Академія фестивалю "З країни в Україну": як жителів Донбасу навчають проєктному менеджменту в культурній сфері

Жителі Донецької та Луганської областей беруть участь у навчальній програмі з проєктного менеджменту в культурній сфері, яку проводить Академія фестивалю "З країни в Україну". Про це "Дому" повідомили організатори проєкту.

Попередній відбір пройшли понад 100 учасників, вони утворили 11 команд у своїх містах — Слов'янську, Краматорську, Бахмуті, Дружківці, Добропіллі, Мирнограді, Станиці Луганській, Старобільську, Щасті, Маріуполі. Ще одна команда працює в Херсоні.

Академію проводить Фундація соціальних інновацій "З країни в Україну" в межах підготовки сьомої хвилі однойменних фестивалів. "Саме тут усі здобуті знання та навички з проєктного менеджменту, комунікацій, фандрейзингу та побудови командної роботи учасники застосують на практиці і долучаться до проведення масштабного фестивалю у своєму місті", — відзначили організатори.

Одна з учасниць проєкту — 27-річна Жанна Бойчук-Шиманська, директор Приморського інклюзивного ресурсного центру в Маріуполі.

"Мені дуже подобається, як в Академії відібрали людей. Відчувається, що ми дуже "різношерсті", різновікові, і ніби виточуємося одне об одного, як камінці, і вчимося одне в одного. Подобається, що є команда. У кожній темі були люди, які на ній спеціалізуються, розуміють і можуть дати певний фідбек: що ось це важливо в цій темі, а на це не потрібно розпилюватися", — поділилася враженнями Жанна.

Вона вважає, що її рідному Маріуполю потрібно розширювати доступності для дітей та людей із порушеннями опорно-рухового апарату, а також із порушеннями слуху та зору. Щоби вони могли соціалізуватися й бути на рівних з іншими жителями. Тому Бойчук-Шиманська сподівається, що набуті знання допоможуть їй самостійно організувати в Маріуполі фестивалі, які будуть стосуватися дітей з особливими освітніми потребами та їхньої соціалізації.

Євгенія Бєлова — з Добропілля, вона працює ведучою заходів. Вона зауважила, що живе в російськомовному регіоні та участь у проєкті дозволила їй підвищити рівень української мови, потрапивши до україномовного простору.

"Але все ще думаю російською, бо перебуваю у такому середовищі, де всі російськомовні. Навіть донька каже: "Хотіла би спілкуватися українською вдома"", — поділилася Євгенія Бєлова.

Карантин негативно позначився на роботі Євгенії як ведучої заходів. Після навчання вона планує перепрофілювати свою діяльність і створити свій інформаційний проєкт.

Голова громадської організації "Клуб рибалок України" Ярослав Бойко також бере участь в проєкті академії. Під його керівництвом у Краматорську функціонує всеукраїнський проєкт ТатоHub — простір відповідальних чоловіків, головна ідея якого — батько і мати в сім'ї рівні між собою.

"Це для мене більше досвіду в тому, як може працювати моя організація, до чого треба прагнути", — поділився Бойко про навчання в академії.

На його думку, Краматорську не вистачає локального туризму, "який буде показувати, що наше місто, хоч воно й позиціонується, як машинобудівне, може відображати в собі дух людей".

"У нас люди настільки різнопрофільні, що якщо ми будемо проводити екскурсії для наших гостей заводами, нашими місцями відпочинку, центром, спілкуватися з громадськими діячами, з простими людьми, то ми надамо відображення самої душі міста", — сказав Ярослав Бойко.

Ключова ідея проєкту "З країни в Україну" — формування нової української ідентичності та якісних позитивних змін в Україні. В межах цієї мети протягом семи років проводять масштабні культурно-просвітницькі заходи в 84 містах України за 20 напрямками.