Гідний екранізації Netflix: розмова з автором гостросюжетного роману "Порятунок з російських щелеп"

Сучасна війна в Україні стає приводом для написання гостросюжетних романів. Один з них — книгу "Порятунок з російських щелеп", написав Сергій Фурса. Деякі критики вважають, що цю трилогію варто екранізувати. Що саме наштовхнуло їх на таку думку, дізнаємося у "Ранку Вдома".

Ведучі — Ірина Хоменко та Денис Мінін.

— "Порятунок з російських щелеп". Що це за книга?

— Це не детектив, це, скоріш, пригодницький роман. Напевно, екшн близько до опису того, що відбувається, але писав я його, як пригодницький роман.

Сюжет цієї книги — це 2014 рік, коли росіяни анексували Крим та прийшли на Донбас. Власне з цих самих російських щелеп головному герою потрібно врятувати головну героїню. Тому "російські щелепи" — це радше про небезпеку та фізичний порятунок.

Тут нема супергероїв "Марвела", тут нема фантастичних якихось подорожей у часі. Це історія, яка виникла в моїй голові. Вона схожа на реальну.

— Будьмо відверті, після 2022 року нас не здивувати голлівудськими екшенами чи супергероями "Марвел". Після того, як ти побачив справжню війну, для тебе це вже видається якоюсь казочкою. Що з того, що відбувалося з 2014 році на Донбасі, є в книзі?

— Ви праві, нас вже не здивує жоден голлівудський фільм. 2022 рік, "Азовсталь". Весь світ дивиться. Ми звикли, що в голлівудському кіно в цей момент прилітає команда порятунку і всіх рятують. Навіть на Марс прилітають. Ми начебто на планеті Земля, де дуже очевидне протистояння добра й зла, але добро не прилітає у вигляді Супермена.

Звісно на "Азовсталь" прилітали гелікоптерами, але це не було порятунком людей, які там боролися на світлій стороні. Тому якраз життя, воно трошки інакше, ніж голлівудський фільм.

З одного боку, тут так багато екшену, а з іншого боку, в нашому випадку, не так часто хепі-енди стаються, на жаль. Це така більш реалістична, жорстка історія. Може тому українське кіно, це не голлівудський блокбастер, це скоріше артхаус, після якого ти виходиш і в голові там щось колотить.

— Розкажіть про головних героїв книги.

— Тут є Алекс і Майк. Є кілька головних героїв іноземців. Насправді це один з елементів такої місії, яку я сам собі вигадав, коли писав цю книжку. Ця історія має розповідати, зокрема й іноземцям, про те, що тут відбувається. Без пропаганди. У фільмі "Іграшка" з П'єром Рішаром у головній ролі була така фраза: "Французів хвилюють тільки французькі мерці". В Україні так само. Наші проблеми турбують тільки нас.

Якщо ви живете в Парижі, в Берліні чи в Америці, вам не болить. Будемо відверті. Але вас має щось зачепити. Якщо у вас немає знайомого персонажа, з яким ви можете себе асоціювати або хочете себе асоціювати, ви не будете читати. Власне, іноземні персонажі в книжці присутні для того, щоб зачепити й західну аудиторію, щоб вони співчували. Звісно, є мрія, щоб Netflix екранізував цю історію, але першочергова місія — розповідати історію через людей.

— Чи хотіли б ви, щоб цю книжку екранізували? Кого б ви бачили у головних ролях цієї книги?

— Звісно, хотів би. Чи це був би Netflix, чи Голлівуд, чи Apple TV, чи FILM.UA — байдуже. Мені було б приємно. Тим більше, що це трилогія. Теоретично буде четверта книжка. Тож це можна розтягнути на багато сезонів.

— Розкажіть про те, що буде тримати читача в напрузі?

— Сюжет. Є росіяни, які точно лиходії, але також є люди, які є лиходіями-жертвами. Я думаю, що це також один зі способів пояснити всю нашу історію через те, що страждають не тільки українці, а й "ватники", які пристали на брехню. Це їх вибір, безумовно, тож їх й не дуже шкода.

Щодо сюжету, то скажу так. Будь-який сюжет з часів Шекспіра — це боротьба добра і зла. Тому, в моєму сюжеті теж присутня боротьба добра і зла. Війна тут, скоріше, фоном.

— Тобто це книжка не про війну?

— Війна – це, скоріше, каталізатор певних подій, які б ніколи не виникли, і люди б не мали проявляти себе без війни. Якби ми з вами народилися у Швейцарії, прожили б 70 років, з нами б нічого не трапилось. Ми б не знали, хто ми є насправді. Ми б жили чудовим життям, але це було б життя не про прояв якихось наших якостей на межі.

— Ця книжка вперше вийшла російською у 2017 році. Зараз її перевидають українською, чи не так?

— Перша й друга частини вийшли спочатку російською. Зараз їх перевидали українською. Третя книга відразу вийде  українською. Я писав їх російською, бо з дитинства був російськомовним. Я говорив вдома російською мовою, в школі, з друзями на прогулянках. Зараз я говорю українською мовою, це свідомий вибір.

— Коли вийде у світ четверта частина?

— Я думав, що буде три книжки. Але 24 лютого 2022 я зрозумів, що буде четверта. Я її пишу, але по маленьку. По-перше, зараз багато уваги йде на перші три книги. По-друге, є моменти, які ще треба обдумати. Це те, що стосується сучасних подій. Я сам собі не даю дозволу зараз активно писати, щоб переосмислити багато речей.

Також цікаві гості "Ранку Вдома":

• Рекордна кількість ліцензій, підготовка та очікування: інтерв'ю з президентом Паралімпійського комітету України
• Як вплинуть вибори у США на економіку України  — пояснення інвесторки
• Реконструктивна хірургія обличчя військових та цивільних: про роботу французьких хірургів розповіли в Superhumans Center
• Серія подкастів "Вчися вухами": говоримо про навчання в аудіоформаті з представницею об'єднання "Смарт Освіта
• Знижки на товари та послуги від українських бізнесів зібрали на одному сайті: говоримо про проєкт Veteranam
• Українські полярники випустили енциклопедію про Антарктику: розмова зі співавтором праці