За допомогою скальпеля рятує життя книжок — історія львівської реставраторки  

23-річна львів'янка Романа Боднар реставрує рідкісні українські видання. Перша книга, яку реставрувала дівчина — "Кобзар" 1903 року. За останні три роки вона відреставрувала понад 30 українських стародруків. Нині майстриня працює в музеї, але мріє про власну майстерню та обладнання, щоб розвивати улюблену справу, йдеться у матеріалі "Ранку Вдома".

За допомогою скальпеля вона рятує життя, але не людей, а книжок. 23-річна львів'янка Романна Боднар реставрує рідкісні українські видання.

"Якщо чесно, я найбільше люблю книги, які в такому дуже потріпаному стані, коли реально явно видно, що потребує реставрації. Після реставрації вони виглядають майже як нові. Оце мене найбільше захоплює", — зізнається реставраторка Романа Боднар.

Романа Боднар навчалася в Українській академії друкарства. Там викладачка і прищепила дівчині любов до реставрації.

"Моя перша реставрована книжка від початку до кінця — це "Кобзар" 1903 року.  Це моя бакалаврська дипломна робота", — пригадує реставраторка.

Протягом трьох років в Романа Боднар відреставрували понад 30 старовинних українських книжок. Серед них твори Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Івана Франка, Антона Крушельницького.

"Реставрую я більшість книжок музейних, але також є замовлення від людей. Зокрема, від різних священнослужителів, які передають Служебники чи Євангелія", — додає Романа Боднар.

Під час реставрації Романа Боднар розкриває книжку, очищує сторінки за допомогою губки, гумки та скальпеля. Після цього промиває аркуші. Найскладніший етап це дорощування пошкоджених і втрачених сторінок.

"Зміцнюються аркуші, нарощуються на світловому столі. Тоді вони відправляються в прес. Тоді відпрацьовані аркуші обрізаються, складаються по згину, по фальцу і зшиваються", — пояснює майстриня. 

У середньому на реставрацію однієї книжки у Романа Боднар йде півтора два місяці. Одна з найскладніших робіт — це Євангелія 1900 року. Над ним художниця працювала пів року. Найстаріший екземпляр, з яким доводилося працювати Романі — це Євангеліє XVII сторіччя. Однак відновлювати стародруки було набагато легше, ніж молодші книжки.

"Тому, що їхня паперова основа зроблена із ганчір'яних волокон, а теперішні книжки — з деревної целюлози. Зараз більше все хімічне, що швидко марнується. Тож новіші книги швидше потребуватимуть реставрації", — каже Романа Боднар.

Романа Боднар зізнається, що намагається врятувати історію. Дівчина радіє, що останнім часом дедалі більше людей усвідомлюють цінність книжок, які отримують у спадок і хочуть їх відреставрувати.

Читайте також: Видавництво надрукує власним коштом ще один наклад збірки загиблого на фронті поета Максима Кривцова: кошти від продажу передадуть родині