Головна
Публікації
Україна
Суспільство
"Тревел нашого часу" на Херсонщині: затока Каховського водосховища, ситуація у Бериславі та прифронтових селах

"Тревел нашого часу" на Херсонщині: затока Каховського водосховища, ситуація у Бериславі та прифронтових селах

18 Серпня / 2024

Джерело: Телеканал “Дім”

У новому епізоді проєкту "Тревел нашого часу" телеканалу "Дім" ведучий і волонтер Денис Христов вирушив на прифронтову Херсонщину, щоб доставити військовим автомобіль. Дорогою до пункту призначення волонтер показав, який сьогодні вигляд має Мар'янська затока Каховського водосховища, як живуть села Бериславського району та саме місто Берислав.

Каховське водосховище

Щоб дістатися Херсонщини з Дніпра, Денис Христов спочатку вирушив у напрямку Нікополя.

Нікополь та Нікопольський район сьогодні — це фактично зона бойових дій, бо ворожі війська стоять на іншому березі річки Дніпро. Це тут і видно, і чутно майже відразу, як тільки наближаєшся до річки. ("Тревел нашого часу": як сьогодні живуть прифронтові Нікополь, Марганець та сусідні села).

Приблизно через 40 хвилин — село Мар'янське, що розташоване майже на межі Херсонської та Дніпропетровської областей.

"По дорозі з Херсонщини я постійно зупиняюсь у Мар'янському, тому що тут найсмачніша рибка, чесно", — зазначає Денис.

Цей магазинчик працював за будь-якої ситуації. Його власник розповів, що торгував навіть при сильних обстрілах: магазинчик зачиняв, але сам знаходився тут, і якщо хтось під'їжджав, то виносив рибу зі складу.

Коли російська армія окупувала правобережну Херсонщину, то до Мар'янського вони, слава богові, не дійшли. Але місцевим все одно було не солодко, бо ж ворожа арта сюди діставала з легкістю.

"Крили повністю. 24 серпня 2022 року виїхав — все село горить. "Урагани", "Гради", арта, міномети — били всім, чим можна. Отак виїжджають на трасу, дві-три установки "Града" випустять по Мар'янському, й поїхали", — згадує місцевий підприємець Андрій.

Село Мар'янське розташовано на березі Каховського водосховища, яке у 2023 році знищили росіяни підривом дамби Каховської ГЕС. Саме у Мар'янській затоці місцеві насамперед раніше ловили рибу. Тут у кожному селі був один чи декілька рибгоспів, а також човнові станції.

Сьогодні на місті колишньої затоки — бур'яни та дерева, деякі заввишки по 4 метри.

"Спочатку ми гадали, що тут буде пустеля. Навіть починалися пилові бурі. Потім пройшов дощ, і воно прямо на очах зазеленіло. Все це й далі буде проростати. Але згодом великі дерева видавлять маленькі, й це все трохи прорідиться з часом", — пояснює Андрій.

Мар'янська затока після знищення Каховського водосховища

Бериславський район

Херсонщина — край неймовірних пейзажів, найсмачніших кавунів та постійного сонця. Ще два роки тому ця територія була окупована, й за її визволення йшли запеклі бої.

Проїхати Херсонською областю вздовж Дніпра вже неможливо — надто небезпечно.

Тому Денис Христов вирушив через Велику Олександрівку, там треба отримати дозвіл від військових на проїзд у напрямку міста Берислав.

Уздовж доріг можна побачити наслідки колишніх боїв — знищена російська техніка, бліндажі, окопи... Однак територія ще повністю не розмінована, тому заходити в лісосмуги небезпечно.

Як жилося та що відбувалося у ті дні у селах Бериславського району, Денису Христову розповіли місцеві мешканці.

"Я нікуди не виїжджав. Ось ще собака Шарик, він теж зі мною був. Йому треба орден виписати за мужність, він так гавкав на тих кацапів, а ось наших не чіпляв. Прийшли ці кляті росіяни, й питають: "А хто вам дозволяв так красиво жити? У вас навіть асфальт, ми що, у місті?" Ні, кажу, ви в селі. З усіх кацапів, що тут були, самі, так кажучи, нормальні — дагестанці та чеченці. А найбільш кінчені — це з "ДНР" та "ЛНР", їхні позиції були на нашому цвинтарі, так по них навіть самі кацапи били", — говорить мешканець села Давидів Брід.

"Наше село Архангельське все розбите. Ми з братом виїжджали — брат 20 червня [2022 року] виїхав, а я трошки раніше. А повернулися за 10,5 місяців. Його хата частково зруйнована, а моя — повністю. У нас все село синє", — каже Станіслав з Архангельського.

"Село синє" означає, що воно було повністю зруйноване. Річ в тому, що розбиті дахи будинків накривали брезентом саме синього кольору. На жаль, доволі багато синього кольору тут залишається і досі.

А якщо пройтися вулицями, скажімо, села Архангельське, то знайти щось ціле буде задачею не з простих.

Берислав

В самому місті Берислав наразі перебуває близько 1200 людей, до повномасштабного вторгнення тут мешкало 12 тисяч. Ситуація залишається напруженою. Ворог постійно обстрілює місто і громаду з різного озброєння — керовані авіабомби (КАБ), "Шахеди", артилерія… Про це повідомив голова Бериславської районної військової адміністрації Володимир Літвінов.

"Ворог активізував удари з безпілотників по цивільній інфраструктурі, також під ударами опиняється і цивільне населення. Почастішали випадки, коли ворог б'є по багатоповерхівках — вони прикручують до БпЛА якусь суміш, яка просто випалює всі квартири у багатоповерхівці, дуже важко погасити такий вогонь. Рятувальники ДСНС іноді навіть не можуть виїхати вчасно і погасити цю пожежу, бо, по-перше, великий обсяг, по-друге, ворог своїми FPV-дронами просто не дає їм заїхати. Й районом пересуватися треба дуже обережно, бо дрони всюди літають", — розповідає він.

Берислав — це найстаріше містечко на всій Херсонщині, відоме з ІІІ–ІV століття. У XV столітті тут була турецька фортеця. Цю фортецю розгромили козаки Мазепи, і після, 1784 року, було засновано Берислав, що означає "Бери славу".

"У всі часи по всьому берегу Дніпра стояли прикордонні фортеці. Часи минають, а нічого не змінюється. Берислав продовжує бути незламною фортецею, яку постійно обстрілюють росіяни", — зазначає Денис Христов.

До повномасштабного вторгнення це було цікаве для туристів місто. Тут можна було відвідати й древній монастир, і старовинну Свято-Введенську церкву, і Кам'янську Січ, яку козаки заснували на початку XVIII століття. І, звісно, руїни турецьких фортець, яких тут було дві.

"Зараз нічого цього ми не побачимо. Неможливо навіть перевірити, чи вціліло щось з пам'яток", — каже волонтер.

На вулицях Берислава не побачиш жодної людини, бо місто постійно обстрілюється дронами, авіацією, артилерією.

Денис Христов залишив місцевим мешканцям гуманітарну допомогу, та покинув місто.

"Берислав просто вимер. Це жесть. Востаннє, коли я там був, там хоч якесь життя було. А зараз просто кошмар. Просто місто-примара. На жаль, щось зняти чи показати, чи навіть самому роздивитися в Бериславі наразі просто неможливо. Тому ми залишаємо місто і сподіваємося, що повернемось. Повернемось після перемоги. І спокійно, не ховаючись від ворожих дронів, зможемо насолодитися історичними пам'ятками найстарішого міста Херсонщини", — підсумовує волонтер.

Доставлення автівки

Денис Христов вирушив далі — до пекельної точки Херсонщини, ближче до Дніпра. Туди краще пересуватися невеликою групою, з включеним РЕБом та захистом (бронежилети, каски). Це треба готувати заздалегідь, бо ж навкруги — рівний степ, де тебе видно, як на долоні, за багато кілометрів.

"Ми доставили машину хлопцям. Куди саме, звісно, казати не буду. Але повірте, тут вона стане у пригоді, та свою справу зробить. Залишили також хлопцям трохи смаколиків, шоколад та каву для бадьорості", — перелічив волонтер.

На Херсонщині, як і на всіх інших фронтових напрямках, кинуті тварини є великою проблемою. Під час поїздок прифронтовими територіями Денис намагається допомагати й чотирилапим. Привіз корма для тварин і цього разу.

"Козак з позивним "Батя" — неймовірна людина, яка попри що — дрони, обстріли — постійно годує собак, котів, які там залишилися. Це приклад справжньої мужності, справжньої людяності ", — розповідає волонтер.

***

"Наша сьогоднішня подорож була доволі корисною. Ми допомогли військовим, підтримали місцевих та побачили ситуацію загалом. І можна сказати, що вона на звільненій частині Херсонщини залишається важкою, а місцями й дуже небезпечною. Але, слава богові, нас небезпека сьогодні оминула. Ну, що, які часи — такий і тревел", — резюмував Денис Христов.