікарні Анжела Оніщук.

Глава Асоціації підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами Кирило Косоуров стверджує: укладати договори та надавати послуги з утилізації небезпечних відходів уже після анулювання ліцензії протизаконно.

"Це шахрайство, якщо немає ліцензії, але "я візьму у вас гроші та відходи й передам їх відповідному ліцензіату". Так не може бути. Це серйозне порушення, яке має бути покаране", — наголосив Кирило Косоуров.

Хто відповідатиме

Олена Колтик доповнює: за укладання контракту з такою фірмою відповідальність несе й замовник послуги, й той, хто накопичує небезпечні відходи.

"Той, хто накопичує ці небезпечні відходи, хто укладає контракти, також несе відповідальність. Якщо вони уклали контракт із компанією, якій анулювали ліцензію, це також їхня відповідальність. Так само, як відповідальність компанії-ліцензіата, яка обдурила, надавши фактично недостовірну інформацію", — наголошує Олена Колтик.

Загалом із 1 травня підприємство уклало підрядів на 727 тис. грн лише з державними установами. Сьогодні фірма намагається оскаржити законність анулювання ліцензії у суді.

Щоби "прикрутити гайки" несумлінним фірмам, народні депутати підготували законопроєкт. Після його ухвалення буде створено інформаційну систему щодо поведінки з небезпечними відходами.

"Якщо, наприклад, лікарня виробила відходи, вона передає їх ліцензіату, який виграв тендер. Заходить до інформаційної системи, вносить дані про кількість небезпечних відходів, які хоче передати, та обирає фірму. Якщо раптом підприємство збрехало та не має цієї ліцензії, лікарня просто не зможе обрати цю фірму", — продовжує Олена Колтик.

Небезпечні відходи "ховають" працівники миколаївського місцевого підприємства з утилізації небезпечних відходів таким чином: водій автомобілем фірми "УкрЕкоПром" виливає просто на землю воду з домішками нафтопродуктів. Коли цей факт став відомим, обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом забруднення земель небезпечними відходами.

"У кримінальному провадженні було проведено огляд території. Було допитано свідків, забезпечено тимчасовий доступ до транспортного засобу, а також до документів, на підставі яких перевозили ці води", — розповідає прессекретарка Миколаївської обласної прокуратури Валерія Власова.

Але через закінчення термінів досудового розслідування обласній прокуратурі не вдалося довести справу до суду. Сьогодні підключилася Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу генерального прокурора, відомство вивчає ці документи.

"Наразі воно закрите у зв'язку із закінченням термінів досудового розслідування. Зараз ми вимагаємо документи для перевірки законності ухваленого рішення", — каже Вікторія Літвінова.

Їдкий дим та сажа на ставку

Михайлівка на Київщині — невелике селище, де мешкає близько 500 осіб. Тут 4 роки тому відкрили підприємство, яке спалює різне сміття: від олій до органічних відходів із лікарень. Від потужностей підприємства до житлових будинків рукою подати — 300 м. За словами мешканців, відколи воно запрацювало, життя у селищі значно погіршилося.

"Людей обдурили. Коли вони почали працювати, пішов сильний дим. Від нього всі задихалися. Влітку неможливо вікна відчинити, все село задихається. Це просто жах, що зроблено", — розповідає мешканка села Михайлівка Алла Гаєвська.

Найчастіше підприємство вмикає свої печі ввечері, та спалює сміття вночі, доки всі сплять. Але вранці місцевий ставок весь покритий чорною плівкою.

"На воді була така чорна плівка, як сажа. Два роки тому був гарний ставок, ходили рибу ловити туди вранці, та бачили, що у ставок було щось таке вилито, ніби притрушене сажею", — каже мешканка села Михайлівка Віра Крупа.

Допомогти мешканцям села Михайлівка можна, кажуть експерти. Для цього потрібно написати скаргу до Державної екологічної інспекції для проведення позачергової перевірки обладнання підприємства, наявності фільтрів, їхньої справності. Також можна звернутись на "гарячу лінію" Кабінету міністрів України.

"Найефективніше — це звернення громадян на "гарячу лінію" Кабінету міністрів. Тому що потім Кабмін передає це звернення до відповідного органу та тримає на контролі", — пояснює Кирило Косоуров.

Удосконалення законодавства

У Міністерстві захисту навколишнього середовища та ресурсів України встигли провести перевірку більшості підприємств, які займаються збиранням, перевезенням та утилізацією небезпечних речовин.

"Станом на жовтень ми здійснили 134 перевірки. І це силами чотирьох співробітників, люди у мене постійно на перевірках. У нас 16 ліцензій анульовано, та 86 ліцензіатів отримали розпорядження про порушення", — розповідає Олена Колтик.

Вірити на слово бізнесу в цій небезпечній сфері не можна. Щоб упорядкувати та дисциплінувати комерсантів, співробітники профільного міністерства зараз працюють над впровадженням передліцензійної перевірки. Перш ніж отримати дозвіл, потрібно буде довести серйозність своїх намірів.

"Предліцензійна перевірка, яка фактично перевірятиме, чи є у вас заявлена ​​вами матеріально-технічна база для утилізації цих відходів. Зараз нові об'єкти отримують оцінку впливу на довкілля, також має бути дозвіл на викиди. Об'єкти поводження з небезпечними відходами насправді набагато серйозніші — і для вашого здоров'я, і ​​для ваших дітей", — продовжує Олена Колтик.

Накопичення небезпечних відходів, їхня утилізація, дотримання норм і правил знищення — всі ці нагальні проблеми можна якщо не вирішити, то зменшити. Так звані новатори в Україні взяли за звичку використовувати непереробні відходи в інших процесах. Наприклад, лампи після металургійного виробництва використовують у будівництві доріг. Зола після спалювання вугілля може використовуватися у цементній промисловості. В Україні такий "компроміс між екологією та виробництвом" узаконено.

Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів спільно із правоохоронними органами розробили законодавчі зміни, згідно з якими планується перегляд існуючих санкцій за шкоду навколишньому середовищу — відповідно до сучасних реалій. Зокрема пропонують збільшити штрафи у 8-10 разів.