Як правильно піклуватися про себе, аби бути в ресурсі — поради психолога

У складний час ми завжди намагаємося підтримати тих, кому важче, і дуже часто забуваємо потурбуватися про себе. Втім саме від нашого самопочуття та мотивації часто залежать близькі. Як правильно піклуватися про себе, у "Ранку Вдома" говоримо з психотерапевтом, засновником проєкту "Як ти, брате?" Антоном Семеновим.

Ведучі — Лілія Ребрик та Костя Октябрський.

— Через війну багато людей скаржаться, що стає все важче і важче піклуватися саме про себе. Чи ви спостерігаєте ви таке?

— Безумовно. Ми постійно про це говоримо, бо цей чіткий тренд. Насправді є важлива психологічна закономірність. Якщо ми починаємо відчувати більше загроз, ми починаємо відчувати менше потреб. Якщо ми не відчуваємо потреби, то звична мотивація піклуватися про себе зникає.Тобто будь-які зовнішні фактори, які забирають на себе фокус уваги, заважають привертати увагу до себе.

— Що робити, як з цим впоратися?

— Тут ми говоримо про те, що треба ставитися до піклування про себе як до роботи. Усвідомлювати, що це лише моя відповідальність. Я можу це не відчувати, але ці потреби нікуди не зникають. Про це треба собі нагадувати, а це вже доросла позиція.

— Який вигляд це може мати на практиці?

— Якщо ми ставимося до цього як до роботи. У всіх роботи різні. Хтось має мати гарний вигляд і бути в гарному настрої, хтось має бути уважним. Тобто людині, якщо вона хоче бути ефективною і працездатною, треба себе запитати, в якому вона має бути станові. Як вона має себе почувати та скільки сил їй на це потрібно. Як це собі забезпечувати. Тобто це завдання. Бо коли людина відповідальна, уважна до свого стану і досліджує свої потреби, то їй легше працювати й взагалі бути в ресурсі.

— Як ці завдання собі ставити?

— Це дисципліна. Це вміння організувати своє життя. Для цього треба бути відвертим з собою. Розклад — це частина дисципліни. Мені потрібно спати, їсти, спілкуватися з близькими людьми в доброзичливій атмосфері. Як я маю це собі забезпечувати? Щоб відповісти на це питання потрібна доросла позиція.

Наведу приклад. Людина о 9 вечора їсть, а потім пів ночі не може заснути. Вранці встає втомлена. Це можна змінити, замість пізньої вечері — готуватися до сну. Перед цим прогулятися або почитати книжку, у кожного свій рецепт.  Головне, що в такі ситуації — з підготовкою до сну, збережеться ресурс, який потрібен для нового дня.

Тобто відповідальність перед собою, перед своєю справою в тому, щоб починати готуватися до сну, заспокоюватися і виспатися. Тобто обмежень за форматом організації свого життя немає, але є дисципліна.

— Люди зараз втрачають мотивацію до того, щоб піклуватися про себе. Де можна знаходити це підживлення?

— Поділюся спостереженнями, аби відповісти на ваше питання. Зараз ми працюємо над новим посібником тактичної комунікації для ветеранів та їхніх родин. Саме для людей, які мають пережити період реадаптації, ресоціалізації.

Ми побачили дуже чітку закономірність. Ті ветерани, яким є про кого піклуватися - про дітей, рідних, побратимів, справляються набагато краще. Тобто цей обов'язок, як ми кажемо, піклуватися про себе, це робота для ветеранів. Ця робота для них полягає в тому, щоб забезпечити гарний настрій рідних, дітей, піклуватися і забезпечувати їх. Вони так собі й кажуть: «Це моя відповідальність, це моя робота». Тоді вони перестають звинувачувати когось у своїх проблемах, перестають скаржитися на життя, а починають організовувати побут так, щоб вистачало сил піклуватися про когось і розв'язувати проблеми. Така людина збирає себе разом і забезпечує і свою зовнішню активність, і налаштовує для цього свій внутрішній стан.

Наведу приклад. Мені потрібно заробляти для того, щоб забезпечувати сім'ю. Якщо я буду в поганому стані, я не зможу заробляти. Тому я не буду щось вживати з вечора, а ляжу спати раніше. Для того, щоб заснути, я погуляю з дітьми або сам. Тут уже кожен сам собі вирішує. 

— Та чи допомагає ця відповідальність за зовнішню справу?

— Так, бо найкраща відповідальність — це за близьких, за важливих для тебе людей. Тобто взяти на себе відповідальність за когось — це варіант, який точно працює.

Читайте також: 

• Психотерапевт пояснив, як побороти синдром відкладеного життя
• Як знаходити сили жити далі у складні часи — поради засновника проєкту "Як ти, брате?"
• Пережити всі виклики війни допоможе здорова комунікація  — поради психотерапевта
• Що таке тактична комунікація для цивільних: говоримо з засновником проєкту "Як ти, брате?" 
• Посттравматичне зростання: психолог пояснив, як стати сильнішим після складного досвіду
• Постійний стрес і напруга: поради психотерапевта, як із цим впоратися