Як ангіна, тільки небезпечніша: які симптоми дифтерії та коли потрібно вакцинуватись

Дифтерія — небезпечна інфекційна хвороба, яка вражає переважно слизові оболонки дихальних шляхів та шкіру, а в разі ускладнень — серце, нервову систему й нирки. Про її симптоми та необхідність вакцинації "Дім" інформує з посиланням на пресслужбу Міністерства охорони здоров'я України.

У 2022 році в Україні зареєстрували два випадки захворювання на дифтерію, а за 2023 рік і перше півріччя 2024-го — по одному випадку. 

Збудник дифтерії (бактерія Corynebacterium diphtheriae) передається під час кашлю, чхання, поцілунків, через контакт із забрудненими збудником поверхнями, предметами побуту (посуд, іграшки тощо), а також через заражені продукти та воду. Інфікуватися можна як від хворої на дифтерію людини, так і від людини, яка є носієм інфекції без клінічних ознак захворювання.

Симптоми дифтерії

Через 2-5 днів після інфікування можуть з'явитися наступні симптоми:

• сіра чи біла плівка на мигдалинах та горлі (фібринозні плівки),
• біль у горлі й захриплість голосу,
• дзвінкий "гавкучий" кашель,
• збільшення лімфатичних вузлів на шиї,
• набряк шиї,
• утруднене дихання,
• виділення з носа,
• лихоманка,
• слабкість і втома.

Ускладнення

Якщо від дифтерії не лікуватися, вона може призвести до:

• проблем з диханням: бактерії, які спричиняють дифтерію, можуть виробляти токсин, котрий вражає тканини в місці інфікування (зазвичай, ніс і горло). У місці враження утворюється цупка сіра мембрана з мертвих клітин, бактерій та інших речовин. Вона може блокувати дихальні шляхи та перешкоджати диханню;
• ушкодженню серця: токсин може поширитися з кровообігом та пошкоджувати інші тканини організму, спричиняти такі ускладнення, як запалення серцевого м’яза (міокардит). У гіршому випадку це може призвести до серцевої недостатності та раптової смерті;
• ураження нервової системи: токсин може ушкоджувати нервові закінчення м’якого піднебіння, що призводить до утрудненого ковтання, зміни голосу. Також можуть запалюватися нервові закінчення кінцівок, спричиняючи м’язову слабкість;
• ураження токсином нервів, які контролюють м'язи, задіяні в диханні, може призвести до їх паралічу та навіть до зупинки дихання.

Лікування та щеплення

Усі хворі на дифтерію підлягають обов'язковій невідкладній шпиталізації (навіть із легким перебігом хвороби). Для лікування використовується протидифтерійна сироватка, що пригнічує дифтерійний токсин у крові, та антибактеріальна терапія.

Найкращим способом уберегтися від дифтерії є щеплення. Ця вакцина діє одночасно проти трьох інфекційних хвороб: кашлюку, дифтерії, правця. Вона входить до Календаря профілактичних щеплень. Вакциновані люди також можуть захворіти, але переносять хворобу значно легше, тоді як майже 20% невакцинованих хворих помирають, навіть попри своєчасне лікування. Смертність вища серед дітей до 5 років і дорослих після 40 років.

Щоб вакцинуватися проти дифтерії, необхідно звернутися до сімейного лікаря. Дітей починають вакцинувати проти дифтерії ще у грудному віці: перші три дози вакцини АКДП вводять у 2, 4 і 6 місяців життя відповідно. У 18 місяців проводиться перша ревакцинація. Наступні ревакцинації здійснюються в 6 і 16 років (а далі — щодесять років).

Якщо ви контактували з хворим на дифтерію, незалежно від того, вакциновані ви чи ні, потрібно звернутися до лікаря для негайного отримання щеплення. Алгоритм такої вакцинації різний для нещеплених, вакцинованих за календарем щеплень та людей, яким передбачена ревакцинація протягом року. Але всі категорії мусять негайно отримати безоплатне щеплення після контакту з хворим на дифтерію.

Також потрібно регулярно мити руки, провітрювати приміщення та протирати предмети, з якими міг контактувати хворий та/або носій інфекції.

Читайте також: Медвироби, зберігання крові та вакцини: як перевірити їх наявність у медзакладах України