Що створюють молоді вчені в Україні: "Утро Дома" з представниками Малої академії наук

Часто старше покоління скаржиться на те, що молодь багато часу проводить за гаджетами і не займається чимось корисним. Однак далеко не всі підлітки такі — є й ті, хто займаються справжньою наукою.

Чим зараз цікавляться школярі та які сфери науки найпопулярніші серед них — розповіли учні Малої академії наук України Олена Коваленко та Гліб Нікішин, а також заступник директора Малої академії наук з управління стратегічними проєктами і міжнародними відносинами Євген Кудрявець в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Костянтин Октябрський і Анастасія Касілова.

— Сучасні підлітки — вони які?

Олена Коваленко: Для мене існує два типи підлітків: ті, хто в свої 14 років втомилися від життя, і ті, хто працює заради покращення, заради розвитку та заради науки.

Гліб Нікішин: Купа доступу до всього. Доступ до інформації, до розваг. Єдиний мінус, мабуть, в тому, що ми мало спілкуємося, багато часу проводимо в інтернеті. Можливо, це проблема, можливо, ні.

— Євгене, молоде покоління стало розумнішим?

Євген Кудрявець: Це питання загального виклику. Підлітки дивляться десятки відео на YouTube, інші матеріали. У них більша база для дослідницького характеру.

У великої кількості інформації, насправді, є дві сторони: хороша та погана. Тому що ти дивишся навколо, і розумієш, що можеш робити і те, і це. Але потрібно чітко зрозуміти, що тобі більше подобається. На чому зосередити свою увагу, тому що час в будь-якому поколінні один.

— Як ви організовуєте свій час?

Гліб Нікішин: Я багато часу виділяю саме на тайм-менеджмент, тому що потрібно знаходити час на університет, роботу, спілкування з друзями.

Олена Коваленко: Я нічим кардинально не відрізняюся від своїх однолітків. Однак я можу сказати, що тайм-менеджмент для мене дуже важливий. І, як сказав Гліб, це проблема, але цю проблему можна вирішити, якщо дійсно складати план і фокусуватися на більш важливих для тебе речах.

— Це батьки вас так виховали?

Олена Коваленко: Мені здається, найбільший внесок моїх батьків у тому, що вони не змушували мене нічого робити. Навпаки, вони підтримували мене у всіх моїх починаннях і стимулювали мій розвиток. Згодом я сама дійшла того, що для мене важливі навчання і розвиток.

— У Малу академію наук ви прийшли самі?

Олена Коваленко: Звичайно, я прийшла сама. Я вісім років навчалася в гуманітарній гімназії, де ми вивчали китайську мову. Там мені дуже не вистачало науки, математики. Мені не вистачало точних наук. А потім я вступила до технічного ліцею, я склала іспит з наук. Я їх додатково вивчала сама.

Я на це просто накинулася і почала цим займатися, і це стало моєю звичкою. Так я потрапила в Малу академію наук в минулому році. Мій проєкт — виробництво брикетів з опалого листя з метою зменшення шкоди від їхнього спалення восени. Мені це настільки сподобалося, це так затягує, що я досі в цьому, і не збираюся зупинятися.

— Молоді, яка тягнеться до науки, стає в Україні більше?

Євген Кудрявець: Щорічно ми бачимо стабільний приріст за кількістю дітей в наших заходах. Він, звичайно, корелюється повноцінно у зв’язку з демографічною ситуацією. Тому що ми знаємо, що випускників шкіл в 11-му класі щорічно різна кількість. Це залежить від народжуваності 16-17 років тому. Те ж саме відбувається і в позашкільній освіті. Це все корелюється з демографічною ситуацією, але є якийсь стабільний рівень залучення дітей до цієї діяльності. Наша робота — зробити так, щоб він постійно зростав.

Для цього ми створюємо різні об’єкти, завдяки яким діти будуть цікавитися наукою. Як Музей науки Малої академії наук, який був створений в минулому році. У ньому діти з 8 років і навіть молодше можуть побачити інтерактивну науку, торкатися експонатів, дізнаватися нове в ігровій формі. Цільова аудиторія — це 8-12 років. Але і люди, яким понад 18 років проводять в музеї щонайменше дві години.

— Як ви просуваєте свій продукт?

Євген Кудрявець: Уже до кінця року ми запускаємо свою діджиталплатформу з освітнім науковим контентом. У Малої академії наук два місяці є канал в TikTok, де є відео про музей і науку — як створити магнітний міст, або як працює феромагнітна рідина в космічних двигунах. Наприклад, можна дізнатися, чому може їздити велосипед на квадратних колесах.

— У вас є наукові роботи. Розкажіть про них.

Гліб Нікішин: Я розробив мобільний додаток, інструмент для вивчення деякої категорії слів. Людина сама може ввести список слів, можливо, англійська плюс російська або іспанська плюс українська, або японська плюс англійська. Людина вводить список слів і переклад, щоб було зрозуміліше. Далі вона може пройти режим вивчення і режим тестування. Тобто вивчити цей список слів, яких вона ще не знає.

Я думав про монетизацію. Але поки що я хочу цей додаток поширювати безкоштовно.

Олена Коваленко: Мій проєкт в цьому році називається "Отримання альтернативної енергії від коливання гілок дерев". Я створила пристосування, яке конвертує механічні коливання гілок дерев в електричний струм. Фактично це і є зелена енергія.

Це робиться за допомогою спеціального апарату та такого відомого наукового явища, як електромагнітна індукція. Мій апарат — це панель, на якій встановлені електромагнітні котушки. Цей струм вирівнюється за допомогою діодного мосту, і далі накопичується в батареї. І все — у нас є електроенергія, яку ми можемо використовувати. Наша модель — це просто дошка з чотирма електромагнітними котушками. Нам вдалося зарядити телефон за допомогою цієї установки за дві години.

— Які теми цікавлять молодих вчених?

Євген Кудрявець: У нашій системі діти займаються всіма напрямами. Це і прикладна наука — ти робиш щось конкретне, що може перетворитися на стартап. Це проєкти, які в перспективі можуть перетворитися на якийсь промисловий зразок і бути запатентовані.

Також багато дітей займаються гуманітарними науками. Це і філософія, й історія, і вивчення мов. Дітей цікавлять найрізноманітніші сфери.

Є діти, які досліджують Гаррі Поттера, проводять про це наукове дослідження. Це круто. Багато вчителів відкривають можливості для дітей, допомагають їм з цим. Тому спектр дуже широкий.

Два роки тому в деяких міжнародних конкурсах брав участь хлопець із Чернівців, який розробляв модель космічного двигуна, який використовував ядерні вибухи для переміщення між планетами. Це досить футуристична історія, але це реалістична наука, яку він описував, він повністю все це моделював.