Членство України в ЄС, трастовий фонд допомоги та відносини Київ — Берлін — Париж: інтерв'ю з Ігорем Жовквою

Найближчим часом Україна має набути статусу кандидата на членство в ЄС та має всі шанси вступити до Європейського Союзу найближчими роками. Про це в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.

Жовква поінформував про підсумки переговорів президента України Володимира Зеленського із головою Європейської комісії Шарлем Мішелем, які відбулися 20 квітня. Він розповів про спеціальний трастовий фонд солідарності Євросоюзу для відновлення України та про ініціативу шефства над містами та областями нашої держави. Також Жовква оцінив перспективи взаємин України з Францією та Німеччиною.

— Ви заявили, що вступ України до ЄС точно буде найближчими роками. На чому ґрунтується такий оптимізм?

— По-перше, щоби чогось досягти, треба завжди бути оптимістом. Песимісти, як правило, програють.

Якщо казати фактами. Ми переконані, що вступ до Євросоюзу займе роки, а не десятки років, як це було з деякими попередніми країнами. Тому що ми подали заявку за надзвичайних обставин, в умовах війни. І те, що у Європейському Союзі займає місяці та роки, зараз проходить щодо України за тижні.

Ми за тиждень заповнили опитувальник ЄС [щодо набуття статусу країни-кандидата в члени Євросоюзу]. А зазвичай це заповнення займає рік чи кілька років. І Єврокомісія швидко підготувала обидві частини цього опитувальника, і зараз також швидко підготує свої рекомендації щодо того, чи є Україна країною, яка відповідає Копенгагенським критеріям.

Ми віримо, що рішення буде позитивним, і ми справді отримаємо найближчим часом наступні кроки — статус кандидата та початок переговорів щодо вступу до ЄС. І далі абсолютно реально провести ці переговори швидше, ніж зазвичай. Тут усе залежатиме від переговорної делегації України та від бажання Європейського Союзу.

Так, зараз країни-члени по-різному ставляться саме до прискореної процедури. Хоча ніхто із країн-членів Євросоюзу вже не виступає проти членства України в ЄС, ніхто не проти. Згадайте, що було буквально кілька місяців тому.

Тому це все разом дає мені підстави для такого оптимізму.

— Президент Володимир Зеленський сказав, що статус кандидата на членство в Євросоюз відкриє для України безпрецедентні можливості відновлення та модернізації після війни. Що це означає?

— Президент має на увазі, по-перше, інфраструктурні фонди, що відкриваються будь-якій країні-кандидатові. Це саме ті фонди ЄС, які спрямовані на інфраструктуру, відновлення, зокрема критичної інфраструктури, вони стають доступними. Це у нормальних, у звичайних умовах.

Щодо наших умов війни, то вже зараз на останньому саміті Європейського Союзу було ухвалено рішення про створення трастового фонду солідарності, якраз для відновлення України, для підтримки платіжного балансу. І про це вчора дуже детально ми говорили із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем під час його візиту до Києва. Створення такого фонду – це його ініціатива. Її підтримали усі держави-члени ЄС. І вже буквально з наступного місяця ми погодимо концепцію, як цей фонд діятиме, як він наповнюватиметься. Щоб він уже негайно почав працювати. Тут навіть непотрібно чекати на перемогу, яка скоро буде. Вже зараз можна говорити про відновлення міст України, критичної інфраструктури.

Вчора президент озвучив ідею, яку підтримав Шарль Мішель, щоб окремі країни-члени Європейського Союзу брали так зване шефство над тими чи іншими областями та містами України. Ідею було підтримано і Шарлем Мішелем, і деякими, до речі, вже країнами.

І у нас уже давно у населених пунктах прапор Євросоюзу висить біля прапора України. Це символ того, що Україна виборює європейські цінності. Ми пройшли дві революції, коли народ України виборював європейські цінності. У війні, яку веде зараз Росія, Україна захищає, зокрема, європейські цінності. Ми нашим партнерам у Європейському Союзі постійно говоримо: дивіться, Україна захищає не лише себе. Україна захищає і вас, зокрема, і європейські цінності, й ваші країни.

Ми та наші діти точно хочемо жити в європейському середовищі, а не в "русском мире".

Тому дедалі більше прапорів Європейського Союзу з'являтиметься у кожному звільненому місті, у кожному місті України. І дуже скоро цей прапор підійметься офіційно над Україною.

— Україна відправила Єврокомісії першу частину заповненого опитувальника для оцінки нашої можливості набути статусу кандидата в члени ЄС. І зараз працює над другою частиною. У чому важлива відмінність цих двох частин і які терміни відправлення другої частини цього опитувальника?

— Перша частина, яку Україна відправила до Європейського Союзу, — це найважливіша частина. Вона стосується політичних та економічних критеріїв, Копенгагенських критеріїв членства. На підставі цієї частини можна готувати рекомендацію щодо того, чи відповідає Україна Копенгагенським критеріям членства.

Друга частина стосується законодавства — огляд законодавства, яке існує на цей момент та рекомендації щодо тих законів, які потрібно ще ухвалити, або чинні привести до відповідності до європейського законодавства. І тут ще час є. Але ми заповнимо другу частину набагато раніше.

До речі, у попередніх випадках спочатку потрібно було заповнити обидві частини, а потім чекати. Ми йдемо набагато швидше. Думаю, що й наступні стадії ми пройдемо набагато швидше, ніж зазвичай.

— А як статус кандидата у члени ЄС позначиться на пересічному українці? Наприклад, коли було підписано Угоду про асоціацію України та ЄС, то у нас з'явилися товари, які раніше були делікатесами. А зараз вони стали доступні широкому колу споживачів, тому що ціна впала через полегшення торгових та митних відносин. А що зміниться за нового статусу?

— Триватиме процес зближення секторів економіки, входження економіки України до об'єднаного європейського ринку.

Класичний приклад — це входження нашої енергетичної системи до об'єднаної енергосистеми ЄС. Ми тепер від'єдналися від енергосистеми Росії та Білорусі та приєдналися на постійній основі до об'єднаної європейської системи. Ми тепер можемо продавати надлишки нашої електроенергії на ринки країн ЄС.

Те саме стосується й інших галузей. Наприклад, ми зараз активно продовжуємо вести діалог з Європейською комісією про скасовання певних квот на українську продукцію, щоб наша продукція мала ще більше можливостей входження на ринки Європейського Союзу. Це дуже важливо для нашої аграрної продукції.

Ми готові експортувати українську продукцію на ринки Європейського Союзу, про що вчора також говорили із президентом Європейської ради. Говорили про "зелені" коридори, говорили про необхідність збільшити наші автомобільні вантажоперевезення, тому що порти зараз об'єктивно заблоковані, ми не можемо користуватися портами для експорту.

І, звичайно, товари європейських країн ще більше з'являтимуться на наших ринках.

— А коли Україна вже буде членом ЄС, скільки наших депутатів буде у Європарламенті, яку квоту нам дадуть? Хоча б імовірно.

— Буде велика квота, бо квоти залежать від кількості населення. А за населенням Україна одна з найбільших країн Європейського континенту.

На мою думку, ми можемо претендувати на кілька сотень депутатів.

Хоча ми ж не знаємо, скільки країн увійде разом з Україною. Наприклад, деякі країни Західних Балкан завершують етапи переговорів про членство, деякі ще не розпочали переговори. Але всі мають статус кандидата. Тому, можливо, не одна Україна одночасно увійде до Європейського Союзу. Буде кілька країн. Відповідно, це буде зовсім інший розподіл квот.

— Росія до війни та зараз наголошувала на невступі України до НАТО. А чому вони так зациклені на НАТО, але не кажуть про Європейський Союз?

— Чому вони ставлять акцент на НАТО, а не ЄС, — мабуть, краще запитати у них. Напевно, якісь фобії щодо НАТО є ще з часів Холодної війни. Цими фобіями керуються ті офіційні особи, які зараз із такою ненавистю говорять про НАТО. Щодо ЄС, такого я не чув.

— У Франції 24 квітня відбудеться другий тур президентських виборів між Ле Пен і Макроном. За всіма соціологічними даними, Макрон лідирує. Яким буде Макрон 2.0 щодо України?

— Давайте спочатку дочекаємося офіційного переобрання. У нас будь-які вибори непередбачувані — у будь-якій країні, а Франція, безперечно, є демократичною країною.

Франція — партнер України, а президент Макрон та його особисті контакти із президентом Зеленським вражають. Звісно, позиція Франції може змінюватись під час війни. Президент Макрон був в Україні та вів дуже відверті переговори із президентом Зеленським. Тоді на якісь відкриті кроки Макрон не готовий був йти, наприклад, про необхідність превентивних санкцій проти Росії. Президент України говорив про необхідність більш інтенсивного постачання озброєнь. Тоді цього не було зроблено. Сьогодні це робиться. Нехай іноді повільно, але це робиться.

Тому, звичайно, ми сподіваємося, що президент Макрон збереже таке саме ставлення і до санкцій, хорошими були його заяви й щодо ембарго на нафту і газ. З того, що ми чуємо, Макрон це публічно підтримує.

До речі, позиція Франції щодо вступу України до ЄС була непростою на самому початку, коли ми ще говорили про це. Нині вона теж поступово змінюється. Можливо, повільно, але сподіваємося, що діалог продовжуватимемо з президентом Макроном, і він точно чутиме всі наші аргументи, і прийматимемо відповідні рішення.

— А відносини Україна — Німеччина після галасу в пресі щодо бажання президента ФРН Франк-Вальтера Штайнмаєра приїхати до Києва. Ви німецьким журналістам сказали, за яких умов його радітимуть бачити в Україні. Ваша заява німецькій пресі все ще є актуальною?

— Давайте концентруватись не на формі, а на суті. Я можу лише повторити.

Візит заради візиту нам не потрібний в Україні. Ніхто з тих, хто приїжджає зараз до Києва з лідерів організацій, країн, не приїжджає порожніми руками. Кожен привозить якусь форму підтримки — чи то рішення щодо санкцій, чи то додаткові поставки зброї, чи то європейська інтеграція тощо.

Звичайно, ми продовжуємо діалог із німецькою стороною. Усі наші вимоги їм відомі. По кожній позиції ведеться окремий діалог, у тому числі профільними відомствами. Якщо ми говоримо про постачання зброї, то наше Міністерство оборони має свою лінію контактів із Міністерством оборони ФРН. Якщо ми говоримо про економічні речі, фінансову підтримку, то Німеччина теж могла б проявити свою роль у наповненні трастового фонду солідарності. Це теж був би дуже добрий аргумент. Тому діалог іде. Повірте, час для візиту знайдеться. Головне, щоб від цього візиту був результат.