Більше, ніж дає Голлівуд: як втрачає бюджет України через застарілі правила риболовлі

Кодекс рибальства — зведення правил для всіх рибалок країни — ініціює Державне агентство рибного господарства України. Планується, що водойми будуть поділені на ділянки, де обмежена або заборонена ловля. Порушників буде відслідковувати рибнагляд.

Однак рейди з виявлення недобросовісних рибалок не припиняються й сьогодні. Якою є поточна ситуація та як українські водойми захищають від незаконної риболовлі — дізнавалися журналісти програми "Право на Право" телеканалу "Дом", які провели день із працівниками "річкової поліції".

Принцип роботи інспекторів

П'ята ранку, світає. Інспектори Київського рибоохоронного патруля готуються виходити до рейду територією Державного агентства рибного господарства міста Києва.

Головний державний інспектор Київського рибоохоронного патруля Юрій Яць працює на посаді п'ять років. Пішов з роботи землевпорядника — мріяв поліпшити стан річок.

"Пам'ятаю, як у дитинстві з дідусем ходив на вудку ловити рибу, і це було дуже просто. А зараз існує безліч принад, вивертів. Здається, рибу вже нічим не обдуриш, а її стало менше", — говорить Юрій Яць.

За словами Юрія, щоб його син у майбутньому міг бачити рибу не лише на картинках, йому зараз доводиться дуже багато працювати.

"Скажімо так — романтика минає швидко, тому що нічні рейди й дощ, і холод — не все так, як на картинці. Але дуже подобається й хочеться працювати, щоб здійснити мрію, щоб у наших водоймах кожен охочий міг завжди зловити трофей", — ділиться думками інспектор.

У ранковому рейді планують оглянути водосховище, потім спуститися вниз за течією та проінспектувати затоки Дніпра й захопити частину Десни.

Рибалки вже давно розклали свої снасті, деякі зовсім не йдуть із берега — так і живуть у наметах. У весняний нерестовий період їм дозволено ловити на одну вудку та один гачок, але не більше 3 кг риби. А запливати на човні на територію водосховища заборонено. Лише на відкритій воді — на Десні, там рибний нерест вже закінчився.

Рибалки на Дніпрі — одні й ті самі, вони давно знають річку, й усі правила, часто інспектори зустрічають знайомі обличчя. Ці люди не створюють проблем і дотримуються встановлених правил.

"Відносно небагато порушень сьогодні ми зафіксували, був один рибалка-любитель, який у період весняно-літньої нерестової заборони проводив лов із човна спінінгом на Канівському водосховищі в затоці Сосни, але риби не зловив. Або, може, зловив і відпустив — як і сказав. Йому було винесено усне попередження", — розповідає про рейд головний державний інспектор Київського рибоохоронного патруля Олексій Пермяков.

Крім видимих оку снастей рибалок інспектори уважно оглядають річку. Часто в очеретах і рясці браконьєри ховають заборонені сітки та пастки для риби. В одній із заток таку сітку знайшли — в ній заплутався в'язь, занесений до Червоної книги. Рибу випустили, сітку дістали — попрямує на утилізацію. Якби на місці спіймали браконьєра — він легко б не відбувся.

"Тут був би штраф за сам факт порушення — тобто за вилов риби сіткою, плюс ще втрати, нараховані за рибу, яка попалася", — пояснює Олексій Пермяков.

В останні 2-3 роки довіра до інспекторів зросла, небайдужі люди стали активніше звертатися на "гарячу лінію" відомства, щоб повідомити про порушників і браконьєрів. Така допомога дуже цінується інспекторами.

"Були підключені основні месенджери для того, щоб було простіше знайти порушника. Можна відправити його геолокацію, фото-, відеофіксацію порушень. Відновилося зариблення водойм за державні гроші", — зауважує Юрій Яць.

Цього разу жителі Оболоні повідомили про дивну п'ятилітрову баклажку, яка стояла на воді та не плавала. Під час перевірки виявилося, що до неї прикріплений трос — можливо, що залишився після змагань.

"Ми витягли трос, щоб він там не заважав. Скоро почнуть пересуватися на водних мотоциклах, лижах, щоб ніхто не заплутався й не травмувався", — розповідає Олексій Пермяков.

"Рибний" час для інспекторів настає вночі. Саме тоді з'являються справжні порушники — браконьєри. Так, під час нересту 13 травня на Канівському водосховищі житель села Хоцьки Бориспільського району за допомогою сітки виловив 35 кг карася. Збитки становили 1250 грн. цього ж дня недалеко від села Рудня інспектори зняли сітку в 50 м.

Пізніше — біля села Дудки спіймали чоловіка, який ловив за допомогою забороненого "екрану". Він викинув докази у воду. Наступного дня на річці Ірпінь знайдено і знято 17 сіток — майже в 500 м завдовжки. Всю рибу інспектори випустили в річку.

Рибалки-любителі та збитки

За словами начальника управління Державного агентства рибного господарства в Київській області Володимира Мухіна, інспектори не мають завдання зафіксувати якомога більше правопорушень і скласти протоколи. Їх робота — зберегти біологічні ресурси. От якби ще Кодекс правил рибалки не був застарілим.

"Рибалки-любителі (колосальний соціально-економічний потенціал, який налічує від 20% до 30% населення України) досі користуються застарілими правилами 1999 року. З того часу жодної зміни в правилах майже не було. Я вважаю, що від 1 млрд до 10 млрд грн на рік може надходити до бюджету. Якщо взяти Сполучені Штати Америки, то там дохід від аматорського спортивного рибальства до бюджету — більший, ніж дає до бюджету кінематограф, Голлівуд", — говорить Володимир Мухін.

В Україні аматорська риболовля дає прибуток лише приватникам, наприклад, тим, хто бере в оренду українські водосховища та розводить рибу. Держава ж цей ресурс не використовує. Бюджет наповнюється лише відносно невеликими штрафами. Якщо впіймали браконьєра, який ловив за допомогою заборонених засобів або в період нересту, — штраф до 170 грн.

Водночас за повторне порушення сума штрафу не збільшується. Ще рибалка заплатить за кожну виловлену рибу. Одна плотва оцінюється в 85 грн, а судак з ікрою обійдеться браконьєрові в 510 грн.

Ось деякі факти за 2020 рік, що ілюструють ситуацію:

• інспектори провели 1 518 рибоохоронних рейдів;
• зафіксовано 2 726 порушень природоохоронного законодавства;
• найбільше протоколів — за порушення Правил рибальства;
• затримано 205 човнів;
• в суди передано понад 1 тис. справ для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності;
• ще 16 справ направлено судами для відкриття кримінальних проваджень;
• протягом березня-червня, а саме під час нерестової заборони, оформлений 741 протокол та вилучено 1 083 кг риби — збиток становить 178 тис. 622 грн.

Грубих порушників, які проходять за кримінальними справами, доводить до суду Київська обласна прокуратура. Лише цього року до суду направлено матеріалів за зафіксованими порушеннями в сфері використання водних біоресурсів майже на 1 млн грн.

"Вказані матеріали опрацьовують. Зараз за результатами їх вивчення до суду подано позовну заяву про стягнення з суб'єкта господарської діяльності суму в 180 тис. грн збитку, завданого водному господарству Київської області незаконним виловом риби", — розповідає начальник відділу Київської обласної прокуратури Павло Шидловський.

Сьогодні один із факторів, який не зупиняє порушників під час здійснення тих чи інших вчинків, — саме невисокі штрафи. У 2021 році Мінекології спільно з Держрибагентством і зацікавленими сторонами заявили про розробку Кодексу рибальства. Вже створено робочу групу.

Риба, згідно з профільним законодавством, є ресурсом. Тому в новому законодавстві буде посилено боротьбу з браконьєрством і прописано нові правила — як для промислового, так і для любительського лову. Виконання цих правил буде жорстко контролюватися державою. І головний пріоритет — збереження та примноження національних біоресурсів.